Світ жінки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Світ жінки
Woman's World
Жанрдрама
РежисерЖан Негулеско
ПродюсерЧарлз Брокетт
СценаристКлод Біньон
Рассел Круз
Говард Ліндсей
Мері Лус
Річард Сейл
На основі«Нехай виграє найкраща дружина» Мона Вільямс
У головних
ролях		Кліфтон Вебб
Джун Еллісон
Ван Гефлін
Лорен Беколл
Фред Мак-Мюррей
Арлін Дал
Керол Талбот
Корнел Вайлд
ОператорДжозеф Мак-Дональд
КомпозиторКірілл Дж. Мокрідж
МонтажЛуїс Р. Лоффлер
Кінокомпанія20th Century Fox
Дистриб'ютор20th Century Fox (США)
Тривалість94 хв.
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік1954
Дата виходу30 вересня 1954 (США)
Кошторис$2 010 000[1]
Касові збори$3 млн[2][3]
IMDbID 0047680

«Світ жінки» (англ. Woman's World) — драматичний фільм 1954 року, знятий за технологією «Техніколор» режисером Жаном Негулеско, з Кліфтоном Веббом, Джун Еллісон, Ваном Гефліном, Лорен Беколл, Фредом Мак-Мюрреєм, Арлін Дал і Корнелем Вайлдом у головних ролях. Сценарій розповідає про трьох чоловіків, які змагаються за найкращу роботу у великій компанії.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Коли генеральний менеджер Gifford Motors помирає, власник компанії Ернест Гіффорд (Кліфтон Вебб) запрошує до Нью-Йорка трьох кандидатів на посаду, щоб він міг особисто оцінити їх та їхніх дружин. Білл і Кеті Бакстер (Корнел Вайлд і Джун Еллісон) — закохана пара з Канзас-Сіті. Елізабет Бернс (Лорен Беколл) віддаляється від свого одержимого чоловіка Сідні (Фред Мак-Мюррей), тому що його робота поглинає його та підриває здоров'я; вона боїться, що підвищення зрештою вб'є його. Джеррі Талбота (Ван Гефлін) є сексуальна, амбітна дружина Керол (Арлін Дал).

З часом Кеті проявляє себе незграбою як фізично, так і соціально. З іншого боку, Елізабет врівноважена і граціозна. Попри їхні розбіжності, вона з Кеті добре ладнає. Коли пари несподівано отримують запрошення провести вихідні у маєтку сестри Гіффорда Евелін Ендрюс (Маргало Гіллмор), Елізабет благородно допомагає Кеті придбати відповідний одяг на обмежений бюджет.

Тим часом Керрол робить все можливе, щоб «допомогти» своєму чоловікові, підігруючи, здавалося б, вдячному Гіффорду при кожній зручній нагоді, попри вимоги Джеррі, щоб вона перестала втручатися. Гіффорду стає зрозуміло, що найкращий кандидат і найкраща дружина, на жаль, не одружуються один з одним. Він оголошує, що про його рішення стане відомо після обіду. Керол робить останню зухвалу спробу вплинути на його вибір і з подивом дізнається, що, хоча Джеррі-улюбленець Гіффорда, він не отримає роботу через фатальний недолік. Коли вона повідомляє чоловікові новину, а також згадує, як вона допомагала йому в минулому, Джеррі доводить, що він отримав принаймні одне велике підвищення за власні заслуги, а не через її чари. Потім він каже, що вони закінчили, і наказує їй зібрати речі та піти. Гіффорда задовольняє вчинок Талбота. Він сподівався, що Джеррі побачить свою дружину такою, якою вона є. Гіффорд вітає свого нового генерального директора з успішною здачею іспиту. Дві інші пари зітхають з полегшенням.

У ролях

[ред. | ред. код]
Актор Роль
Кліфтон Вебб Ернест Гіффорд Ернест Гіффорд
Джун Еллісон Кеті Бакстер Кеті Бакстер
Ван Гефлін Джеррі Талбот Джеррі Талбот
Лорен Беколл Елізабет Бернс Елізабет Бернс
Фред Мак-Мюррей Сідні Бернс Сідні Бернс
Арлін Дал Керол Талбот Керол Талбот
Корнел Вайлд Білл Бакстер Білл Бакстер
Елліотт Рід Тоні Ендрюс Тоні Ендрюс
Маргало Гіллмор Евелін Ендрюс Евелін Ендрюс

Виробництво

[ред. | ред. код]

Фільм був знятий за мотивами журнальної новели «Нехай виграє найкраща дружина». 20th Century Fox викупила права на фільм, щоб зняти фільм за принципом «Листа трьом дружинам» і «Все про Єву».

У січні 1952 року Джуліус Блауштейн повинен був продюсувати фільм з Джинн Крейн, Корінн Кальве, Мерілін Монро та Джоанн Дрю у головних ролях[4].

У квітні 1953 року Клод Біньон розглядався як режисер, а Реймонд Клун як продюсер з Джинн Крейн і, можливо, Глорією Грем у головних ролях[5]. Серед інших учасників кастингу були Сьюзен Гейворд і Майкл Ренні[6]. До грудня 1953 року Біньон закінчив сценарій[7].

У січні 1954 року продюсер Чарлз Брокетт оголосив, що команда Ліндсей і Круз напишуть сценарій. Брекетт хотів залучити шість зірок і збирався розпочати зйомки у квітні[8].

Зйомки розпочались у Нью-Йорку у лютому, поки сценарій писався. На цьому етапі режисером був Жан Негулеско, а головні ролі мали виконувати Кліфтон Вебб, Джун Еллісон, Елеонора Паркер, Гленн Форд, Лорен Беколл і Чарлтон Гестон. Компанія Ford створила автомобіль «Ford of Tomorrow» вартістю 180 000 доларів. Зйомки на локаціях тривали три тижні, потім знімальна група перемістилась на автозавод у Детройті, зйомки у студії мали розпочатися пізніше[9].

До квітня була підтверджена участь Кліфтона Вебб, Джин Петерс, Глорії Грем, Джун Еллісон і Корнела Вайлда. Вайлд взяв участь як останній фільм за старим зобов'язанням з Fox[10]. Зрештою Ван Гефлін і Фред Мак-Мюррей приєдналися до акторського складу, Лорен Беколл замінила Грем, а Арлін Дал — Пітерс. Зйомки розпочалися 3 травня[11].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Aubrey Solomon, Twentieth Century Fox: A Corporate and Financial History, Scarecrow Press, 1989 p249
  2. ↑ Aubrey Solomon, Twentieth Century Fox: A Corporate and Financial History, Scarecrow Press, 1989 с.225
  3. ↑ 'The Top Box-Office Hits of 1954', Variety Weekly, 5 січня 1955
  4. ↑ MYSTERY, COMEDY ON FOX SCHEDULE: Simenon Murder Melodrama, Husband-Wife Film Stories Are Added by Studio By THOMAS M. PRYORSpecial to THE NEW YORK TIMES. New York Times 26 Jan 1952: 8.
  5. ↑ Army Returnee Gains Movie Plum; Intimate Film to Test Big Screen Schallert, Edwin. Los Angeles Times 24 Apr 1953: B7.
  6. ↑ Sanders Quits Madrid; Oriental Dancer Signs; Hodiak Cast as Maryk Schallert, Edwin. Los Angeles Times 16 May 1953: A7.
  7. ↑ Drama: Three Simmons Pictures Planned; Ibsen's Works Augment Classic Trend Schallert, Edwin. Los Angeles Times 4 Dec 1953: B9.
  8. ↑ LEAD IN COMEDY TO JUDY HOLLIDAY: She Will Star in 'Phffft' as 'My Sister Eileen' Faces Delay Until 1955 By THOMAS M. PRYOR New York Times 25 Jan 1954: 14.
  9. ↑ NOTED ON THE LOCAL SCREEN SCENE: CinemaScope Film to Be Shot Here This Week — Other Matters By A. H. WEILER. New York Times 14 Feb 1954: X5.
  10. ↑ Looking at Hollywood: Cornel Wilde to Play Role of Salesman in 'Woman's World' Hopper, Hedda. Chicago Daily Tribune 10 Apr 1954: 16.
  11. ↑ Drama: Luella Gear Quitting 'Sabrinia' for 'Phffft'; Simmons Tuning Voice Schallert, Edwin. Los Angeles Times 17 Apr 1954: 15.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Woman's World на сайті IMDb (англ.) 7.0/10 stars (станом на 05.02.2020)
  2. Woman's World на сайті Rotten Tomatoes (англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих 3.6/5 stars (станом на 05.02.2020)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Світ_жінки&oldid=40401938