Ратуша Буенос-Айреса
| Ратуша Буенос-Айреса | |
|---|---|
 | |
 | |
| 34°36′31.890000098813″ пд. ш. 58°22′25.520000101608″ зх. д. / 34.60886° пд. ш. 58.37376° зх. д. | |
| Тип | музей (1938)[1] історичний будинокd і cabildod (1748)[1] |
| Статус спадщини | national historic monument of Argentinad[2] |
| Країна |  Аргентина |
| Розташування | Монсеррат[d] |
| Адреса | Bolívar 65 Ciudad Autónoma de Buenos Aires[1] |
| Стиль | бароко |
| Архітектор | Андрес Бланкі[1] |
| Відкрито | 1748[1] |
  Ратуша Буенос-Айреса (Аргентина) | |
 | |
 Ратуша Буенос-Айреса у Вікісховищі | |
Ратуша Буенос-Айреса (ісп. Cabildo de Buenos Aires) — публічна будівля в Буенос-Айресі, яка використовувалась як місце засідань міської ради за колоніальних часів, а також за часів існування віце-королівства Ріо-де-ла-Плати. Нині у будівлі розміщено музей.
Мер Мануель де Фріас запропонував будівлю, розміщену на Плаза де Майо, для проведення у ній засідань міської ради 3 березня 1608. Будівництво ратуші фінансувалось за рахунок податків з порту Буенос-Айреса. Будівля була готова до використання у 1610 році, але невдовзі виявилось, що вона замала і її довелось розширювати.
У 1682 році через брак технічного обслуговування будівля майже зруйнувалась, у зв'язку з чим було заплановано будівництво нової двоповерхової будівлі з 11 арками. Будівництво не починалось до 23 липня 1725 року, призупинялось у 1728 та відновлювалось у 1731. Однак невдовзі будівництво було знову зупинено через відсутність коштів. Вежа нової ратуші була завершена у 1764 році, але навіть під час Травневої революції 1810 року ратушу не було цілком завершено.
У 1880 році архітектор Педро Бенуа збільшив вежу на 10 метрів й укрив купол глазурованою плиткою замість традиційної червоної колоніальної черепиці. Вежу було зруйновано за дев'ять років, у 1889 році, щоб створити простір для вулиці Авеніда де Майо, також було зруйновано три північні арки. У 1931 році з метою створення простору для вулиці Хуліо Рока було видалено три південні арки, цим самим було відновлено центральну вежу, але залишилось тільки п'ять арок з первинних одинадцяти.
У 1940 році архітектор Маріо Бушіазо здійснив реконструкцію колоніальних рис ратуші, використовуючи архівні документи. Були відновлені вежа, червона черепиця, залізні ґрати на вікнах, а також дерев'яні вікна і двері.
Нині в ратуші розміщено Національний музей Ратуша та музей Травневої революції (Museo Nacional del Cabildo y la Revolución de Mayo), в яких виставлено картини, предмети побуту, одяг та ювелірні прикраси 18 століття. Патіо ратуші донині має декоративний колодязь 1835 року.
- Сайт мерії [Архівовано 18 квітня 2012 у Wayback Machine.]
