Саксонсько-Лужицькі низовини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Саксо́нсько-Лу́жицькі низови́ни (317) — фізико-географічна підпровінція на кордоні південно-західної Польщі та східної Німеччини, що становить південну частину Середньоєвропейської рівнини. У регіоні переважають піщані виноси судетських річок: Ниси-Лужицької, Бубру і Квіси. Тут переважають соснові бори. Багаті родовища міді (Мідний басейн Легниця-Ґлоґув) в районі передсудетської монокліналі.

У Польщі Саксонсько-Лужицькі низовини поділяються на 3 макрорегіони та 7 мезорегіонів:

(317.2) Нижньолужицька западина
(317.23) Засецька котловина
(317.4) Лужицька височина
(317.46) Мускауський хребет
(317.7) Сілезько-Лужицька низовина
(317.74) Нижньосілезькі бори
(317.75) Шпротавська рівнина
(317.76) Любінська височина
(317.77) Легницька рівнина
(317.78) Хойновська рівнина

Див. також

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • J. Kondracki, Geografia regionalna Polski, PWN, Warszawa 2002 (ISBN 83-01-13897-1) (пол.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Саксонсько-Лужицькі_низовини