Рижих Сергій Володимирович
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Сергій Володимирович Рижих | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 12 вересня 1979 (45 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Горлівка, Донецька область. УРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 187 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 78 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна Росія
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| «Шахтар» (Горлівка) УОР ім. С. Бубки (Донецьк)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Роки | Збірна | І (г) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1997—2000 | Україна U-19
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сергій Володимирович Рижих (нар. 12 вересня 1979, Горлівка[1], Донецька область. УРСР) — російський та український футболіст, нападник, по завершенні кар'єри — футбольний тренер.
Футболом розпочинав займатися в горлівської ДЮСШ (перший тренер — Олександр Недайвозов[2]), потім вступив до Донецького училища олімпійського резерву, де був направлений в групу до тренера Віктора Смолянинова[1]. Після завершення навчання футболістом активно цікавився «Шахтар-2», але Рижих вважав за краще стати гравцем команди «Авангард-Індустрія» (Ровеньки), яку тренував Олег Смолянинов (однофамілець тренера донецького УОР)[1]. У Ровеньках нападник провів півтора сезони, за цей час команда вийшла з другої ліги до першої. Під час зимової перерви в чемпіонаті 1997/98 Сергій Рижих, Віталій Лоц і Дмитро Логвінов на запрошення Михайла Фоменка перейшли з «Авангарду» в харківський «Металіст»[2]. За три роки перебування в Харкові Рижих не мав стабільного місця в основному складі, частіше виходив на заміну[2].
Після закінчення контракту з «Металістом» відправився в команду другої ліги чемпіонату Росії «СКА-Енергія» (Хабаровськ), яку на той час очолив Олег Смолянинов[1]. У Хабаровську провів чотири з половиною роки. У трьох сезонах ставав найкращим бомбардиром «СКА-Енергії». У 2001 році, коли хабаровчане завоювали путівку в першу лігу, став кращим бомбардиром зони «Схід»[1], пропустивши при цьому через травму останні матчі першості й перехідні поєдинки проти «Уралмашу»[3]. Влітку 2005 року Смолянинов вирішив відмовитися від послуг форварда[3].
Восени 2005 року повернувся в Україну, де став гравцем ужгородського «Закарпаття». У цей час перше коло чемпіонату України було в розпалі. Рижих встиг зіграти в десяти матчах і відзначитися двома голами[1]. Взимку зайнявся пошуком нового клубу. Перебував у тренувальному таборі одеського «Чорноморця»[1], але з часом уклав контракт з калінінградською «Балтикою».
Після «Балтики» перебрався в «Салют-Енергію» (Бєлгород), потім трохи пограв за липецкий «Металург». Далі перебрався в Україну, де виступав в першій лізі за ФК «Харків». Відіграв за цю команду один сезон. Після того, як команда оголосила про своє банкрутство, деякий час перебував у статусі вільного агента[3]. Через деякий час футболістові подзвонили з Хабаровська з пропозицією приїхати на збори «СКА-Енергії» в Анапу, де в перерві між першим і другим колами тренувалися команда. Після зборів з Рижих був укладений контракт до кінця сезону[3][4]. У Хаборовску Сергій Рижих приєднався до Віталія Лоца і В'ячеслава Запояски, які утворили в команді тріо колишніх гравців «Металіста»[5].
24 серпня 2010 року в календарному матчі з «Волгою» Рижих забив свій 45 м'яч у складі далекосхідників (31 з них — у першому дивізіоні), ставши третім у списку бомбардирів команди в першості Росії слідом за Василем Кармазіненком та Олексієм Поддубським[3].
Після завершення сезону намагався працевлаштуватися в барнаульскому «Динамо», бєлгородському «Салюті» в Михайла Фоменка[6] та українській ФК «Полтава»[7], але з жодною з вище вказаних команд не зміг укласти контракт.
З 2012 по 2015 рік працював тренером у другій команді харківського «Геліоса» — «Геліос-Академії»[8], яка виступала в аматорському чемпіонаті Харківської області. Паралельно в її складі виходив на поле[9]. З квітня 2015 року — помічник головного тренера «Геліоса»[10].
Викликався до юнацької збірної, яку очолював Віктор Догадайло. До переїзду в Хабаровськ викликався на збір молодіжної збірної України[1].
- ↑ а б в г д е ж и Сергей Рыжих: «Мечтаю сыграть в лиге чемпионов» (рос.). Офіційний сайт ФК «Чорноморець». 11 січня 2006. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 25 жовтня 2014.
- ↑ а б в Сергей Рыжих: «Не то что забить — я не надеялся даже выйти на поле» (рос.). Юрій Остроумов, «Команда». 22 квітня 2000. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 25 жовтня 2014.
- ↑ а б в г д Сергей Рыжих: «Моя задача – играть и забивать мячи» (рос.). «Спортивный Хабаровск». 30 серпня 2010. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 4 червня 2019.
- ↑ Сергей Рыжих вернулся в Хабаровск (рос.). Андрей Москаленко, OneDivision.ru. 4 серпня 2010. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 25 жовтня 2014.
- ↑ Три бывших игрока «Металлиста» отправились в Москву (рос.). Николай Брынза, Football.ua. 8 січня 2010. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 25 жовтня 2014.
- ↑ Сергей Рыжих присоединился к «Салюту» (рос.). Андрей Юдин, OneDivision.ru. 19 березня 2011. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 25 жовтня 2014.
- ↑ Сергей Рыжих перебирается в «Полтаву»? (рос.). «SiteUA.org». 13 лютого 2012. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 4 червня 2019.
- ↑ Досьє (рос.). на сайті ФК «Геліос» (Харків). Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 25 жовтня 2014.
- ↑ Спортивный директор «Металлиста» стал игроком «Гелиос-Академии» (рос.). Николай Брынза, Football.ua. 2 серпня 2013. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 25 жовтня 2014.
- ↑ Рыжих Сергей Владимирович | ФК "Гелиос" Харьков. www.gelios.ua. Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 1 червня 2017.
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Візитна картка футболіста на офіційному сайті УПЛ
- Рижих Сергій Володимирович на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця[недоступне посилання з листопадаа 2019] на сайті «Український футбол»
- Профіль гравця на сайті metalist-kh-stat.net.ua
- Профіль гравця на сайті footbook.ru
- Профіль гравця на сайті вболівальників ФК «СКА-Хабаровськ»
- Профіль гравця на сайті sportbox.ru
- Профіль гравця на сайті teams.by
- Профіль тренера[недоступне посилання з листопадаа 2019] на сайті «Український футбол»
- Народились 12 вересня
- Народились 1979
- Уродженці Горлівки
- Українські футболісти
- Українські футбольні легіонери
- Російські футболісти
- Українські футбольні тренери
- Футболісти «Гірника» (Ровеньки)
- Футболісти «Металіста» (Харків)
- Футболісти «Авангарда» (Мерефа)
- Футболісти «СКА-Енергії»
- Футболісти «Говерли»
- Футболісти «Балтики»
- Футболісти «Салюта» (Бєлгород)
- Футболісти «Металурга» (Липецьк)
- Футболісти «Харкова»