Конус винесення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Конус виносу)
Перейти до: навігація, пошук
Пролювіальний конус виносу

Ко́нус ви́несення[1] (рос. конус выноса, англ. alluvial fan; alluvial cone; detrital fan; fan; debris cone; нім. Schuttkegel m, Schuttfächer m, Schwemmkegel m, Schuttfächer m, Endschwemmkegel m) — 1) форма рельєфу і 2) геологічне тіло.

  • 1) у фізичній географії — форма рельєфу, утворена накопиченням пухкого уламкового матеріалу, відкладеного постійним або тимчасовим водотоком біля нижнього кінця яру, балки або долини, де відбувається різке зменшення сили потоку. Має вигляд плоского напівконуса, який повернений вершиною проти течії водотоку. Особливо великі конуси винесення утворюються при виході гірських річок на рівнину.
  • 2) у геології — геологічне тіло, складене уламковим матеріалом, який відкладався у формі віяла, наприклад, алювіальний конус винесення.

Розрізняють наземні та підводні конуси винесення. В Україні поширені на передгірних рівнинах Карпат і Кримських гір, вздовж Гологоро-Кременецького кряжа, Канівських гір та окраїнах Середньоросійської височини. Підводні конуси виносу є на дні водойм, зокрема у гирлах підводних каньйонів і на шельфах Чорного та Азовського морів.

Див. також[ред.ред. код]

  • Пролювіально-алювіальний шлейф — смуга конусів винесення тимчасових та постійних водостоків, які злилися між собою і утворюють біля підошви гір похилу рівнину.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Російсько-український словник української термінології. Київ. Наукова думка. 1998. С. 270

Джерела[ред.ред. код]