Переносний зенітно-ракетний комплекс: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 7: Рядок 7:


Попередником ПЗРК були зенітні гранатомети, що були розроблені у нацистській Німеччині (німецький ПЗРК «Luftfaust» («Повітряний кулак») зразка [[1944]] року), в яких реактивні гранати були позбавлені [[Головка самонаведення|системи самонаведення]], а необхідна ймовірність ураження досягалася залповим пуском. Перші зразки ПЗРК з керованими [[зенітна ракета|зенітними ракетами]] були розроблені в 1960-х роках, і вперше застосовані в бойових діях в [[1969]] році в ході [[ Війна на виснаження|арабо-ізраїльської «війни на виснаження»]] (радянські [[Стріла-2|ПЗРК «Стріла-2»]]).
Попередником ПЗРК були зенітні гранатомети, що були розроблені у нацистській Німеччині (німецький ПЗРК «Luftfaust» («Повітряний кулак») зразка [[1944]] року), в яких реактивні гранати були позбавлені [[Головка самонаведення|системи самонаведення]], а необхідна ймовірність ураження досягалася залповим пуском. Перші зразки ПЗРК з керованими [[зенітна ракета|зенітними ракетами]] були розроблені в 1960-х роках, і вперше застосовані в бойових діях в [[1969]] році в ході [[ Війна на виснаження|арабо-ізраїльської «війни на виснаження»]] (радянські [[Стріла-2|ПЗРК «Стріла-2»]]).

В основу побудови ПЗРК може бути покладена пасивна система самонаведення ([[FIM-92 Stinger|«Стінгер»]], «[[Стріла-2]], [[Стріла-3|-3»]], [[Ігла (переносний зенітно-ракетний комплекс)|«Ігла»]]), радіо-командна система («Блоупайп»), система наведення по лазерному променю ([[RBS-70]]).


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 40: Рядок 42:
== Посилання ==
== Посилання ==
{{Commons category|Man-portable air-defense systems}}
{{Commons category|Man-portable air-defense systems}}
* [http://osvita.ua/vnz/reports/dpju/24490/ Загальна характеристика переносних зенітно-ракетних комплексів.]
* [http://zonawar.ru/granatomet/pzrk.html Переносные зенитно ракетные комплексы]
* [http://zonawar.ru/granatomet/pzrk.html Переносные зенитно ракетные комплексы]
* [http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/strela_2m/strela_2m.shtml Переносной зенитный ракетный комплекс «Стрела-2М» (9К32М)]
* [http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/strela_2m/strela_2m.shtml Переносной зенитный ракетный комплекс «Стрела-2М» (9К32М)]

Версія за 08:13, 24 березня 2013

Один з перших ПЗРК: зенітний гранатомет часів Третього Рейху Fliegerfaust
Розрахунок переносного зенітного ракетного комплексу «Джавелін». Велика Британія
ПЗРК Стріла-2. СРСР
Американський переносний зенітно-ракетний комплекс FIM-43 Redeye
Шведський ПЗРК RBS 70 на озброєнні австралійських військ протиповітряної оборони

Переносний зенітно-ракетний комплекс (ПЗРК) — зенітно-ракетний комплекс, призначений для ураження вертольотів і літаків противника, що низько летять, на зустрічних і наздоженяючих курсах в умовах впливу природних і штучних теплових перешкод. Комплекс, як правило, транспортується (переноситься) та застосовується за призначенням одним військовослужбовцем.

Попередником ПЗРК були зенітні гранатомети, що були розроблені у нацистській Німеччині (німецький ПЗРК «Luftfaust» («Повітряний кулак») зразка 1944 року), в яких реактивні гранати були позбавлені системи самонаведення, а необхідна ймовірність ураження досягалася залповим пуском. Перші зразки ПЗРК з керованими зенітними ракетами були розроблені в 1960-х роках, і вперше застосовані в бойових діях в 1969 році в ході арабо-ізраїльської «війни на виснаження» (радянські ПЗРК «Стріла-2»).

В основу побудови ПЗРК може бути покладена пасивна система самонаведення («Стінгер», «Стріла-2, -3», «Ігла»), радіо-командна система («Блоупайп»), система наведення по лазерному променю (RBS-70).

Див. також

Література

  • Радянська військова енциклопедія. «ГРАЖДАНСКАЯ — ЙОКОТА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 3. — С. 460-462. — ISBN 00101-236. (рос.)
  • Толин А. Переносные зенитные ракетные комплексы (рус.) // Зарубежное военное обозрение. — М.: «Красная Звезда», 1982. — № 7. — С. 33-38. — ISSN 0134-921X

Посилання

Відео