Мурахи (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мурахи
фр. Les Fourmis
Жанр [роман]
Форма роман
Автор Бернар Вербер
Мова французька
Опубліковано 1991
Країна  Франція
Видавництво Albin Michel[d]
Цикл The Ants trilogyd

«Мурахи» — філософсько-фантастичний роман[1] про тварин, написаний Бернаром Вербером та виданий у Франції в 1991 році видавництвом Альбен Мішель. Роман є першим томом трилогії «Мурахи».[2]

Історія[ред. | ред. код]

Розвиток подій[ред. | ред. код]

Джонатан Уельс успадковує від свого дядька біолога Едмонда Веллса будинок та поселяється в ньому. Він порушує адресоване у листі застереження дядька не спускатися у підвал і поступово знайомиться з його дослідженнями і відкриттями щодо мурах.

Герой також зустрічається із загадкою, головним ключем інтриги: «Як за допомогою шести сірників сформувати чотири рівносторонні трикутники?». Разом з тим одного дня Джонатан зникає і після нього поступово зникає кожен хто вирушить на його пошуки. В той же час, колонія мурах живе своїм життям у місті-мурашнику Бел-о-кан. 327-й, мураха самець, повідомляє королеву про те, що його групу знищила загадкова сила. В ході подій 327-й знайомиться з 103683-м, безстатевою мурахою.

Резюме[ред. | ред. код]

Книга виділяє два окремих світи, які в підсумку поєднуються, світ людей та світ мурах.

Світ людей[ред. | ред. код]

Твір починається статтею з Енциклопедії відносного і абсолютного знання.

Безробітному слюсарю Джонатану щастить: він успадковує будинок його дядька біолога та ентомолога Едмонда Уельса, розташований поблизу Фонтенбло де він оселяється зі своєю невеличкою сім'єю: жінкою Люсі, 9-річним сином Ніколя та псом Урзазатом.

Проте у будинку є особливість, про яку Джонатану розповість його бабуся, Августа Уельс і потім передасть онуку лист-заповіт дядька вказуючий ніколи не спускатись до підвалу будинку. Окрім тієї таємниці заповіт також говорить про загадку, що дядько колись вже загадував Джонатану: як скласти чотири рівносторонніх трикутники з шести сірників? Лист не відповідає на загадку, проте говорить що для того щоби її відгадати " варто мислити по-іншому ". Розвиток подій починається коли домашній пес губиться у підвалі пробравшись туди через дірочку на вході. Тоді Джонатан, не зважаючи на лист Едмонда Вельса вирушає вниз його шукати. Через вісім годин Джонатан вертається із підвалу, шокований і тримаючий в руках розшматованого щурами пса. Ця таємнича ситуація настільки зацікавлює Джонатана, що він сприймає її як особистий виклик і вирішує з'ясувати чим в минулому займався Едмонд у підвалі. Перед спуском герой консультується у професора Розенфельда щодо теми досліджень дядька — мурах Dorylus (читається «Дорілюс») і споряджається інструментами. Але проходить вже два дні і Джонатан ніяк не повертається, його сім'я (особливо жінка Люсі) хвилюється. У дивному сні Люсі говорить з Едмондом Уельсом, потім під впливом дивного передчуття вирушає шукати чоловіка.

Люсі теж зникає…

Таємниця розростається коли певний пан Гунь намагається проникнути в будинок Джонатана і заволодіти Енциклопедією відносного і загального знання, написаною Едмондом Уельсом.

Батько і мати пропавші безвісти, син звертається до поліції, яка у свою чергу починає розслідування. Розслідуванням займаються комісар Більшем та інспектор Гален, два спеціалісти з дивакуватих справ. Отже, інспектор Гален вирішує разом з вісьмома рятувальниками дослідити підвал і звичайно…у теж зникає.

Не маючи батьків, Ніколя потрапляє до дитячого будинку де зустрічається і здружується з однолітками Жаном та Філопом. Одного дня він дивиться по телебаченню передачу певного професора Льодюка і впізнає в ній пана Гуня. Ніколя підозрює існування зв'язку між згаданою енциклопедією та зникненням його батьків, вважає що вони живі і в результаті втікає з дитячого будинку на їх пошуки. Він повертається у свій будинок, спускається донизу та знаходить у підвалі надпис " Як зробити чотири рівносторонні трикутники із шести сірників? " Героєві вдається вирішити загадку, проте механізм не дозволяє йому повернутись назад.

Під натиском свого службового керівника (Соланж), Більшем вирушає до підвалу з шістьма жандармами та спорядженням. Комісар теж розгадує загадку, потім вмикається певний механізм і вся група зникає. Лише один жандарм повертається, але він згодом втрачає розум.

Помешкання Джонатана незабаром займається спадкоємицею другої черги в заповіті Едмонда — Августою Уельс. Наступним дослідником підвалу стає професор Льодюк, йому не вдається добратись до самого дна, проте Льодюк стане єдиною особою, що повернулася звідти і не зійшла з розуму.

Зустріч з Льодюком приносить Августі багато інформації, остання вирішує сформувати свою пошукову групу і розкрити таємницю підвалу познайомившись та поєднавшись в одну команду з Жазоном Бражельом, давнім другом Едмонда та професором Розенфельдом, минулим колегою Едмонда по експедиції до Африки.

Троє знайомих легко розгадують загадку «про сірники» і спускаючись далі потрапляють до тунелю перегородженого сіткою-пасткою, пробравшись всередину сітки група відчуває що пастка стискає їх та закриває хід назад. Продовжуючи йти група натрапляє на сходи, що ведуть доверху і що закінчуються особливою сходинкою-пасткою, наступивши на яку персонажі падають донизу в сітку. Зрештою вони потрапляють до великої підземної секретної кімнати.

Виявляється що всі, хто загубився у підвалі знаходяться у цій кімнаті і вона насправді є старовинним протестантським храмом захованим під землею. Герої дізнаються, що перешкоди, що закривають шлях назад із храму, розроблені Джонатаном за вказівками Едмонда Уелься, останній в свою чергу також розробив машину для спілкування з мурахами яка має форму мурахи-робота іменованого Доктор Лівінгстон. Вісімнадцять мільйонів мурах живуть понад кімнатою в місті Бел-о-кан і люди спілкуються з ними завдяки Доктору Лівінгстону.

Світ мурах[ред. | ред. код]

Бел-о-кан, мурашник з 18-ти мільйонів мешканців об'єднує 64 федерованих міст і знаходиться за 6 км від будинку Уельса (вулиця Сибарітів 3 в Парижі). Історія відбувається на початку весни, мурашник ледве-ледве прокинувся, але вже розпочав свою злагоджену роботу.

Мураха-воїн 105 пропонує 327-й мурасі-самцю вирушити на полювання до печери з теплою водою. Вся група нараховує двадцять-вісім дорослих воїнів. Мурахи знайомляться із ґрунтом рухаючись колами, знаходять печеру із теплою водою з великою кількістю комах. І тут стається подія-зародок інтриги всієї історії: вертаючись додому 327-й віддаляється на секунду підібрати червону квітку і після повернення застає всю групу вбитою. 327-й слухає свої антени і вони підказують, що це справа рук секретної могутньої миттєвої зброї комах-карликів з міста Ші-ге-пу.

Мураха повертається з походу, повідомляє місту про небезпеку, але їй ніхто не вірить через відсутність очевидних доказів. 327-й вирішує відвідати королеву. Королева в свою чергу говорить що вона не займається нічим іншим крім відкладення яєць, що вона не командує іншими мурахами, що місто має зараз більш нагальні питання ніж ця неперевірена небезпека і що для вирішення справи 327-го вона може просто-напросто відкласти 28 нових яєць — рівно стільки, скільки було втрачено мурах в поході.

Незабаром на 327-му стається замах з боку комах із кам'яним запахом. Схопивши її, комахи забирають феромони з антен 327-го і несуть її в напрямку звалища. 327-й рятується дивом завдяки атаці дятла на комах.

Але не маючи кодових запахів (феромонів), 327-й опиняється в небезпеці всередині свого рідного мурашника. Наша мураха заходить до забороненого міста у пеньку дерева і знаходить 56-ту комаху-самку, яка його не розпізнає. Герої встановлюють прямий антенний контакт (пряме сполучення) і 327-й ділиться з новою знайомою своїми сумними пригодами. 56-та розуміє його, дарує декілька кодів-запахів і потім запрошує до свого помешкання з якого є можливість вийти непомітно через секретний вихід. Подорозі пара зустрічає ще одну мураху, яка зацікавлюється історією 327-го, безстатевою «мурахою-солдатом» 103683.Троє вирішують спробувати переконати місто у важливості проблеми і вирушають з цією метою кожен у різному напрямку.

В той час коли комахи з кам'яним запахом знову нападають на 327-го та 56-ту, 103 683-й спілкується з іншими комахами міста і йому вдається переконати близько тридцяти мешканців міста в реальності проблеми. Комахи організовують зустріч на -50 поверсі, так глибоко щоб не дозволити іншим мешканцям міста помітити їх. Згодом трійця зустрічається знову, але цього разу їм знову потрібно втікати бо за ними женеться вже сто інших «комах-воїнів» прагнучих їх вбити. Щоб уникнути погоні троє виривають дірку в стіні, а потім замуровують себе із середини.

В підсумку втікачі потрапляють до нового приміщення і направляться на зустріч до союзників на -50 поверх. Протягом копання ґрунту мурахи засинають. Пройшовши ще декілька негараздів мурахи добираються до місця зустрічі, проте бачать, що всі інші мурахи втратили свої мандибули.

Персонажів чекають безкінечні випробовування, які в результаті повернуть 56-ту до рідного міста, але вже як нову королеву і відкриють їй таємницю, так суворо приховувану комахами з кам'яним запахом.

Проблематика[ред. | ред. код]

Роман пропонує занурення в тему комах у популяризованій (доступній для широкого кола читачів) формі. У світлі підвалу Едмонда Уельса спільнота мурах представлена як підсвідомість людини, підземний світ, сповнений життя та тунелів. Це прихована частина нашої свідомості з якої ми помічаємо всього лише найповерхневішу частину-конус.

Мурашник на зразок міста Бел-о-кан

На думку автора дослідження прихованої частини є психоаналізом водночас як для нього, так і для читача, так само як кожен спуск чергового персонажу до підвалу спонукає персонажа роздумувати над власним життям.

Критика[ред. | ред. код]

Спершу сприйнятий стримано, роман набуває з часом великого успіху і продається тиражем більше ніж 2 мільйони. Поза Францією роман став особливо популярним у Південній Кореї.

Видання в Україні[ред. | ред. код]

Вербер Б. Мурахи / пер. з фр. Ірини Серебрякової та Вікторії Гусенюк. — Львів: Видавництво Terra Incognita, 2018. — 272 с. — ISBN 978-617-7646-08-1

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сам автор всю свою творчість визначає таким терміном адже через свою літературу він спонукає читача до роздумів беручи за основу реалістичну фантастику. Вербер надає перевагу цьому терміну перед поняттями наукової чи соціальної фантастики, течіями до яких його зазвичай відносить літературна критика.
  2. Вербер, Бернар (2018). Мурахи. Львів: Видавництво Terra Incognita. с. 2. ISBN 978-617-7646-08-1.