Симоненко Олександр Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Симоненко.
Олександр Симоненко
Симоненко Олександр Сергійович
Загальна інформація
Громадянство Україна
Народження14 лютого 1974(1974-02-14) (50 років)
Кіровоград, УРСР
Зріст180 см
Вага76 кг
Alma materЦентральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
Спорт
КраїнаСРСР СРСР → Україна Україна
Вид спортувелосипедний спорт
Дисциплінавелотрекові гонки
Спортивне званняЗаслужений майстер спорту України
Нац. збірнаУкраїни
ТренериСергій Іванович Симоненко, Сергій Леонідович Фісюк, Олександр Іванович Заворітній[1]
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Велосипедний спорт
Олімпійські ігри
Срібло Сідней 2000 Командна гонка переслідування на 4000 метрів
Чемпіонати світу
Золото Бордо 1998 Командна гонка переслідування
Золото Антверпен 2001 Індивідуальна гонка переслідування
Золото Антверпен 2001 Командна гонка переслідування
Срібло Богота 1995 Командна гонка переслідування
Срібло Перт 1997 Командна гонка переслідування

Олександр Сергійович Симоненко (14 лютого 1974, Кіровоград) — український трековий велогонщик, заслужений майстер спорту України, призер Олімпійських ігор в Сіднеї, переможець та призер Чемпіонатів світу, неодноразовий переможець та призер чемпіонатів України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Олександр Сергійович Симоненко народився 14 лютого 1974 року в Кіровограді. Займатися велоспортом почав з 1986 року у спортивному клубі «Буревісник». З 1994 по 1998 роки навчався в Кіровоградському педагогічному університеті імені Володимира Винниченка на факультеті фізичного виховання та спорту. З 1995 року входить до складу спортивної команди Державної прикордонної служби України. У 2001 році Симоненка визнали найкращим спортсменом України та лауреатом загальнонаціональної програми «Людина року-2001»[2].

За високі спортивні результати та внесок розвиток слави українського спорту у світі Олександра Симоненка нагороджено орденом «За заслуги» другого та третього ступенів[3].

Рішенням Кіровоградської міської ради від 24 липня 2003 року Олександру Симоненку присвоєно звання «Почесний громадянин Кіровограда»[4].

Після закінчення спортивної кар'єри з 2005 по 2010 роки Симоненко працював на посаді заступника голови фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України в Кіровоградській області[5].

Спортивні досягнення

[ред. | ред. код]

Олександр Симоненко почав займатися спортом під керівництвом свого батька Симоненка Сергія Івановича. У 1988 році спортсмена запросили в Київський центр олімпійської підготовки «Титан». У 1990 році у Москві він став чемпіоном СРСР у змаганні юніорів та виконав норматив майстра спорту СРСР.

У 1992 році Симоненко у складі юніорської збірної України здобув 2 срібла на чемпіонаті світу в Афінах. Через три роки на дорослому Чемпіонаті світу в Боготі він знову завоював другу сходинку в командній гонці переслідування. У 1997 році спортсмен повторив це досягнення уже в Перті, Австралія.

В 1998 році на Чемпіонаті світу в Бордо Симоненко разом з Олександром Феденко, Сергієм Матвєєвим, Русланом Підгорним завоював перше місце в командній гонці переслідування. У 2001 році він повторив це досягнення разим із Сергієм Чернявським, Олександром Феденко та Любомиром Полатайко на Чемпіонаті світу в Антверпені. Окрім цього завоював золото і в індивідуальні гонці переслідування.

На етапах Кубка світу спортсмен неодноразово здобував перемоги та призові місця як в індивідуальних, так і в командних гонках переслідування.

Виступи на Олімпійських іграх

[ред. | ред. код]

На перших своїх Олімпійських іграх в Атланті спортсмен в складі збірної України у командній гонці переслідування посів 7 місце. На Іграх в Сіднеї велосипедист змагався в індивідуальній гонці переслідування, де посів 6 місце. А разом з Олександром Феденко, Сергієм Матвєєвим та Сергієм Чернявським у командній гонці переслідування здобув срібні нагороди.

Статистика

[ред. | ред. код]

Трекові велоперегони

[ред. | ред. код]
Рік Змагання Місце проведення Результат Дисципліна
1992 Чемпіонат світу серед юніорів[6] Афіни, Греція 2 індивідуальна гонка переслідування
2 гонка за очками
1995 Чемпіонат світу з трекових велоперегонів Богота, Колумбія 2 командна гонка переслідування
1997 Етапи Кубка світу з трекових велоперегонів Фйоренцуола-д'Арда, Італія[7] 1 командна гонка переслідування
Куарту-Сант'Елена, Італія[8] 3 індивідуальна гонка переслідування
1 командна гонка переслідування
Чемпіонат світу з трекових велоперегонів Перт, Австралія 2 командна гонка переслідування
1998 Етапи Кубка світу з трекових велоперегонів Берлін, Німеччина 2 командна гонка переслідування
Єр, Франція 2 командна гонка переслідування
Чемпіонат світу з трекових велоперегонів Бордо, Франція 1 командна гонка переслідування
1999 Етапи Кубка світу з трекових велоперегонів Валенсія, Іспанія[9] 2 командна гонка переслідування
Фйоренцуола-д'Арда, Італія[10] 1 командна гонка переслідування
2000 Етапи Кубка світу з трекових велоперегонів[11] Турин, Італія 2 командна гонка переслідування
Літні Олімпійські ігри Сідней, Австралія 2 командна гонка переслідування
2001 Етапи Кубка світу з трекових велоперегонів[12] Щецин, Польща 2 індивідуальна гонка переслідування
3 командна гонка переслідування
Чемпіонат світу з трекових велоперегонів Антверпен, Бельгія 1 індивідуальна гонка переслідування
1 командна гонка переслідування
2002 Етапи Кубка світу з трекових велоперегонів Москва, Росія 2 командна гонка переслідування
2003 Етапи Кубка світу з трекових велоперегонів Кейптаун, ПАР 1 командна гонка переслідування
  • Інформація з сайту Cycling archives з доповненнями

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Янчуков С. До спортивних вершин / С. Янчуков, О. Березан. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2015. — 288 с.
  2. ↑ Новости Кировограда (06.09.2007). Симоненко Олександр Сергійович - заслужений майстер спорту України з велотреку. Архів оригіналу за 02.03.2016. Процитовано 2 березня 2016. [Архівовано 2 березня 2016 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Сайт Державної прикордонної служби України (03.08.2015). Спортивний комітет Державної прикордонної служби України. Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 11 березня 2016. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Почесні громадяни Кіровограда. Симоненко Олександр Сергійович (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 вересня 2016. Процитовано 11 березня 2016.
  5. ↑ Кіровоградська обласна організація ФСТ «Динамо» України. 03.08.2015. Архів оригіналу за 11.03.2016. Процитовано 11 березня 2016. [Архівовано 2016-03-11 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Сайт UCI. Championnats du Monde - Juniors - World Championships. Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 10 березня 2016. [Архівовано 2014-11-01 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Сайт UCI. World Cup - Track, Quarto Sant'Elena , 1997. Архів оригіналу за 24 січня 1998. Процитовано 10 березня 2016.
  8. ↑ Сайт UCI. World Cup - Track, Fiorenzuola, 1997. Архів оригіналу за 24 січня 1998. Процитовано 10 березня 2016.
  9. ↑ Сайт UCI. World Cup - Track, Valencia, 1999. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 10 березня 2016. [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Сайт UCI. World Cup - Track, Fiorenzuola, 1999. Архів оригіналу за 20 лютого 2016. Процитовано 10 березня 2016. [Архівовано 2016-02-20 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Сайт UCI. World Cup - Track, Torino, 2000. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 березня 2016. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Сайт UCI. World Cup - Track, Szczecin, 2001. Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 10 березня 2016. [Архівовано 2012-08-03 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Симоненко_Олександр_Сергійович&oldid=43837327