Вуйцик Володимир Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вуйцик Володимир Степанович
Ім'я при народженні Вуйцик Володимир Степанович
Народився 19 грудня 1934(1934-12-19)
село Семенівка, Пустомитівський район, Львівська область
Помер 27 квітня 2002(2002-04-27) (67 років)
м. Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність вчений-архівіст, історик мистецтва, знавець і дослідник Львова, мистецької спадщини Західної України
Галузь архівознавство[1], мистецтвознавство[1] і регіоналістика[1]
Відомий завдяки автор книг «Зустріч зі Львовом» та «Львівський Державний історико-архітектурний заповідник». реставратор, мистецтвознавець
Alma mater Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша
Знання мов українська[1]
Заклад Львівська картинна галерея
Членство Наукове товариство імені Шевченка

Володи́мир Степа́нович Ву́йцик (19 грудня 1934, Семенівка, нині Пустомитівський район, Львівська область — 27 квітня 2002, Львів) — вчений-архівіст, історик мистецтва, знавець і дослідник Львова, мистецької спадщини західноукраїнських земель, був Дійсним членом Наукового Товариства імені Шевченка, членом Реставраційної ради Львівської митрополії, Товариства шанувальників Львова, Комісії міської Ради з перейменувань вулиць Львова, Реставраційної ради оо. студитів. Широкому загалу відомий книжками «Зустріч зі Львовом» та «Львівський Державний історико-архітектурний заповідник».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 19 грудня 1934 р. в селі Семенівка на Пустомитівщині.

У 1956 р. закінчив відділ декоративного розпису Львівське училище прикладного і декоративного мистецтва та вступив до Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва на факультет проектування інтер'єрів і меблів. Звільнившись із другого курсу, у 1958 р. влаштувався на роботу у Львівській картинній галереї, де працював молодшим науковим працівником, а потім реставратором малярства. Водночас навчався на заочному відділенні факультету історії й теорії мистецтв в інституті живопису, скульптури та архітектури ім. І. Рєпіна у Ленінграді, який закінчив 1966 р..

У 1968 р. перейшов на роботу до Львівської міжобласної спеціальної науково-реставраційної виробничої майстерні (нині — державне підприємство Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація»). Працював в ньому до 1998 р., обіймаючи посади наукового працівника, керівника групи, головного спеціаліста-мистецтвознавця[2].

Помер у Львові 27 квітня 2002 р., похований на Личаківському цвинтарі, поле 79[3].

Унікальні знахідки[ред. | ред. код]

Праці[ред. | ред. код]

Загалом опублікував близько 250 різних за обсягом праць, основні з них:

  • Вуйцик В. Львівський державний історико-архітектурний заповідник: Екскурсія по місту. — Львів : Каменяр, 1979. — 128 с..
  • Вуйцик В., Липка Р. Зустріч зі Львовом: Путівник. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 154. — 45 000 прим.
  • Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге, доповнене. — Львів : Каменяр, 1991. — 175 с. — ISBN 5-7745-0358-5..
  • Вуйцик В., Івасейко С., Слободян В. Українські церкви Бродівського району. — Львів : Місіонер, 2000. — Т. 1. — 192 с. — (Українські церкви Львівщини).

Статті[ред. | ред. код]

Вшанування[ред. | ред. код]

З нагоди 70-річчя від дня народження Вуйцика Володимира Степановича колеги присвятили його пам'яті окремий випуск вісника інституту «Укрзахідпроектреставрація» (число 14 «Володимир Вуйцик. Вибрані праці». — Львів: Інститут «Укрзахідпроектреставрація», 2004. — 328 с. — ISBN 966-95066-4-13)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Czech National Authority Database
  2. Ми пам'ятаємо. Володимир Вуйцик. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
  3. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 434, 435. — ISBN 966-8955-00-5.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]