Руджеро де Лаурія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руджеро де Лаурія
араг. Rocher de Lauria
Пам'ятник Руджеро Лаурії в Барселоні
Народився17 січня 1245(1245-01-17)
Лаурія, Сицилійське королівство
Помер19 січня 1305(1305-01-19) (60 років)
Косентайна, Арагонське королівство
ГромадянствоАрагонське королівство
Діяльністьвійськовик
УчасникWar of the Sicilian Vespersd
Титулграф Мальти
ПосадаAdmiral of the Royal Navy of the Lord King of Aragond
Військове званняадмірал
БатькоRiccardo di Lauriad[1]
МатиBella d'Amichid[1]
РодичіRoger de Llúriad
ДітиMargarida de Llúriad, Ilaria de Lauriad[1], Beatriz de Lauria, Señora de Cocentainad[1] і Jofredina de Lloria i Lanciad[1]

Руджеро де Лаурія (італ. Ruggiero di Lauria, сиц. Ruggeru di Lauria; араг. Rocher de Lauria, кат. Roger de Llúria, 17 січня 1245 — 19 січня 1305) — калабрійський адмірал на службі Арагонської корони, важливий учасник подій Сицилійської вечірні, хрестового походу проти Педро III і боротьби за Сицилію між братами Альфонсом Арагонським і Хайме Сицилійським.

Біографія

[ред. | ред. код]

19 квітня 1283 року призначений великим адміралом в новому арагонському уряді Сицилійського королівства, що постав в результаті заколоту Сицилійська вечірня проти французів. У значній мірі завдяки його таланту флотоводця не відбулася інтервенція Карла Анжуйського і, пізніше, його сина Карла Салернського (Карла II) на Сицилію, а також були відрізані шляхи сполучення анжуйців з Північною Африкою, де вони отримували данину. Взяв в полон Карла Салернського у битві біля Неаполя. Пізніше саме його перемога на морі над флотом Філіпа III змусила французів припинити так званий «хрестовий похід» проти Педро III Арагонського. Далі він брав участь в боротьбі за владу між Альфонсо Арагонським і його братом Хайме Сицилийським на стороні першого, тобто на цей раз його дії були спрямовані вже проти Сицилії. За свої успішні дії 1300 року отримав титул графа Мальти і Гоцо.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]