Слушка Олександр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Слушка
лит. Aleksandras Sluška
Народився бл. 1580
Помер 1647
Поховання Ковалевщизна
Підданство
Національність литвин
Титул шляхтич
Посада каштелян, воєвода
Конфесія католицтво
Рід Слушки
Батько Миколай Слушка
Мати Ельжбета Кмітич
Брати, сестри Кшиштоф Слушка
У шлюбі з Софія Констанція Зенович
Діти 4 сина і 1 донька
Герб
Герб

герб «Остоя»

Олександр Слушка (лит. Aleksandras Sluška, бл. 1580 — †1647) — державний діяч Великого князівства Литовського в Речі Посполитій.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі впливового литовського шляхетського роду Слушків гербу Остоя. Син Миколая Слушки, кричевського старости, та Ельжбети Кмітич. Народився близько 1580 року. Виховувався в кальвіністському дусі. Після смерті старшого брата Миколая між 1599 та 1602 роками разом з молодшим братом Кшиштофом успадкував родинні володіння.

Спочатку був королівським дворянином у Сигізмунда III Вази. У листопаді 1618 роки отримав посаду каштеляна Мінська, що дозволило йому стати сенатором Речі Посполитої.

1620 року після смерті брата Кшиштофа продав свою частку в Опачичах Казимирові Сапєзі, а частки в Углах і Мухоїдовичах — Петру Могилі. 1621 року разом з дружиною навернувся в католицтво. 11 березня 1628 року був призначений каштеляном жемайтським (до 1638 року). Того ж року на сеймі був обраний маршалком Трибуналу Великого князівства Литовського на 1631 рік.

Володів староствами річицьким, пропойським, гомельським, мозирським і лоївським. Протягом 1620—1630-х років побудував домініканський монастир в Річиці та Столбцях під Новогрудком, церкви в Воложині і на Ковалівщині в Підляському воєводстві. 1632 року був депутатом на елекційний сейм від Жмуді, де підтримав кандидатуру Владислава IV Вази.

1633 року отримав посаду воєводи мінського. Того ж року був комісаром зі сплати платні армії, депутатом Трибуналу скарбничого Коронного. У 1638 році був призначений воєводою новогрудським. У липні 1642 роки став воєводою троцьким.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Софія Констанція, донька Кшиштофа Зеновича, берестейського воєводи.

Діти:

  • Ельжбета (1619—1671), дружина: 1) Адама Казановського, маршалка надвірного коронного; 2) Єроніма Радзієвського, підканцлера коронного
  • Богдан Владислав (1615—1630), дворянин королівський
  • Евстахій Адам
  • Богуслав Єжи (бл. 1620—1658), стольник великий литовський
  • Сигізмунд Адам (1628—1674), хорунжий великий литовський, староста річицький

Джерела[ред. | ред. код]

  • Boniecki А. Poczet rodów w Wielkim Księstwie Litewskim w XV i XVI wieku — Warszawa, 1883.
  • Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0. (біл.)
  • Artur Walden, Marszałkowie świeccy Trybunału Głównego Wielkiego Księstwa Litewskiego w latach 1633—1648, w: Czasopismo Prawno-Historyczne, t. LXV, 2013, z. 1, s. 169.