Руд Ланґґор
| Руд Ланґґор | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 28 липня 1893[1][2][…] |
| Місце народження | Копенгаген, Данія[1] |
| Дата смерті | 10 липня 1952[1][2][…] (58 років) |
| Місце смерті | Рібе, Данія |
| Поховання | Гольменське кладовищеd |
| Роки активності | з 1905 |
| Громадянство | Данія |
| Професії | композитор, органіст |
| Вчителі | Gustav Helstedd, Christian Frederik Emil Hornemand, Юган Свенсен, Vilhelm Rosenbergd і Карл Нільсен |
| Інструменти | орган[d] |
| Жанри | опера і симфонія |
| Нагороди | |
| Батько | Siegfried Langgaardd |
| langgaard.dk | |
 Файли у Вікісховищі | |
Руд Іммануель Ланґґор (дан. Rud Immanuel Langgaard) — данський композитор і органіст, представник пізнього романтизму.
Біографія[ред. | ред. код]
Руд Ланггор народився в Копенгагені в сім'ї піаніста і композитора Зіґфріда Ланґґора і його дружини Емми, також піаністки. Почав вчитися гри на фортеп'яно у віці п'ять років і вже в дитинстві почав писати музику. З десяти років навчався гри на органі. Перші його твори були опубліковані, коли Ланґґору було тринадцять. У 1913 році Першу симфонію 20-річного композитора «Гірські пасторалі» (дан. Klippepastoraler) виконав Берлінський філармонічний оркестр.
1914 року помер його батько; до того року належить дебют Ланґгора як диригента в Копенгагені. Данська критика була налаштована до композитора вороже. Він не міг знайти постійної роботи й іноді підробляв як органіст. 1927 року померла його мати; тоді ж Ланґґор одружився з Констанцією Тетенс (1891—1969), яка працювала у них в будинку: мати композитора попросила Констанцію доглядати за непрактичним сином. Тільки 1940 року Ланґґору вдалося отримати постійну роботу — органіста в Катедральному соборі Рібе. Написана в Рібе 1942 року Симфонія № 9 «Біля міста королеви Дагмар» (дан. Fra Dronning Dagmars By) неодноразово виконувалася по радіо за життя композитора. Але справжнє визнання прийшло до Ланґґору тільки після смерті.
Музика[ред. | ред. код]
Стиль музики Ланґґора зазвичай визначають як «пізній романтизм». Ланґґор перебував під впливом Ріхарда Вагнера і Ріхарда Штрауса. Багатьом він також був зобов'язаний данському композитору Нільсу Ґаде. Одним з найбільш відомих творів Ланґґора є симфонічна «Музика сфер», що виконувалася кілька разів на початку 1920-х років, а потім забута і відкрита знову тільки в кінці 1960-х років. Ланґґор є автором шістнадцяти симфоній. Симфонії Ланґґора різні як за обсягом, так і за стилем. Перша, «Гірські пасторалі» — це традиційна програмна симфонія в п'яти частинах в дусі «Фантастичної симфонії» Берліоза: світлий і оптимістичний твір. Потім Ланґґор починає експериментувати з формою і стилем; в його творчості з'являються тужливі й песимістичні настрої. Одинадцята симфонія — «Іксіон» триває лише шість хвилин; її основна тема висловлює безвихідність і відчай незрозумілого художника, прикутого, подібно міфічному Іксіон, до колеса своєї творчості. Ланґґору належить також ряд робіт для органу, в тому числі «Messis (Høstens Tid)» («Час жнив») і опера «Антихрист», яка включена в Данський культурний канон.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119228831 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
- Bendt Viinholt Nielsen. Rued Langgaard (англ.). Архів оригіналу за 8 травня 2012. Процитовано 22 серпня 2010.