Віленська унія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ві́ленська у́нія (лат. Pacta subjectionis, «Договір підпорядкування») — міжнародна угода, укладена 28 листопада 1561 року у Вільні, між Польсько-Литовською державою та Лівонською конфедерацією. Передбачала перехід Лівонії до Польсько-Литовської держави, секуляризацію земель Лівонського ордену та лівонських держав-єпископств і створення на їх теренах двох світських протекторатів Литви — Лівонського герцогства та герцогства Курляндії і Семигалії. Підписана Сигізмундом II Августом, королем польським і великим князем литовським, й лівонською знаттю на чолі з Готтгардом Кеттлером, останнім магістром Лівонського ордену, що став першим герцогом Курляндії і Семигалії. Інші назви — Віленський пакт. Супроводжувалася привілеєм Сигізмунда Августа, що гарантував широку автономію герцогств у складі Польсько-Литовської держави.

Назва[ред. | ред. код]

  • Вілеський пакт (пол. Pakt wileński)
  • Віленська унія (нім. Union von Wilna)
  • Договір підпорядкування (лат. Pacta subjectionis)
  • Привілей Сигізмунда-Августа (лат. Privilegium Sigismundi Augusti)

Опис[ред. | ред. код]

Pacta Subiectionis[ред. | ред. код]

Оригінал написаний латиною. Зберігається в Інституті Гердера, в Марбурзі, Німеччина[1]. Одразу після укладання договору був перекладений німецькою, розійшовся великою кількістю копій.

Умови договору:

  1. Секуляризація земель, що входили до складу Лівонської конфедерації. Ліквідація чернечого Лівонского ордену та держав-єпископств.
  2. Створення на секуляризованих землях двох герцогств, розділених по Західній Двіні:
    а. Лівонське герцогство з Ригою на північ від Західної Двіни;
    б. Герцогство Курляндії і Семигалії на південь від Західної Двіни. Первісно воно називалося як «утримання герцога» (лат. Provisio Ducalis)[1].
  3. Готтгард Кеттлер ставав герцогом Курляндії і Семигалії. Він отримував герцогський титул, регалії й почесті, подібні до тих, які мав герцог Пруссії[2][1].
  4. Обидва герцогства приймали протекцію Великого князівства Литовського й ставали ленами Сигізмунда II Августа.
  5. Герцогства зберігали широку автономію. Сигізмунд II Август гартував їхнім мешканцям:
    а. релігійну свободу на основі Аугсбурзького віросповідання[2][1].
    б. підтвердження старих прав і привілеїв, а також визання за родичами обох статей права успадковувати маєтки[2][1].
    в. право займати урядові посади представникам німецької нації[2][1].

Текст[ред. | ред. код]

  • Pacta subjectionis inter Divum Olim Regem Sigismundum Augustum et Magistrum Ordinis Livoniae inita.
  • Угоди підпорядкування між божественним королем Сигізмундом Августом і магістром ордену в Лівонії.
  • Sigismundus Augustus, Dei gratia, Rex Poloniae, Magnus Dux Lithvniae etc. Significamus praesentibus literis nostris, universis et singulis, quorum interest. Cum Terra Livoniae Nobis, ex parte Magni Ducatus nostri Lithvaniae et vicinitate, et multis, partim antiquis, partim novis pactis et foederibus devincta et consociata, jam ab aliquot annis immanissimi hostis Moschi errudelibus armis,

[1]

Privilegium Sigismundi Augusti[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Virtual Exhibition: from duke Gotthard till duke James (2011). Establishment of the Duchy. Riga: Latvian State Historical Archives in Riga. Архів оригіналу за 26 лютий 2014. Процитовано 11 березня 2014. 
  2. а б в г Pacta Subiectionis // LVVA, Collection 640, Inventory 4, File 239.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Pacta Subiectionis // LVVA, Collection 640, Inventory 4, File 239.
  • {Pacta} subjectionis inter Divum Olim Regem Sigismundum Augustum et Magistrum Ordinis Livoniae inita. Lublini, 1569.[2]
  • Pacta Subiectionis // Privilegia & jura praecipua ducatus Curlandiae & Semigalliae. Varsaviae, 1719. P. 1—13. [3]
  • Pacta Subiectionis // Zaluski, J. Solida atque in actis publicis et historiarum monumentis fundata demonstratio quod statibus Curlandiae tanquam vasallis feudi inclyto Poloniae regno aperti nullum de eo disponendei arbitrium vel ius liberae quam vocant electionis competat. 1742. P. 67—80 [4]
  • Pacta Subiectionis // Hylzen, J. Inflanty w dawnych swych i wielorakich aż do wieku naszego dziejach i rewolucjach, z wywodem godności i starożytności szlachty tamecznej, tudzież praw i wolności z dawna i teraz jej służących, zebrane i polskiemu światu do wiadomości w ojczystym języku podane przez Jaś. Wielm. Jmci pana Jana Augustyna Hylzena, Kasztelana Inflanckiego, Starostę Brasławskiego ... , Wilno: w Drukarni J. K. M. Akademickiej Societatis Jesu, 1750. S. 132f.
  • Nr. 1. Pacta Subiectionis. Wilna, 28. November 1561. // Oberländer, E.; Keller, V. Kurland: vom polnisch-litauischen Lehnsherzogtum zur russischen Provinz. Paderborn: Schöningh, 2008. S. 54—71. [5]
  • Янчевецкий, Г. А. Документы к истории присоединения Ливонии к Польше // Сборник материалов и статей по истории Прибалтийского края: в 4 т. Рига, 1876—1883, Т. 3 (1880), C. 402—432.

Література[ред. | ред. код]

  • Dybaś, Bogusław (2006). Livland und Polen-Litauen nach dem Frieden von Oliva (1660). У Willoweit, Dietmar; Lemberg, Hans. Reiche und Territorien in Ostmitteleuropa. Historische Beziehungen und politische Herrschaftslegitimation. Völker, Staaten und Kulturen in Ostmitteleuropa (German) 2. Munich: Oldenbourg Wissenschaftsverlag. с. 51–72. ISBN 3-486-57839-1. 
  • Frost, Robert I (2000). The Northern Wars. War, State and Society in Northeastern Europe 1558-1721. Harlow: Longman. ISBN 978-0-582-06429-4. 
  • Grudulis, Ludwig (1998). The Reformation and Public Education in 16th and 17th Century Latvia. У Golz, Reinhard; Mayrhofer, Wolfgang. Luther and Melanchthon in the educational thought of central and eastern Europe. Texts on Theory and History of Education 10. LIT. ISBN 3-8258-3490-5. 
  • Kahle, Wilhelm (1984). Die Bedeutung der Confessio Augustana für die Kirche im Osten. У Hauptmann, Peter. Studien zur osteuropäischen Kirchengeschichte und Kirchenkunde. Kirche im Osten (German) 27. Vandenhoeck & Ruprecht. с. 9–35. ISBN 3-525-56382-5. 
  • Rabe, Horst (1989). Reich und Glaubensspaltung. Deutschland 1500-1600. Neue deutsche Geschichte (German) 4. C.H.Beck. ISBN 3-406-30816-3. 
  • Roberts, Michael (1986). The early Vasas. A history of Sweden 1523-1611. CUP Archive. ISBN 0-521-31182-9. 
  • Sahanowitsch, Henads (2001). Der Eintritt des Großfürstentum Litauens in die polnische Adelsrepublik. Weißrußland im 16. und 17. Jahrhundert. У Beyrau, Dietrich; Lindener, Rainer. Handbuch der Geschichte Weissrusslands (German). Vandenhoeck & Ruprecht. ISBN 3-525-36255-2. 
  • Steinke, Dimitri (2009). Die Zivilrechtsordnungen des Baltikums unter dem Einfluss ausländischer, insbesondere deutscher Rechtsquellen. Osnabrücker Schriften zur Rechtsgeschichte (German) 16. Vandenhoeck & Ruprecht. ISBN 3-89971-573-X. 
  • Tuchtenhagen, Ralph (2005). Geschichte der baltischen Länder. Beck'sche Reihe (German) 2355. C.H.Beck. ISBN 3-406-50855-3. 

Посилання[ред. | ред. код]