Соловка
| село Соловка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район | Ужгородський район |
| Громада | Чопська міська громада |
| Облікова картка | Соловка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1464 |
| Населення | 825 |
| Площа | 0,16 км² |
| Густота населення | 5156 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89462 |
| Телефонний код | +380 312 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°22′21″ пн. ш. 22°16′19″ сх. д. / 48.37250° пн. ш. 22.27194° сх. д.Координати: 48°22′21″ пн. ш. 22°16′19″ сх. д. / 48.37250° пн. ш. 22.27194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
103 м |
| Відстань до обласного центру |
36.6 км |
| Відстань до районного центру |
36.6 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89462, с. Соловка, вул. Есеньська, 2 |
| Сільський голова | Біро Олександр Андрійович |
| Карта | |
  Соловка | |
 Соловка | |
| Мапа | |
| |
Со́ловка (словац. Saloka) — село у Чопській міській громаді Ужгородському районі Закарпатської області на річці Тиса. Відстань до райцентру становить близько 36 км і проходить автошляхом E573, з яким збігається М06. У селі на залізничній станції розташований пункт контролю Соловка на кордоні з Угорщиною.
З угорського боку знаходиться пункт пропуску «Еперєшке», медьє Саболч-Сатмар-Береґ, на автошляху місцевого значення у напрямку Ньїредьгаза.[1]
Історія[ред. | ред. код]
Вперше село згадується вже в грамоті від 1240 року, потім у 1464 році воно згадується як Залок.
Село було королівським маєтком у 1240 році, подаровано королем Іштваном V Михайлу I із роду Розд. Згідно з усною традицією, тут було місце для переправ плотами через річку Тиса.
Більша частина населення села прийняла реформатську віру. Реформатська церква була побудована в 1783 році в стилі бароко-класицизму замість старої кам’яної церкви.[1]
Населення[ред. | ред. код]
Населення за переписом 2001 року: 825 осіб.
Чисельність населення станом на 2020 рік: 896 осіб.[1]
Влада[ред. | ред. код]
Сільським головою є Біро Олександр Андрійович.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
| ||||||||