Людина року (премія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Програма «Людина року» M:
Присуджується за Нагорода за професійні і суспільно значимі досягнення
Країна Україна Україна
Вручення Київ
Рік заснування 1995
ludinaroku.com.ua

Загальнонаціональна програма «Людина року» — програма, яка передбачає присудження титулу «Людина року» в Україні за професійні і суспільно значущі досягнення. Програма заснована в 1995 році. Автор і розробник програми — Райцин Аркадій Емільович. Виходячи з приватної форми власності програми, а також з огляду на суспільну критику[1], нагорода не може однозначно вважатись об'єктивною.

Проєкт охоплює всі регіони України. Лауреатів програми визначають шляхом експертного опитування, остаточне рішення приймає Вища Академічна Рада програми[2].

Переможцям в кожній професійній і міжнародній номінації вручають статуетки «Прометей-Престиж» (автор — скульптор Олег Черноіванов) та почесні дипломи.

Історія[ред. | ред. код]

Перша церемонія вручення премій «Людина року — 1995» пройшла у палаці культури «Хімік» у Дніпродзержинську. Були визначені переможці у 8 професійних номінаціях. З 1996 року церемонія стала проводитись в м. Києві у Національному палаці мистецтв «Україна». Нині програма вручає премії у 18-ти номінаціях[3].

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Загальновизнана національна програма
Searchtool.svg Головна нагорода та диплом номінації
Searchtool.svg Пресс-конференція перед урочистими заходами
Searchtool.svg Вручення нагород захисникам Вітчизни

У 2001 році за рішенням Вищої Академічної Ради програми почали присуджуватись міжнародні та спеціальні премії.

Крім того, з 2001 року програма разом з газетою «Комсомольская правда в Украине» (нині «КП в Україні») щорічно присуджує премію «Кумир українців» (переможця обирають читачі «КП в Україні»)[4][5].

У 2010 році на честь 15-річного ювілею програми була заснована спеціальна премія «Зіркове SOLO» (нагорода за вокальний талант). Переможцям вручається статуетка «Зіркове SOLO»[6].

Система вибору[ред. | ред. код]

Лауреати та переможці програми визначаються шляхом експертного опитування. Експерти програми — це авторитетні представники державних, недержавних, суспільних організацій, союзів, асоціацій, фондів, засобів масової інформації[7].

Експерти отримують бюлетень для голосування з переліком номінацій. Вони самостійно висувають претендентів на отримання нагороди в кожній номінації. Дозволяється запропонувати від одного до трьох претендентів на титул «Людина року» в кожній номінації і присвоїти їм рейтинг (перше, друге або третє місце)[7].

За підсумками експертного опитування наприкінці кожного року троє лідерів в кожній номінації стають лауреатами програми. Їх імена оголошуються на щорічній підсумковій пресконференції програми[8]. Переможця шляхом таємного голосування визначає Вища Академічна Рада програми. Імена переможців оголошуються на сцені під час урочистої церемонії вручення премій «Людина року»[9].

Вища Академічна Рада[ред. | ред. код]

Вища Академічна Рада програми була створена 1996 року. Основні функції:

  • Прийняття остаточного рішення (шляхом таємного голосування) з визначення володарів титулу «Людина року» та першої української незалежної премії «Прометей-престиж» за вищі професійні і суспільні досягнення.
  • Визначення володарів міжнародних і спеціальних премій «Людина року»[10].

Вища Академічна Рада формується з авторитетних державних та суспільних діячів, а також спеціалістів, які сприяють оцінці ролі особистості в життєдіяльності України[11].

Керуючим органом Вищої Академічної Ради є зібрання її членів. Щорічний склад Вищої Академічної Ради визначається у кількості до 40 членів. У 1996 році Головою Ради було обрано народного депутата України Вадима Гетьмана. З жовтня 1998 року і до листопада 2017 року Головою Вищої Академічної Ради був державний і політичний діяч — Володимир Семиноженко[12]. З листопада 2017 року і до теперішнього часу Головою Вищої Академічної Ради є державний діяч, президент Українського союзу промисловців і підприємців — Анатолій Кінах.

Номінації та переможці[ред. | ред. код]

Діючі номінації[ред. | ред. код]

  • Регіональний лідер року

Серед переможців: Євген Карташов (2001 р.)[13], Сергій Гриневецький (2002 р.)[14], Віра Ульянченко (2006 р.)[15], Олександр Домбровський (2007 р.)[16], Едуард Матвійчук(2010 р.)[17], Олександр Вілкул (2011 р.)[18], Олег Синютка[19] (2017 р.), Максим Степанов (2018 р.).

  • Міський голова року

Серед переможців: Олександр Омельченко (1997 р.), Іван Куліченко (2002 р.)[20], Олександр Лук'янченко (2003 р.)[21], Володимир Чайка(2006 р.)[22], Володимир Сальдо (2008 р.)[23], Михайло Добкін (2009 р.)[24], Геннадій Кернес (2012 р.)[25], Михайло Сімашкевич (2014 р.)[26], Андрій Панков (2016 р.), Владислав Атрошенко (2017 р.), Андрій Балога (2018 р.).

  • Лідер об'єднаної територіальної громади

Серед переможців: Руслан Майструк (2018 р.).

  • Промисловець року

Серед переможців: Микола Янковський (1998 р.), Анатолій Сокуренко (2003 р.)[27], Павло Науменко (2004 р.)[28], Віталій Сацький (2006 р.)[29], Євген Лапін (2007 р.)[30], Дмитро Ківа (2008 р.)[31], Віктор Суботін (2009 р.)[32], Олександр Нечаєв (2010 р.)[33], Віталій Касінов (2011 р.)[34], Віталій Скляров (2012 р.)[35], Леонід Шиман (2013 р.)[35], Анатолій Мялиця (2014 р.), Ігор Сирота (2015 р.), Ірина Мірошник (2015 р.), Олег Корнецький (2017 р.), Дмитро Іоргачов (2018 р.).

  • Підприємець року

Серед переможців: Григорій Суркіс (1996 р., 1998 р.), Євген Червоненко (1999 р.)[36], Лев Парцхаладзе (2004 р.)[37], Сергій Тарута (2005 р.)[38], Микола Толмачев (2006 р.)[39] , Вадим Гриб (2007 р.)[40], Віталій Антонов (2009 р.)[41], Олександр Глімбовський (2010 р.)[42], Олексій Кулагін (2011 р.)[43], Ігор Ніконов (2012 р.)[44], Вячеслав Непоп (2013 р.)[45], Валерій Кодецький (2014 р.), Віталій Ганжа (2015 р.), Борис Синюк (2015 р.), Олег Майборода (2017 р.), Максим Козицький (2018 р.).

  • Менеджер року

Серед переможців: Олег Салмін (2001 р.), Борис Ложкін (2003 р.)[46], Оксана Єлманова (2007 р.)[47], Віталій Скоцик (2009 р.)[48], Віктор Постельніков (2010 р.)[49], Олена Мініч (2012 р.)[50], Олексій Кривопішин (2013 г.)[51], Сергій Ковальчук (2014 р.), Максим Степанов (2015 р.), Дмитро Костюк (2017 р.), Михайло Бородавко (2018 р.), Владислав Савченко (2019 р.).

  • Фінансист року

Серед переможців: Віктор Ющенко (1996 р.), Вадим Гетьман (1997 р.)[52], Ігор Юшко (1998 р.), Володимир Матвієнко (1999 р.), Володимир Стельмах (2001 р.), Ігор Францкевич (2002 р.), Олександр Дубілет (2003 р.)[53], Борис Тимонькін (2005 р.)[54], Віктор Капустін (2006 р.), Вадим Пушкарьов (2009 р.)[55], Віктор Башкіров (2010 р.)[56], Грег Краснов (2011 р.)[57], Дмитро Гриджук (2012 р.)[58], Сергій Мамедов (2013 р.)[59], Ігор Дорошенко (2014 р.), Володимир Дубей (2015 р.), Вадим Мороховський (2015 р.), Кирило Шевченко (2017 р.), Сергій Тігіпко (2018 р.).

  • Лідер страхового ринку року

Серед переможців: Володимир Шевченко (2007 р.)[16], Юрій Гришан (2008 р.)[60], Олег Спілка (2009 р.)[61], Олександр Завада (2010 р.)[33], Андрій Шукатко (2011 р.)[62], Анатолій Чубинський (2012 р.)[50], Наталія Безбах (2013 р.), Наталія Базилевська (2018 р.).

  • Національна торговельна марка року

Серед переможців: ТМ «Михаил Воронин» (1998 р.)[63], ТМ «Славутич» (2000 р.)[64], ТМ «Сандора» (2002 р.), ТМ «Фуршет» (2005 р.)[65], ТМ «Конті» (2009 р.)[66], ТМ «Ятрань» (2010 р.)[33], ТМ «Антонов» (2011 р.)[67], ТМ «Фокстрот» (2012 р.), ТМ житловий комплекс «Чайка» (2013 р.)[51], Тетяна Цибульська (2014 р.).

  • Аграрій року

Серед переможців: Іван Суслов (2000 р.)[68], Віктор Сілецький (2003 р.), Олексій Вадатурський (2005 р.)[69], Юрій Бондарчук (2008 р.)[70], Олег Бахматюк (2009 р.)[71], Андрій Крохмаль (2010 р.)[72], Іван Мірошніченко (2011 р.)[73], Андрій Гордійчук (2012 р.)[74], Олег Бахматюк (2013 р.)[75], Юрій Мороз (2014 р.), Мгер Куюмчян (2015 р.), Віталій Ільченко (2016 р.), Віктор Кириченко (2017 р.), Сергій Тарасов (2018 р.).

  • Лідер логістичної галузі року

Серед переможців: Компанія «Техенерготрейд» (2015 р.), Група компаній «Прайм» (2016 р.), ТОВ «Ходльмаєр Логістикс Україна» (2018 р.).

  • Журналіст року в галузі електронних ЗМІ

Серед переможців: Олександр Колодій (2002 р.)[76], Василь Климчук (2003 р.)[77], Анатолій Борсюк (2004 р.)[78], Савік Шустер (2006 р.)[79], Олесь Терещенко (2007 р.)[80], Святослав Цеголко (2008 р.)[81], Наталія Мосейчук (2009 р.)[82], Андрій Куликов (2010 р.)[83], Світлана Леонтьєва (2011 р.)[84], Андрій Данилевич (2012 р.)[85], Єгор Чечеринда (2013 р.).

  • Телевізійний журналіст року

Серед переможців: Віталій Гайдукевич (2014 р.), Наталія Влащенко (2015 р.), Олег Панюта (2016 р.), Василь Голованов (2017 р.), Світлана Орловська (2018 р.).

  • Інформаційно-новинний телеканал року

Серед переможців: Телеканал «News One» (2016 р.), Телеканал «Перший діловий» (2017 р.).

  • Митець року


Серед переможців: Вадим Писарєв (1996 р.), Юрій Рибчинський (1997 р.), Анатолій Солов'яненко (1998 р.), Роман Кофман (1999 р.), Марія Левитська (2000 р.), Андрій Курков (2001 р.), Євген Станкович (2002 р.), Мирослав Скорик (2003 р.)[86], Руслана Лижичко (2004 р.), Володимир Гришко (2005 р.)[87], Сергій Буковський (2006 р.), Кіра Муратова (2007 р.)[88], Михайло Поплавський (2008 р.), Євгенія Басалаєва (2009 р.), Анатолій Криволап (2011 р.)[89], Ані Лорак (2012 р.)[90], Денис Матвієнко (2013 р.)[51], Мирослав Слабошпицький (2014 р.), Олег Тістол (2015 р.), Анатолій Солов'яненко (2016 р.), Раду Поклітару (2017 р.).

  • Спортсмен року
Володимир Кличко — володар премії «Спортсмен року-2007»

Серед переможців: Лілія Подкопаєва (1996 р.)[91], Сергій Бубка (1997 р.), Андрій Шевченко (1999 р.)[92], Олег Лісогор (2002 р.), Яна Клочкова (2000, 2003 р.)[93], Віталій Кличко (2004 р.)[94], Юрій Кримаренко (2005 р.), Олена Грушина - Руслан Гончаров (2006 р.),Володимир Кличко (2007 р.)[95], Наталія Добринська (2008 р.)[96], Василь Ломаченко (2009 р.), Інна Осипенко-Радомська (2010 р.)[97], Ольга Саладуха (2011 р.)[57], Яна Шемякіна (2012 р.)[98], Анна Мельниченко (2013 р.)[51], Анна Мельниченко(2013 р.)[107], Ольга Харлан (2014 р.), Павло Тимощенко (2015 р.), Олег Верняєв (2016 р.), Еліна Світоліна (2017 р.), Олександр Усик (2018 р.).

  • Меценат року

Серед переможців: Сергій Тігіпко (1996 р.)[99], Григорій Суркіс (1997 р., 1999 р.)[100], Федір Шпіг (1998 р.)[101], Вадим Рабинович (2005 р.)[102], Микола Петренко (2006 р.), Едуард Прутнік (2009 р.)[103], Олександр Онищенко (2010 р.), Петро Порошенко (2011 р.)[104], Юрій Коптєв (2012 р.)[105], Тетяна Василик (2014 р.), Анна Коршунова (2018 р.).

  • Нова генерація року

Серед переможців: Ірина Бережна (2009 р.)[106], Тетяна Франчук (2010 р.)[107], Єлизавета Юрушева (2015 р.), Ірина Марчук (2016 р.), Ірина Говоруха (2017 р.), Тетяна Петракова (2018 р.).

  • Лідер малого та середнього бізнесу

Серед переможців: Тетяна Абрамова — будинок моди «РІТО»(2000)[68], Людмила Русаліна — ТОВ «Світ ласощів» (2002)[108], Віталій Свірський — компанія «Ліга-Нова» (2004), Володимир Лютіков — компанія «Крим-Пак» (2010)[33], Вадим Нестерчук — компанія «Оптима-Лізінг» (2011)[109], Світлана Юлдашева — мережа хімчисток «Ун Моменто» (2013 р.), Клініка «Ілайа» (2014 р.), Світлана Кушнірук (2015 р.), Олег Колібаба — «Клініка Олега Колібаби» (2017 р.), Руслана Цахло — «Союз майстрів краси України» (2018 р.).

  • Інвестиція року

Серед переможців: інвестиційні проєкти компанії «Coca-Cola Amatil Україна» (1997), інвестиційні проєкти компанії «UMC» (1998), інвестиційні проєкти акціонерної холдингової компанії «Київміськбуд» (1999), інвестиційний проєкт компанії «ІСТІЛ (Україна)» (2005), інвестиційні проєкти компанії «Драгон Капітал» (2006)[29], інвестиційні проєкти компанії «Нібулон» (2009)[110], інвестиційні проєкти компанії «Велта» (2011)[111], Інвестиційні проєкти компанії «МАНДАРИН-ПЛАЗА» (2014 р.), Інвестиційні проєкти компанії «ЕДЕМ РЕЗОРТ» (2015 р.).

  • Житловий комплекс року

Серед переможців: ЖК «Чайка» (2015 р.), ЖК «Лісовий квартал» (2016 р.), ЖК «Золоче» (2017 р.), ЖК «Подол Град» (2018 р.).

Номінації минулих років[ред. | ред. код]

Міжнародні та спеціальні премії програми[ред. | ред. код]

Серед володарів міжнародних та спеціальних премій програми «Людина року»:

  • Міжнародна премія «За миротворчу та об'єднавчу місію» — Іоан Павло ІІ (2001)
  • Міжнародна премія в галузі суспільно-політичної діяльності — Вальтер Швіммер (Австрія) (2001)

[147], Олександр Кваснєвський (Польща) (2002), Франческо Франжіаллі (Італія) (2003)[156], Михаїл Саакашвілі (Грузія) (2004)[157], Валдас Адамкус (Литва) (2005)[158], Джон Маккейн (США)(2006)[159], Ільхам Алієв (Азербайджан) (2006), Хав'єр Солана (Іспанія) (2006)[160], Даля Грібаускайте (Литва) (2014), Росен Плевнелієв (Болгарія) (2015), Марі-Луїз Колейро-Прека (Мальта) (2017).

  • Міжнародна премія «За значний внесок у розвиток партнерських, дружніх та економічних відносин з Україною» — Салем Ахмед Аль-Каабі (ОАЕ) (2018).

Спеціальна премія газети «Комсомольская правда в Украине» — «Кумир українців»[ред. | ред. код]

Володарі премії: Руслан Пономарьов (2001)[4], Яна Клочкова (2002), Олександр Пономарьов (2003), Андрій Шевченко (2004), Олег Блохін (2005), Богдан Ступка (2006)[198], Наталія Могилевська (2007)[199], Ані Лорак (2008)[126], Джамала (2009)[200], Володимир Кличко та Віталій Кличко (2010), Андранік Алексанян (2011)[201], Анастасія Петрик та Вікторія Петрик (2012)[202], Сергій Риженко (2014), Максим Кріпак (2016), Володимир Розуменко (2017), Олександр Злотник (2018).

Урочисті церемонії[ред. | ред. код]

В 1997—2015 рр. урочисті церемонії вручення премій «Людина року» проходили у березні у Національному палаці мистецтв «Україна» в м. Києві, а з 2016 року місцем проведення стала Національна опера України. На церемонії оголошуються імена володарів титулу «Людина року», вручаються міжнародні та спеціальні премії. Гостями церемоній є відомі політичні діячі, діячі науки, культури та мистецтва. Ця подія завжди привертає увагу громадськості та освітлюється багатьма ЗМІ.

У межах церемонії проходить шанування знаменитостей на Червоній доріжці. Подія проходить у вигляді театрального дійства з виступами українських і закордонних виконавців, музичних і хореографічних колективів. Дійство супроводжується сучасними постановчими, звуковими, світловими та спеціальними ефектами.[203][204][205]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Людина року, лицар тисячоліття та Поплавський. Що з ними не так? (uk-UA). Процитовано 20 жовтня 2022. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 19 червня 2013. 
  3. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 19 червня 2013. 
  4. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 14 травня 2016. Процитовано 12 квітня 2022. 
  5. http://kp.ua/daily/280108/16829/print/
  6. Патрисия Каас названа "Человеком года" в Украине. ЛІГА.net. 18 січня 2012. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 3 червня 2021.  (рос.)
  7. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 19 червня 2013. 
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 січня 2013. Процитовано 19 червня 2013. 
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 19 червня 2013. 
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 19 червня 2013. 
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 19 червня 2013. 
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 19 червня 2013. 
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 25 червня 2013. 
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 25 червня 2013. 
  15. Віру Іванівну нагородили за лідерство. Українська правда. 18 березня 2007. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 червня 2021. 
  16. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 25 червня 2013. 
  17. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 25 червня 2013. 
  18. 52 місце Олександр Вілкул. «Корреспондент». 10 вересня 2012. Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 20 березня 2022. 
  19. Голова Львівської ОДА переміг у номінації «Регіональний лідер року». zik.ua (ua). Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 19 квітня 2019. 
  20. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 25 червня 2013. 
  21. Про лауреатів програми “Людина року”. Радіо Свобода. 16 березня 2004. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 червня 2021. 
  22. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 25 червня 2013. 
  23. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 25 червня 2013. 
  24. http://old.newsru.ua/ukraine/21mar2010/dobkin.html[недоступне посилання з липня 2019]
  25. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2014. Процитовано 25 червня 2013. 
  26. Михайло Сімашкевич – “Людина року-2015″. ВЖЕ.інфо. 22 березня 2015. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 22 березня 2015. 
  27. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 5 липня 2016. 
  28. Володарі титулу «Людина року – 2004». Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 24 листопада 2019. 
  29. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2013. 
  30. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2013. 
  31. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2013. 
  32. 20 березня відбулася XIV урочиста церемонія вручення премії "Людина року – 2009". ЛІГА.net. 23 березня 2010. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 3 червня 2021. 
  33. а б в г Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2013. 
  34. http://old.mgm.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=4715[недоступне посилання з липня 2019]
  35. http://procherk.info/news/7-cherkassy/13687-kerivnika-cherkaskogo-azotu-viznali-v-ukrayini-promislovtsem-roku
  36. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2013. 
  37. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2013. 
  38. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 26 червня 2013. 
  39. m.kp.ua/kiev/pda/articles/260307/2514/
  40. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 липня 2016. 
  41. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2013. 
  42. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2013. 
  43. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2013. 
  44. http://uatimes.com.ua/ua_read_news.html?itemid=111781[недоступне посилання з липня 2019]
  45. Определены обладатели премии "Человек года – 2013". «Сьогодні». 24 березня 2014. Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 3 червня 2021.  (рос.)
  46. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 26 червня 2013. 
  47. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 26 червня 2013. 
  48. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 26 червня 2013. 
  49. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 вересня 2013. Процитовано 26 червня 2013. 
  50. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 26 червня 2013. 
  51. а б в г Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 16 квітня 2014. 
  52. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 1 липня 2013. 
  53. Сьогодні у голови правління "ПриватБанку" ювілей. ТСН. 25 жовтня 2011. Архів оригіналу за 8 квітня 2015. Процитовано 3 червня 2021. 
  54. http://novynar.com.ua/files/people/timonkin/310906[недоступне посилання з липня 2019]
  55. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 1 липня 2013. 
  56. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 1 липня 2013. 
  57. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 1 липня 2013. 
  58. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 1 липня 2013. 
  59. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 16 квітня 2014. 
  60. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 1 липня 2013. 
  61. О.Спілка нагороджений премією "Людина року-2009". РБК-Україна. 22 березня 2010. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 3 червня 2021. 
  62. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 1 липня 2013. 
  63. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 2 липня 2013. 
  64. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  65. Названы победители программы Человек года - 2005. «Корреспондент». 12 березня 2006. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 3 червня 2021. 
  66. а б http://www.newsru.ua/ukraine/21mar2010/dobkin.html[недоступне посилання з липня 2019]
  67. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  68. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  69. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  70. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 2 липня 2013. 
  71. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  72. http://www.unn.com.ua/uk/news/317269-%22agrariem-roku%22-stav-hliborob-iz-cherkaschini-andriy-krohmal[недоступне посилання з липня 2019]
  73. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  74. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 липня 2013. 
  75. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 16 квітня 2014. 
  76. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 2 липня 2013. 
  77. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  78. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  79. САВІК ШУСТЕР: УКРАЇНСЬКІ ТА РОСІЙСЬКІ ПОЛІТИКИ - ЦЕ РІЗНІ СВІТИ. Цензор.нет. 23 березня 2007. Архів оригіналу за 31 серпня 2016. Процитовано 3 червня 2021.  (рос.)
  80. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  81. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 травня 2013. Процитовано 2 липня 2013. 
  82. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2022. 
  83. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  84. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  85. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  86. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  87. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 2 липня 2013. 
  88. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 вересня 2013. Процитовано 2 липня 2013. 
  89. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  90. а б Премію "Людина року - 2012" отримали Ані Лорак та сестри Петрик. ТСН. 24 березня 2013. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022. 
  91. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 2 липня 2013. 
  92. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  93. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 2 липня 2013. 
  94. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  95. http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/photo.php?id=187263
  96. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  97. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  98. http://www.radioera.com.ua/eranews/?idArticle=48965
  99. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  100. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  101. http://mosters.ru/67/76[недоступне посилання з липня 2019]
  102. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 2 липня 2013. 
  103. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  104. Порошенко став лауреатом премії "Людина року". ТСН. 26 березня 2012. Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 3 червня 2021. 
  105. http://www.ukr.net/news/jur_j_kopt_v_ljudina_roku_2012-19398670-1.html
  106. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  107. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  108. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 22 травня 2019. 
  109. http://uatimes.com.ua/ua_read_news.html?itemid=132592[недоступне посилання з липня 2019]
  110. Масштабный проект "Нибулона" признан "Инвестицией года" программы "Людина року-2009". Цензор.нет. 22 березня 2010. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.  (рос.)
  111. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 29 липня 2013. 
  112. Лазаренко открестился от убийств Щербаня и Гетьмана. ЛІГА.net. 17 серпня 2011. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 3 червня 2021.  (рос.)
  113. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 травня 2013. Процитовано 29 липня 2013. 
  114. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 29 липня 2013. 
  115. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 29 липня 2013. 
  116. Семен ГЛУЗМАН [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт ГО «Обличчя майбутнього» (укр.)
  117. Глузман Семён Фишелевич. Ассоциация психиатров Украины. Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 25 серпня 2015. 
  118. http://mosters.ru/114/113[недоступне посилання з липня 2019]
  119. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 29 липня 2013. 
  120. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 29 липня 2013. 
  121. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 29 липня 2013. 
  122. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 29 липня 2013. 
  123. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 29 липня 2013. 
  124. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 29 липня 2013. 
  125. .http://press.rbc.ua/online/id/60/
  126. а б http://m.kp.ua/kiev/pda/articles/230309/173993/
  127. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 листопада 2011. Процитовано 29 липня 2013. 
  128. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 29 липня 2013. 
  129. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 вересня 2013. Процитовано 29 липня 2013. 
  130. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 травня 2014. Процитовано 29 липня 2013. 
  131. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 29 липня 2013. 
  132. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 липня 2013. Процитовано 29 липня 2013. 
  133. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 липня 2013. Процитовано 29 липня 2013. 
  134. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2013. Процитовано 29 липня 2013. 
  135. Прометеї від Аркаші. Українська правда. 22 березня 2001. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 червня 2021. 
  136. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 29 липня 2013. 
  137. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 серпня 2013. Процитовано 29 липня 2013. 
  138. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 29 липня 2013. 
  139. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 липня 2014. Процитовано 29 липня 2013. 
  140. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 29 липня 2013. 
  141. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 31 липня 2013. 
  142. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 31 липня 2013. 
  143. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2014. Процитовано 31 липня 2013. 
  144. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 31 липня 2013. 
  145. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 31 липня 2013. 
  146. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 липня 2014. Процитовано 31 липня 2013. 
  147. а б В Киеве вручили награды лауреатам премии "Человек года - 2001". ЛІГА.net. 17 березня 2002. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 31 березня 2022.  (рос.)
  148. В Киеве названы имена обладателей титула Человек года-2002 (обновлено). «Корреспондент». 10 березня 2003. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 червня 2021. 
  149. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 травня 2014. Процитовано 29 липня 2013. 
  150. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 29 липня 2013. 
  151. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 травня 2014. Процитовано 29 липня 2013. 
  152. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 29 липня 2013. 
  153. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 29 липня 2013. 
  154. а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  155. http://20minut.ua/Novyny-Ternopolya/ua-i-svit/142657[недоступне посилання з вересня 2019]
  156. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 квітня 2014. Процитовано 31 липня 2013. 
  157. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 квітня 2014. Процитовано 31 липня 2013. 
  158. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 квітня 2014. Процитовано 31 липня 2013. 
  159. http://kp.ua/daily/260307/2514/print/
  160. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 31 липня 2013. 
  161. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  162. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 31 липня 2013. 
  163. В Украине названы имена победителей программы Человек года-2003. «Корреспондент». 15 березня 2004. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 3 червня 2021. 
  164. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 31 липня 2013. 
  165. Определены кандидаты на звание "Человек года - 2006". ЛІГА.net. 16 січня 2007. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 3 червня 2021.  (рос.)
  166. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 31 липня 2013. 
  167. Оглашены лауреаты тринадцатой общенациональной программы "ЧЕЛОВЕК ГОДА-2008". ЛІГА.net. 16 січня 2009. Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 3 червня 2021.  (рос.)
  168. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 31 липня 2013. 
  169. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 31 липня 2013. 
  170. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 31 липня 2013. 
  171. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 16 квітня 2014. 
  172. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  173. Тамара Гвердцетелі, як запорука "української державності". Українська правда. 15 січня 2003. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 3 червня 2021. 
  174. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  175. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 липня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  176. Названо лауреатів конкурсу Людина року-2005. «Корреспондент». 17 січня 2006. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 20 березня 2022. 
  177. Филипп Киркоров получил украинскую премию Человек года 2008. Цензор.нет. 23 березня 2009. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 3 червня 2021.  (рос.)
  178. http://m.kp.ua/kiev/pda/articles/210111/262956/
  179. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 вересня 2013. Процитовано 1 серпня 2013. 
  180. Оглашены лидеры всех номинаций премии "Человек года - 2012". ЛІГА.net. 18 січня 2013. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 3 червня 2021.  (рос.)
  181. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 1 серпня 2013. 
  182. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  183. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 2 липня 2013. 
  184. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 2 липня 2013. 
  185. а б Корольова, Харатьян і Патрісія Каас отримали премію "Людина року 2011". ТСН. 26 березня 2012. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022. 
  186. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 2 липня 2013. 
  187. Сьогодні у Києві виступить відомий італійський тенор Алессандро Сафіна. «Корреспондент». 26 травня 2011. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 20 березня 2022. 
  188. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 1 серпня 2013. 
  189. Ювілейна церемонія національної премії "Людина року 2010". ТСН. 27 березня 2011. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 3 червня 2021. 
  190. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 2 липня 2013. 
  191. http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/photo.php?id=81692
  192. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 1 серпня 2013. 
  193. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 червня 2013. Процитовано 1 серпня 2013. 
  194. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 1 серпня 2013. 
  195. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 1 серпня 2013. 
  196. Определены все лауреаты четырнадцатой общенациональной программы "Человек года-2009". ЛІГА.net. 13 січня 2010. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 3 червня 2021.  (рос.)
  197. Объявлены лауреаты программы "Человек года – 2011". ЛІГА.net. 18 січня 2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 червня 2021.  (рос.)
  198. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 квітня 2014. Процитовано 1 серпня 2013. 
  199. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 квітня 2014. Процитовано 1 серпня 2013. 
  200. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 1 серпня 2013. 
  201. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 листопада 2013. Процитовано 1 серпня 2013. 
  202. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 квітня 2014. Процитовано 1 серпня 2013. 
  203. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 3 липня 2013. 
  204. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 3 липня 2013. 
  205. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 3 липня 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]