FIM-92 Stinger

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
FIM-92 «Стінгер»
FIM-92 Stinger
Launched FIM-92A Stinger missile.jpg
Пуск зенітної ракети з переносного ЗРК «Стінгер» під час проведення навчань на острові Сан-Клементе. Каліфорнія. 28 липня 2009
Тип: переносний зенітно-ракетний комплекс
Походження: США США
Історія служби
Термін використання 1981- по т.ч.
Використання у Див. країни-оператори
Війни Фолклендська війна
Війна в Афганістані 1979—1989
Громадянська війна в Анголі
Вторгнення США в Гренаду
Громадянська війна на Шрі-Ланці
Лівійсько-чадський конфлікт
Каргільський конфлікт
Югославські війни
Війна за незалежність Намібії
Операція «Непохитна свобода»
Історія виробництва:
Конструктор General Dynamics
Розроблено 19671977
Виробник General Dynamics
Raytheon Missile Systems[en]
EADS
Виготовлено 1978
Кількість ~ 70 000
Вартість $ 38 000
Варіанти FIM-92A, FIM-92B, FIM-92C, FIM-92D, FIM-92G
Характеристики
Маса 14,3 кг
Тип і модель двигуна Твердопаливний ракетний двигун
Довжина 1,52 м (ракета)
Обслуга 1-2
Дульна швидкість 725 м/с
Прицільна дальність 200-4 500 м
Максимальна дальність 4 500 м
Приціл оптичний приціл
Діаметр 0,07 м
Пускова платформа MANPADS, M6 Linebacker, Eurocopter Tiger, AN/TWQ-1 Avenger, MQ-1 Predator, AH-64 Apache, T-129 ATAK

Commons-logo.svg FIM-92 Stinger у Вікісховищі

FIM-92 «Стінгер» (англ. FIM-92 Stinger — в перекладі «жало») — переносний зенітно-ракетний комплекс класу «земля-повітря» з інфрачервоною головкою самонаведення розробки американської компанії General Dynamics.

Призначений для ураження вертольотів і літаків противника, що низько летять, на зустрічних і навздогінних курсах в умовах впливу природних і штучних теплових перешкод.

Прийнятий на озброєння в США в 1981 році, перебуває на озброєні в понад 29 країнах.

Зенітна керована ракету комплексу була пристосована до пуску з інших платформ: зокрема, з мобільного модуля на автомобільному шасі AN/TWQ-1 Avenger, був створений варіант «повітря-повітря» ATAS для пуску з вертольотів.

Історія[ред. | ред. код]

ПЗРК FIM-92 «Стінгер» розроблявся фірмою «Дженерал Дайнемікс» на заміну американського зенітно-ракетного комплексу 60-х років FIM-43 «Редай» (англ. Червоне Око) і був прийнятий на озброєння Збройних сил у 1981 році. Комплекс перебуває на озброєнні армії США, а також сухопутних військ 28 країн світу і за оцінкою зарубіжних фахівців, його створення внесло вагомий внесок у розвиток військової ППО США. FIM-92 «Стінгер» є найбільш масовим засобом боротьби з повітряними цілями, що перебувають на озброєнні іноземних армій. За американськими даними на рахунку цього переносного ЗРК є близько 270 збитих літаків та вертольотів за станом на 2014 рік[1]

На початок 21 століття FIM-92 «Стінгер» виробляється американською компанією Raytheon Missile Systems[en] і за ліцензією фірмою EADS у Німеччині. Кількість вироблених ракет «Стінгер» перевищила 70 тисяч штук.

Подальший розвиток[ред. | ред. код]

Звичайні ракети системи «Стінгер» мають контактний підривач. Разом із поширенням невеликих, високо маневрених безпілотних літальних апаратів та ударних систем на їхній основі виникла потреба в підвищенні ефективності ПЗРК типу «Стінгер» боротись з ними. Так, в 2018 році була продемонстрована модифікація зенітних керованих ракет «Стінгер» з неконтактним підривачем[2].

В березні 2021 року компанія Raytheon повідомила, що нею було успішно виконано випробування можливості запуску ракет «Stinger» з новітнього пульту-пускового пристрою англ. Lightweight CLU (полегшений пульт управління, LWCLU) від ПТРК «Javelin». Запущена ракета уразила та знищила безпілотний літальний апарат[3].

Модифікації[ред. | ред. код]

англ. The Stinger — Passive Optical Seeker Technique (POST) модифікація, де оригінальна теплова голівка самонаведення замінена на вдосконалену головку з інфрачервоним датчиком зі сканером типу «розетка» та датчиком ультрафіолетового випромінювання і цифровою обробкою даних. Нова головка мала кращі характеристики виявлення цілей а також захист від штучних інфрачервоних контрзаходів та фонових шумів. Розробка Stinger-POST почалась в 1971 році, виробництво тривало з 1981 по 1987 роки. Станом на 1987, коли було завершене виробництво і базової модифікації, було виготвлено 15 000 одиниць базової модифікації, та майже 600 модифікації Stinger-POST[4].

англ. Stinger — Reprogammable MicroProcessor (RMP) модифікація з потужнішим мікропроцесором та кращим захистом від інфрачервоної протидії. Також істотно спрощено процес оновлення вбудованого програмного забезпечення, завдяки чому з'явилась можливість поліпшувати характеристики системи без складної перепрошивки готових виробів. Після завершення війни в Іраку (Операція «Буря в пустелі») Армія США запропонувала провести подальшу модернізацію за два етапа — Stinger-RMP Block I та Stinger-RMP Block II[4].

Stinger-RMP Block I модернізація модифікації Stinger-RMP, поліпшує точність та підвищує ефективність. Серед іншого, має новий датчик в голівці самонаведення, меншу батарею, кращий процесор та модуль пам'яті. Завдяки лазерному гіроскопу не потребує значного підвищення лінії прицілювання перед пуском[4].

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Оператори[ред. | ред. код]

Країни-оператори FIM-92 позначені синім кольором

Україна[ред. | ред. код]

У листопаді 2021 року американський канал CNN повідомив, з посиланням на джерела в адміністрації Президента США Байдена, що до додаткового пакета американської військово-технічної допомоги Україні можуть увійти протитанкові ракети Javelin, міномети та переносні зенітні ракетні комплекси (ПЗРК) типу Stinger[5].

Однак, станом на початок січня 2022 року офіційної інформації по цьому питанню озвучено не було[5].

Вже в середині січня 2022 року стало відомо, що Державний департамент США погодив дозвіл країнам Балтії передати американську зброю Україні. Це можуть бути ПТРК «Джавелін», а також ПЗРК «Стінгер»[6].

21 січня 2022 року Міністерство оборони Литви повідомило, що невдовзі Литва і Латвія нададуть Україні ПЗРК «Стінгер» американського виробництва[7].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. FIM-92 Stinger MANPADS man-portable surface-to-air missile system
  2. US Army close to greenlighting extra lethal Stinger missiles. Defense News. 2018-09-10. 
  3. Raytheon fires Stinger missile from Javelin launcher. Defence Blog. 2021-03-11. Архів оригіналу за 2021-04-29. 
  4. а б в John Pike, Robert Sherman (2000-08-09). FIM-92A Stinger Weapons System: RMP & Basic. Federation of American Scientists. Процитовано 2022-01-21. 
  5. а б Держдеп не знає чи дозволять передачу «Стінгерів» Україні. Ukrainian Military Pages. 2022-01-09. 
  6. Україна може отримати «Стінгери» через країни Балтії. Ukrainian Military Pages. 2022-01-20. 
  7. Люксіков Михайло (2022-01-21). Офіційно: Литва і Латвія нададуть Україні ПЗРК Stinger. Український мілітарний портал. 

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • O'Halloran James C., and Christopher F. Foss (eds.). Jane's Land-Based Air Defence 2005–2006. Couldson, Surrey: Jane's Information Group, 2005. ISBN 0-7106-2697-5.
  • Ванин М. Боевое применение переносных ЗРК «Стингер» // Зарубежное военное обозрение. — М.: «Красная Звезда», 1985. — № 11. — С. 23-28. — ISSN 0134-921X.
  • Васильев В. Использование ЗУР «Стингер» в ЗРК «Роланд-2» // Зарубежное военное обозрение. — М.: «Красная Звезда», 1983. — № 4. — С. 77-78. — ISSN 0134-921X.