Non, je ne regrette rien

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Non, je ne regrette rien» (фр. Ні, я не шкодую ні про що) — французька пісня, написана в 1956 році, яка здобула найбільшу популярність у виконанні Едіт Піаф (у запису від 10 листопада 1960 року). Композитор — Шарль Дюмон, автор тексту, що відсилає до минулого Піаф, — Мішель Вокер. Пісня була записана в стереофонічному форматі, що на ті часи було рідкістю.

Посвята Легіону[ред. | ред. код]

Композиція була присвячена Іноземному легіону і стала полковою піснею 1-го іноземного полку парашутистів, пізніше, у 1961 році, розформованого за участь у невдалому путчі генералів. Назавжди покидаючи свої казарми в Зеральде, після закінчення «часу леопардів», легіонери співали «Я ні про що не шкодую»[1][2].

Записи і виконавці[ред. | ред. код]

Крім Піаф пісню виконували інші зірки естради, включаючи Мірей Матьє, Елейн Пейдж, Тіну Арену, Ізабель Буле, Патрісію Каас, Марка Лавуньє, Даліду (французькою, італійською та іспанською), Псоя Короленка, Тамару Гвердцителі (французькою і російською), Азізу (французькою), Bad Boys Blue (англійською), Беньку (Світлану Бень) — солістку кабаре-бенду «Серебряная свадьба», її також виконує Олег Погудін (французькою).

Використання в популярній культурі[ред. | ред. код]

Пісня звучала у фінальних титрах фільму Бернардо Бертолуччі «Мрійники» (2003), у фільмі «Пекло» (сцена в пустелі), в англійському мультфільмі «Веліант: Крилатий спецназ», у рекламі пива Amstel.

У приспіві пісні Fruhling in Paris групи Rammstein присутні слова «Non! Rien de rien… Non! Je ne regrette rien». Також на альбомі ToyZ групи Cinema Bizarre є пісня з назвою «Je ne regrette rien» та відповідним рядком у тексті.

Гурт «Jane Air» використовував фрагмент пісні в кінці композиції «2004 рік».

Уривок пісні був використаний композитором Гансом Ціммером у саундтреці до фільму Крістофера Нолана «Початок», композиція «Waiting For A Train». Сама пісня за сюжетом фільму використовувалася як заклик до пробудження героїв. І тривалість фільму (2 години 28 хвилин) — це посилання на пісню Едіт Піаф «Non, je ne regrette rien», перший студійний запис якої тривав 2 хвилини 28 секунд.

У телефільмі «Сімнадцять миттєвостей весни» пісня звучить як музична ілюстрація до спогадів Штірліца про Париж, хоча під час війни пісня ще не була написана.

У мультфільмі «Мадагаскар 3» головний антагоніст — Капітан Шантель Дюбуа, глава Відділу з відлову тварин у Монако виконує пісню в лікарні, щоб «підбадьорити» і «поставити на ноги» своїх колег, які в результаті стають сильнішими, зривають гіпс і пов'язки і вступають в дію.

Пісня прозвучала в кінці фільму «Життя в рожевому кольорі».

Також пісня звучить у фільмі «Ненависть».

У 14-ї серії 11-го сезону серіалу «Надприродне» також звучить ця пісня, що є анахронізмом, як і у випадку з фільмом «Сімнадцять миттєвостей весни», адже дія відбувається в 1943 році.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sergent P. Je ne regrette rien, la poignante histoire des légionnaires parachutistes du 1er REP. — P.: Fayard, 1972. — ISBN 978-2-253-00068-6
  2. Журавлев В. В. Повсякденне життя Французького Іноземного легіону: «До мене, Легіон!», с. 231. — М. Молода гвардія, 2010. — ISBN 978-5-235-03355-9

Посилання[ред. | ред. код]