Соната для фортепіано № 7 (Бетховен)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Соната для фортепіано № 7 ре мажор, ор.10 № 3 Л. ван Бетховена написана в 1798 році. Остання з циклу трьох сонат ор.10, присвячених Анні Маргариті фон Браун.

Складається з 4-х частин:

  1. Presto (D-dur), написана в сонатній формі[1]
  2. Largo e mesto (d-moll), написана в тричастинній формі[1]
  3. Menuetto. Allegro (D-dur - G-dur - D-dur), написана в тричастинній формі[1]
  4. Rondo. Allegro (D-dur), написана в формі рондо[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Beethoven: Piano Sonata No.7 in D major Analysis. Архів оригіналу за 10 січня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Соната для фортепіано № 7 (Бетховен)

Зовнішні відеофайли
Соната №7 Л. ван Бетховена у різних виконаннях
виконує І. Рябов
виконує C. Ріхтер