Сичко Лариса Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сичко Лариса Іванівна
Народилася1 травня 1959(1959-05-01) (65 років)
Країна Україна
Діяльністьпрозаїк, поетеса
НапрямокУкраїнська література, краєзнавство
ЧленствоНСПУ (з 2019 року)

Лари́са Іва́нівна Сичко́ (нар. 1 травня 1959) — українська письменниця.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 1 травня 1959 р., як записано у метриці, а насправді 26 квітня 1959 р. в с. Уяринці Тиврівського району на Вінниччині. Закінчила Вінницький політехнічний інститут (1984), 35 років працювала інженером у Вінницькому проектному інституті.
Живе у м. Вінниці.[1]

Літературна діяльність

[ред. | ред. код]

Прозаїк, поетеса. Авторка 2-х книг: оповідань «Невигадані історії мого дитинства» (2016) та повісті «В'яр» (2018). Друкується в альманахах, журналах та періодиці. Учасниця вінницького обласного літературного об'єднання «Автограф».
Лауреат літературного конкурсу «Малахітовий носоріг» (2016), фестивалів «Підкова Пегаса» (2016), «Барви народного мистецтва» (2017), «Садок вишневий біля хати» (2018, 2019), літературно-мистецької премії «Кришталева вишня» (2018), літературної ім. М. Стельмаха (2023).[2]
Член НСПУ з 2019 р.[3]

Вона справді талановита, оригінальна і вдумлива авторка, вміє зосереджуватись на суттєвих деталях, на символічних ситуаціях, вдало компонує сюжетні розгалуження. Їй вдається рельєфно та панорамно виписати гострі соціальні проблеми, які стосуються чи то побутового, сімейного життя, чи національного державотворення. Загалом – близько до реального життя.

Василь Кобець (2019)[4]

Джерела і література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Біографія Лариси Сичко // Сайт ВОО НСПУ «Краснослов». — 2020. — 1 травня.
  2. Стельмах відзначив Валентину Мількевич, Ларису Сичко і Миколу Дороша // Сайт ВОО НСПУ «Краснослов». — 2024. — 23 лютого.
  3. П'ятеро вінничан поповнили лави НСПУ у 2019 році // ВОО НСПУ «Краснослов». — 2019. — 31 жовтня
  4. Цит. по: Подільський краснослов: антологія. / Ред.-упоряд. А. В. Стебелєв. — Житомир: «Бук-Друк», 2020. — 1056 с. — ISBN 978-966-97974-4-5. — C. 1011

Див. також

[ред. | ред. код]