Лівонська конфедерація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ліво́нська конфедера́ція — у 14351561 роках католицький військово-політичний союз князівств-єпископств, Лівонського ордену та міст-держав Риги і Ревеля на території Старої Лівонії.

Історія[ред.ред. код]

Після поразки Тевтонського Ордену під Грюнвальдом у 1410 році, його лівонське ландмайстерство стало фактично самостійним. Щоб врегулювати його відносини з іншими державними утвореннями на території Лівонії у 1419 р. за ініціативою ризького архієпископа Йоганна Амбундія у Валзі був створений ландтаг — перший представницький орган лівонських земель. Депутатами ландтагу були представники ландмайстерства, чотирьох єпископств і ганзейських міст.

1 вересня 1435 року у битві під Вількомиром загинув ландмайстер Франк фон Кірскорф і провідні лівонські рицарі. Скориставшись цим, представники єпископств і міст домоглися нового перегляду відносин з Орденом. 4 грудня 1435 року у Валзі була підписана угода (eiine fruntliche eyntracht) про створення Лівонської конфедерації. До її складу увійшли ландмайстерство, Ризьке архієпископство, Дерптське єпископство, Езель-Вікське Єпископство і єпископство Курляндське. Ландтаг перетворився на представницький орган конфедерації, а її керівником — за посадою — став ландмайстер.

З 1471 східним сусідом Лівонської конфедерації стала Московська держава. Внаслідок війни 1480-1481 рр. Лівонія змушена була піти на суттєві поступки Івану III. Завдяки союзу з Литвою війна 15011503 рр. була вдалішою. Проте наступна — Лівонська війна (15581582) завершилася для конфедерації катастрофою.

Єпископство Дорпат було захоплене московитами і ліквідоване у 1558 році. Езельский єпископ поквапився продати землі свого єпископства за 30.000 талерів данському королю Фредерику II (1559). 28 листопада 1561 року ландмайстер Готтгард Кеттлер підписав у Вільні угоду з Сигізмундом II, згідно з якою частина земель ландмайстерства передавалася Литві, а на інших створювалося світське Герцогство Курляндське і Семигальське, герцогом якого став сам Кетлер. Наступного року владу Сигізмунда II — від імені всієї конфедерації — визнав і лівонський ландтаг.

Джерела[ред.ред. код]

  • Kasekamp A. Characteristics of Warfare in the Times of Henry of Livonia and Balthasar Russow, Lithuanus // The Lithuanian Quarterly, Vol. 36, № 1, 1990.
  • Plakans A. The Latvians. A Short History. Stanford: Hoover Institution Press, Calif, 1995. ISBN 9780817993023