Лівонська конфедерація: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Після поразки [[Тевтонський Орден|Тевтонського Ордену]] під [[Грюнвальдська битва|Грюнвальдом у 1410 році]], його [[Лівонський орден|лівонське ландмайстерство]] стало фактично самостійним. Щоб врегулювати його відносини з іншими державними утвореннями на території Лівонії у [[1419]] р. за ініціативою ризького архієпископа [[Йоганн Амбундій|Йоганна Амбундія]] у [[Валга|Валзі]] був створений [[Лівонський ландтаг|ландтаг]] - перший представницький орган лівонських земель. Депутатами ландтагу були представники ландмайстерства, чотирьох єпископств і ганзейських міст. |
Після поразки [[Тевтонський Орден|Тевтонського Ордену]] під [[Грюнвальдська битва|Грюнвальдом у 1410 році]], його [[Лівонський орден|лівонське ландмайстерство]] стало фактично самостійним. Щоб врегулювати його відносини з іншими державними утвореннями на території Лівонії у [[1419]] р. за ініціативою ризького архієпископа [[Йоганн Амбундій|Йоганна Амбундія]] у [[Валга|Валзі]] був створений [[Лівонський ландтаг|ландтаг]] - перший представницький орган лівонських земель. Депутатами ландтагу були представники ландмайстерства, чотирьох єпископств і ганзейських міст. |
||
[[1 вересня]] [[1435]] року у [[битва під Вількомиром|битві під Вількомиром]] загинув ландмайстер [[Франк фон Кірскорф]] і провідні лівонські рицарі. Скориставшись цим, представники єпископств і міст домоглися нового перегляду відносин з Орденом. [[4 грудня]] [[1435]] року у Валзі була підписана угода (''eiine fruntliche eyntracht'') про створення Лівонської конфедерації. До її складу увійшли ландмайстерство, [[Ризьке архієпископство]], [[ |
[[1 вересня]] [[1435]] року у [[битва під Вількомиром|битві під Вількомиром]] загинув ландмайстер [[Франк фон Кірскорф]] і провідні лівонські рицарі. Скориставшись цим, представники єпископств і міст домоглися нового перегляду відносин з Орденом. [[4 грудня]] [[1435]] року у Валзі була підписана угода (''eiine fruntliche eyntracht'') про створення Лівонської конфедерації. До її складу увійшли ландмайстерство, [[Ризьке архієпископство]], [[Дерптське єпископство]], [[єпископство Езель-Вік]] і [[єпископство Курляндське]]. Ландтаг перетворився на представницький орган конфедерації, а її керівником - за посадою - став ландмайстер. |
||
З [[1471]] східним сусідом Лівонської конфедерації стала Московська держава. Внаслідок війни [[1480]]-[[1481]] рр. Лівонія змушена була піти на суттєві поступки [[Іван III|Івану III]]. Завдяки союзу з Литвою війна [[1501]] — [[1503]] рр. була вдалішою. Проте наступна - [[Лівонська війна]] ([[1558]] — [[1582]]) завершилася для конфедерації катастрофою. |
З [[1471]] східним сусідом Лівонської конфедерації стала Московська держава. Внаслідок війни [[1480]]-[[1481]] рр. Лівонія змушена була піти на суттєві поступки [[Іван III|Івану III]]. Завдяки союзу з Литвою війна [[1501]] — [[1503]] рр. була вдалішою. Проте наступна - [[Лівонська війна]] ([[1558]] — [[1582]]) завершилася для конфедерації катастрофою. |
||
Версія за 10:00, 7 грудня 2012
Лівонська конфедерація - держава (державне об'єднання), яка існувала на території Лівонії у 1435 - 1561 роках.
Після поразки Тевтонського Ордену під Грюнвальдом у 1410 році, його лівонське ландмайстерство стало фактично самостійним. Щоб врегулювати його відносини з іншими державними утвореннями на території Лівонії у 1419 р. за ініціативою ризького архієпископа Йоганна Амбундія у Валзі був створений ландтаг - перший представницький орган лівонських земель. Депутатами ландтагу були представники ландмайстерства, чотирьох єпископств і ганзейських міст.
1 вересня 1435 року у битві під Вількомиром загинув ландмайстер Франк фон Кірскорф і провідні лівонські рицарі. Скориставшись цим, представники єпископств і міст домоглися нового перегляду відносин з Орденом. 4 грудня 1435 року у Валзі була підписана угода (eiine fruntliche eyntracht) про створення Лівонської конфедерації. До її складу увійшли ландмайстерство, Ризьке архієпископство, Дерптське єпископство, єпископство Езель-Вік і єпископство Курляндське. Ландтаг перетворився на представницький орган конфедерації, а її керівником - за посадою - став ландмайстер.
З 1471 східним сусідом Лівонської конфедерації стала Московська держава. Внаслідок війни 1480-1481 рр. Лівонія змушена була піти на суттєві поступки Івану III. Завдяки союзу з Литвою війна 1501 — 1503 рр. була вдалішою. Проте наступна - Лівонська війна (1558 — 1582) завершилася для конфедерації катастрофою.
Єпископство Дорпат було захоплене росіянами і ліквідоване у 1558 році. Езельский єпископ поквапився продати землі свого єпископства за 30.000 талерів датському королю Фредерику II (1559). 28 листопада 1561 року ландмайстер Готхард Кетлер підписав у Вільні угоду з Сигізмундом II, згідно з якою частина земель ландмайстерства передавалася Литві, а на інших створювалося світське Герцогство Курляндське і Семігальське, герцогом якого став сам Кетлер. Наступного року владу Сигізмунда II - від імені всієї конфедерації - визнав і лівонський ландтаг.
Джерела
- Kasekamp A. Characteristics of Warfare in the Times of Henry of Livonia and Balthasar Russow, Lithuanus // The Lithuanian Quarterly, Vol. 36, № 1, 1990.
- Plakans A. The Latvians. A Short History. Stanford: Hoover Institution Press, Calif, 1995. ISBN 9780817993023