Саломон Кайль
| Саломон Кайль | |
|---|---|
| Народження | 7 вересня 1884 |
| Смерть | невідомо невідоме |
| Країна (підданство) |  Республіка Польща Долитавщина |
| Навчання | Віденський технічний університет (1911) |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
| Архітектурний стиль | історизм |
 Саломон Кайль у Вікісховищі | |
Саломон Кайль (пол. Salomon Keil; 7 вересня 1884, Тарнів — р. см. невід.) — львівський архітектор єврейського походження.
Походив із родини купців. Закінчив будівельний факультет Віденської політехніки (1905—1911). На думку львівської дослідниці Юлії Богданової міг бути працівником «Бюро урбаністичного» міської ради Львова і одним із проектантів останнього довоєнного генплану міста від 1938 року. Пізніше ймовірно він же був одним із проєктантів першого радянського генплану Львова, створюваного «Діпромістом» під керівництвом Олександра Касьянова (не був завершений через німецьку окупацію).[1] 1939 року бюро будівельної фірми Кайля віднотоване в довіднику на вулиці Потоцького, 53 (тепер вулиця Генерала Чупринки), а приватне помешкання на вулиці Чепляка, 5 (тепер вулиця Василя Кука)[2]
- Роботи у Львові
.jpg)
- Житловий будинок на вулиці Сахарова, 12 (1935).[3]
.jpg)
- Блок житлових будинків у стилі функціоналізму № 51, 53, 55, 57, 59 на вулиці Дорошенка (1934–1937, співавтори Ришард Гермелін, Генрик Зандіг, Якуб Менкер).[4]
- Житлові будинки № 14-16 на вулиці Романицького (1936—1937).[3]
- Житловий будинок на вулиці Сахарова, 24 (1936—1937, співавтор Владислав Лімберґер).[5]
- Реконструкції будинків № 15 і 17 на вулиці Галицькій у Львові (1935—1936).[6]
- Реконструкція порталів магазину в будинку № 31 на вулиці Сикстуській (нині вулиця Дорошенка; 1935-1936).[7]
- Житловий будинок № 45 на вулиці Сикстуській (нині вулиця Дорошенка; 1938).[8]
- Участь у проектуванні спортивного комплексу ковзанки на ставі Собка у Львові.[9][10]
- ↑ Юлія Богданова посилається на статтю Богдана Черкеса, де той однак згадує архітектора із прізвищем «Каль» і без ініціалів. Див. Черкес Б. Сталінське планування Львова // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 1999. — № 379. — С. 97.
- ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowości wojew. lwowskiego na rok 1939. — S. 28.
- ↑ а б Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 561. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 534, 563.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 562.
- ↑ Вуйцик В. С. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1999. — Вип. 10. — С. 54, 56.
- ↑ Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Дорошенка, 31 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 4 травня 2024.
- ↑ Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Дорошенка, 45 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 4 травня 2024.
- ↑ Zaborniak S. Beginnings of ski jumps in Lvov in years 1908—1914 // Journal of Health Promotion and Recreation. — Rzeszów, 2011. — Vol. 1, № 4. — P. 21. — ISSN 1732-7156. (англ.)
- ↑ Zaborniak S., Król P., Płonka A. Lvov beginnings of winter sports (1900—1914) // Scientific Review of Physical Culture. — Rzeszów, 2013. — Vol. 3, № 1. — P. 43, 52. — ISSN 2083-859X. (англ.)
- Богданова Ю. Творчість архітекторів-євреїв у Львові в 20-30 рр. XX століття // Голокост в Україні у регіональному і загальнолюдському вимірі. Матеріали Міжнародної наукової конференції. — Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. — С. 151—165. — ISBN 966-553-453-X.