Ненависть (фільм, 1995)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ненависть M:
La haine
Постер фільму
Жанр драма
Режисер Матьє Кассовіц
Продюсер Крістоф Росіньйон
Сценарист Матьє Кассовіц
У головних
ролях
Венсан Кассель
Юбер Кунде
Саїд Тагмауї
Оператор П'єр Аїм
Композитор Assassin
Монтаж Матьє Кассовіц
Скотт Стівенсон
Кінокомпанія Canal+
Дистриб'ютор Gramercy
Тривалість 98 хв.
Мова французька
Країна Франція Франція
Рік 1995
Дата виходу травень 1995 (Каннський кінофестиваль)
Кошторис 15 млн. франків
Касові збори 309,8 тис. $ (у США)[1]
IMDb ID 113247
Рейтинг MPAA: R

«Ненависть» (фр. «La Haine») — французький художній фільм режисера Матьє Кассовіца, знятий у 1995 році. На 18 вересня 2018 року фільм займав 229-у позицію у списку "250 найкращих фільмів за версією IMDb.

Сюжет[ред. | ред. код]

Фільм розповідає про один день з життя підлітків з периферійного кварталу-гетто. Події розгортаються наступного дня після заворушень, спровокованих поліцейським свавіллям щодо арабського підлітка Абделя. У ході заворушень один з поліцейських загубив пістолет. Його знаходить один з героїв фільму — Вінс (Венсан Кассель). Вінс, єврей, який не мав освіти, не може влаштуватися на роботу або навіть організовано провести дозвілля. Вінсу і його друзям — чорношкірому Юберу і арабу Саїду — залишається тільки блукати містом, викликаючи підозри у перехожих та правоохоронців. Після конфлікту з поліцією, що його викликала стрілянина брата Абделя по поліцейських, хлопці, втягнені до тієї історії, їдуть до Парижа. Там вони проводять насичені подіями вечір і ніч: сваряться між собою, Саїд і Юбер потрапляють до поліцейської дільниці, спізнюються на останній потяг додому, намагаються вкрасти авто, зустрічаються зі скінхедами. Після повернення додому на них чекає неприємний сюрприз — поліцейський, який їх зустрічає, помилково застрелює Вінса. Юбер, намагаючись помститися, бере у мертвого Вінса пістолет і наставляє його на поліцейського, який робить те саме. Розуміючи жах тієї миті, Саїд заплющує очі й чує один постріл. Глядачам залишається тільки здогадуватись, що там сталося.

У ролях[ред. | ред. код]

Нагороди і номінації[ред. | ред. код]

Загалом фільм здобув 8 нагород і 11 номінацій[2], зокрема:

Нагороди[ред. | ред. код]

Номінації[ред. | ред. код]

  • 1995 — Каннський кінофестиваль
  • 1996 — Премія «Сезар»
    • найкращий актор — Венсан Кассель
    • найкраща операторська робота — П'єр Аїм
    • найкращий режисер — Матьє Кассовіц
    • найкращий звук — Домінік Далмассо, Венсан Туллі
    • найкращий сценарій — Матьє Кассовіц
    • найбільш багатообіцяючий актор — Венсан Кассель, Юбер Кунде, Саїд Тагмауі
  • 1995 — Camerimage:
    • Золота жаба — Пєр А'їм
  • 1995 — Золотий Александр кінофестивалю у Салоніках

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]