FIM-92 Stinger

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
FIM-92 «Стінгер»
FIM-92 Stinger
Launched FIM-92A Stinger missile.jpg
Пуск зенітної ракети з переносного ЗРК «Стінгер» під час проведення навчань на острові Сан-Клементе. Каліфорнія. 28 липня 2009
Тип переносний зенітно-ракетний комплекс
Походження США США
Історія використання
На озброєнні 1981 — т. час
Оператори див. Оператори
Війни Російське вторгнення в Україну (2022)
Фолклендська війна
Війна в Афганістані 1979—1989
Громадянська війна в Анголі
Вторгнення США в Гренаду
Громадянська війна на Шрі-Ланці
Лівійсько-чадський конфлікт
Каргільський конфлікт
Югославські війни
Війна за незалежність Намібії
Операція «Непохитна свобода»
Історія виробництва
Розробник General Dynamics
Розроблено 1967—1977
Виробник General Dynamics
Raytheon Missile Systems[en]
EADS
Вартість одиниці $ 38 000 за ракету (1980 р.) $ 119000 (2021 р.)
Виготовлення 1978
Виготовлена
кількість
~ 70 000
Варіанти FIM-92A, FIM-92B, FIM-92C, FIM-92D, FIM-92G
Характеристики
Вага 14,3 кг
Довжина 1,52 м (ракета)
Діаметр 0,07 м
Обслуга 1-2

Дульна швидкість 725 м/с
Дальність вогню
Ефективна 200-4 500 м
Максимальна 4 500 м
Приціл оптичний приціл

Двигун Твердопаливний ракетний двигун
Система
наведення
інфрачервона головка самонаведення
Пускова
платформа
MANPADS, M6 Linebacker, Eurocopter Tiger, AN/TWQ-1 Avenger, MQ-1 Predator, AH-64 Apache, T-129 ATAK

Commons-logo.svg FIM-92 Stinger у Вікісховищі

FIM-92 «Стінгер» (англ. FIM-92 Stinger — в перекладі «жало») — переносний зенітно-ракетний комплекс класу «земля — повітря» з інфрачервоною головкою самонаведення розробки американської компанії General Dynamics.

Призначений для ураження вертольотів і літаків противника, що низько летять, на зустрічних і навздогінних курсах в умовах впливу природних і штучних теплових перешкод.

Прийнятий на озброєння в США в 1981 році, перебуває на озброєні в понад 29 країнах.

Зенітна керована ракета комплексу була пристосована до пуску з інших платформ: зокрема, з мобільного модуля на автомобільному шасі AN/TWQ-1 Avenger, був створений варіант «повітря — повітря» ATAS для пуску з вертольотів.

Історія[ред. | ред. код]

ПЗРК FIM-92 «Стінгер» розроблявся фірмою «Дженерал Дайнемікс» на заміну американського зенітно-ракетного комплексу 60-х років FIM-43 «Редай» (англ. Червоне Око) і був прийнятий на озброєння Збройних сил у 1981 році. Комплекс перебуває на озброєнні армії США, а також сухопутних військ 28 країн світу і за оцінкою закордонних фахівців, його створення внесло вагомий внесок у розвиток військової ППО США. FIM-92 «Стінгер» є найбільш масовим засобом боротьби з повітряними цілями, що перебувають на озброєнні іноземних армій. За американськими даними на рахунку цього переносного ЗРК є близько 270 збитих літаків та вертольотів за станом на 2014 рік[1]

Вже на початку 1980-тих років радянській розвідці вдалось отримати доступ до таємної технічної інформації стосовно цього ПЗРК[2].

На початок 21 століття FIM-92 «Стінгер» виробляється американською компанією Raytheon Missile Systems[en] і за ліцензією фірмою EADS у Німеччині. Кількість вироблених ракет «Стінгер» перевищила 70 тисяч штук.

Подальший розвиток[ред. | ред. код]

Звичайні ракети системи «Стінгер» мають контактний підривач. Разом із поширенням невеликих, високоманеврових безпілотних літальних апаратів та ударних систем на їхній основі виникла потреба в підвищенні ефективності ПЗРК типу «Стінгер» боротись з ними. Так, в 2018 році була продемонстрована модифікація зенітних керованих ракет «Стінгер» з неконтактним підривачем[3].

В березні 2021 року компанія Raytheon повідомила, що нею було успішно виконано випробування можливості запуску ракет «Stinger» з новітнього пульту-пускового пристрою англ. Lightweight CLU (полегшений пульт управління, LWCLU) від ПТРК «Javelin». Запущена ракета уразила та знищила безпілотний літальний апарат[4].

В березні 2022 року було оголошено про формальний запит про інформацію міністерства оборони США для розробки заміни ракетам Stinger що отримала назву англ. Maneuver Short Range Air Defense (M-SHORAD) Increment 3. Мета цієї програми — отримати нову ракету з кращими тактико-технічними характеристиками аніж в наявних ракет з неконтактним підривачем[5].

Модифікації[ред. | ред. код]

англ. The Stinger — Passive Optical Seeker Technique (POST) модифікація, де оригінальна теплова голівка самонаведення замінена на вдосконалену головку з інфрачервоним датчиком зі сканером типу «розетка» та датчиком ультрафіолетового випромінювання і цифровою обробкою даних. Нова головка мала кращі характеристики виявлення цілей а також захист від штучних інфрачервоних контрзаходів та фонових шумів. Розробка Stinger-POST почалась в 1971 році, виробництво тривало з 1981 по 1987 роки. Станом на 1987, коли було завершене виробництво і базової модифікації, було виготовлено 15 000 одиниць базової модифікації, та майже 600 модифікації Stinger-POST[6].

англ. Stinger — Reprogammable MicroProcessor (RMP/FIM-92D) модифікація з потужнішим мікропроцесором та кращим захистом від інфрачервоної протидії. Також істотно спрощено процес оновлення вбудованого програмного забезпечення, завдяки чому з'явилась можливість поліпшувати характеристики системи без складної перепрошивки готових виробів. Після завершення війни в Іраку (Операція «Буря в пустелі») Армія США запропонувала провести подальшу модернізацію в два етапи — Stinger-RMP Block I та Stinger-RMP Block II[6].

Stinger-RMP Block I (FIM-92E) модернізація Stinger-RMP, поліпшує точність та підвищує ефективність. Серед іншого, має новий датчик в голівці самонаведення, меншу батарею, кращий процесор та модуль пам'яті. Завдяки лазерному гіроскопу не потребує значного підвищення лінії прицілювання перед пуском[6].

англ. Stinger-RMP Block II, варіант модернізації, який мав поліпшити як апаратні, так і програмні складові системи. Від нього відмовились в бюджеті 2001 року[6].

англ. Air-to-Air Stinger (ATAS) модифікація ракети ПЗРК до пуску з повітря[6].

англ. Air-to-Air Stinger ATAS Block II будуть створені на основі наявних Stinger RMP. Програма Block II додасть модифікації Block I а також буде встановлено новий інфрачервоний датчик, новий елемент живлення, покращені можливості обробки сигналів[6].

FIM-92J створений внаслідок часткової модернізації та подовження терміну служби комплексів FIM-92E Stinger Block I. Роботи над цим проєктом розпочались в 2014 році. Всього в планах було модернізувати та подовжити термін служби на 10 років 2005 ракет, із них 850 — сухопутних військ США, та 1155 — ВМС США[7].

Допоміжне обладнання[ред. | ред. код]

Тактичний радар виявлення цілей[ред. | ред. код]

англ. Tactical Defense Alert Radar (TDAR) не є частиною системи Stinger, призначений для раннього виявлення цілей малими підрозділами тоді, коли відсутня можливість отримання такої інформації від потужніших РЛС протиповітряної оборони[8].

TDAR мобільний, простий у використанні та транспортуванні. Термінал робочої станції може знаходитись на відстані до 100 метрів від радара[8].

Літаки можуть бути виявлені на відстані не більше 20 кілометрів, вертольоти та БПЛА можуть бути виявлені на відстані до 8-10 км. Висота виявлення цілей — трохи більше 3 км (що відповідає максимальній ефективній висоті ураження ПЗРК)[8].

Dual Mount Stinger[ред. | ред. код]

Visitor Operate FIM-92 Stinger Twin Launchers with Soldier 20130810a.jpg
Пускова установка (без ракет) DMS на литовському кораблі N42 Jotvingis, 2014 рік

англ. Dual Mount Stinger (DMS) — це пускова платформа для ЗРК «Стінгер», що встановлюється на штатив, розроблена компанією Hughes Missile Systems Company в середині 1990-х[9].

Складається зі штативу, на який встановлено дві пускові установки ЗРК «Стінгер»[9].

Ця система забезпечує можливість протиповітряної оборони з фіксованою наземною позицією. Система DMS включає власну систему електропостачання та прицільні пристрої і балони з охолоджувальним агентом (аргоном)[9].

Може діяти як автономно, так і разом із зовнішніми засобами виявлення повітряних цілей[9].

Пускова установка DMS має засоби для отримання контрольних даних каналом передачі даних протиповітряної оборони[9].

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Оператори[ред. | ред. код]

Країни-оператори FIM-92 позначені синім кольором

Данія[ред. | ред. код]

В 1996 році ПЗРК «Стінгер» були поставлені на озброєння всіх трьох родів військ збройних сил Данії. В 2009 році було ухвалене рішення скоротити видатки на оборону за рахунок зменшення засобів протиповітряної оборони, згідно з ним наявні засоби ППО сухопутних військ мали бути зняті з озброєння, а пункти управління та засоби раннього виявлення передані ВПС[10]

Латвія[ред. | ред. код]

В серпні 2017 року міністр оборони Латвії повідомив про підписання угоди з Данією з придбання наявних ПЗРК «Стінгер». При цьому ані кількість, ані вартість угоди оголошена не була[10].

Литва[ред. | ред. код]

Литовські військові вивчають ПЗРК «Стінгер» з установками DMS, 2007 рік.

Наприкінці жовтня 2002 року міністерство оборони Литви повідомило, що було вирішено придбати певну кількість ПЗРК «Стінгер». Як альтернативу міністерство розглядало ПЗРК Mistral проте зупинило вибір на американській розробці[11].

Згодом стало відомо, що було придбано 60 ЗКР «Стінгер» та 8 пускових установок, 2 РЛС та два тактичні пункти управління на суму $31 млн. Всі вони були доставлені в 2007 році[10][12].

Україна[ред. | ред. код]

У листопаді 2021 року американський канал CNN повідомив, з посиланням на джерела в адміністрації Президента США Байдена, що до додаткового пакета американської військово-технічної допомоги Україні можуть увійти протитанкові ракети Javelin, міномети та переносні зенітні ракетні комплекси (ПЗРК) типу Stinger[13].

Однак, станом на початок січня 2022 року офіційної інформації по цьому питанню озвучено не було[13].

Вже в середині січня 2022 року стало відомо, що Державний департамент США погодив дозвіл країнам Балтії передати американську зброю Україні. Це можуть бути ПТРК «Джавелін», а також ПЗРК «Стінгер»[14].

21 січня 2022 року Міністерство оборони Литви повідомило, що невдовзі Литва і Латвія нададуть Україні ПЗРК «Стінгер» американського виробництва[15]. Згодом було продемонстровано, що Україна отримала ЗРК «Стінгер» в модифікації англ. Dual Mount Stinger (DMS)[16].

В лютому 2022 року міністр оборони Данії Мортен Бьодсков повідомив, що країна має певну кількість потрібних Україні ракет ПЗРК «Стінгер», але вони вже застарілі та знаходяться на складах в очікуванні утилізації[17].

12-13 лютого Україна отримала зенітно-ракетні комплекси Stinger та іншу військову амуніцію від Литви[18]

15 лютого до України рушила група бійців батальйону протиповітряної оборони Повітряних сил Литви для навчання українських військових застосуванню переданих комплексів[19].

На тлі російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року, уряд Нідерландів ухвалив рішення відправити до України 200 зенітних ракет Stinger[20]. Ще 500 вирішив надіслати уряд Німеччини[21].

Всього, станом на середину червня 2022 року, Сполучені Штати передали Україні понад 1400 ПЗРК Stinger[22].

В культурі[ред. | ред. код]

ПЗРК "Стінгер" згадується у пісні "Байрактари й Джавеліни"[23] Тараса Компаніченка, присвяченій Війні за незалежність України.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. FIM-92 Stinger MANPADS man-portable surface-to-air missile system. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014. 
  2. Milt Bearden, James Risen (2003). [FIM-92 Stinger, с. PT52, на «Google Books» The Main Enemy. The Inside Story of the CIA's Final Showdown with the KGB.] (англ.). New York: Ballantine Books. с. 29–30. ISBN 0-345-47250-0. 
  3. US Army close to greenlighting extra lethal Stinger missiles. Defense News. 10 вересня 2018. 
  4. Raytheon fires Stinger missile from Javelin launcher. Defence Blog. 11 березня 2021. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. 
  5. Joseph Trevitchick (8 квітня 2022). The FIM-92 Stinger Surface-To-Air Missile May Finally Get A Replacement. The War Zone. The Drive. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022. 
  6. а б в г д е John Pike, Robert Sherman (9 серпня 2000). FIM-92A Stinger Weapons System: RMP & Basic. Federation of American Scientists. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  7. US Army starts upgrade of FIM-92E Stinger Block I missiles. Army Technology. 2 листопада 2014. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 25 січня 2022. 
  8. а б в Chapter 2. Stinger Weapon System. LAAD Handbook. Federation of American Sceintists. 24 січня 2022. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  9. а б в г д Dual Mount Stinger (DMS) : [арх. 12.03.2022] // GlobalSecurity.org. — Page last modified: 07-07-2011. — Дата звернення: 17.02.2022.
  10. а б в Latvia signs deal to buy 'Stinger' missiles from Denmark. LSM.Lv. 21 серпня 2017. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  11. Lithuania to buy Stinger missiles. The Baltic Times. 31 жовтня 2002. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  12. Air Defence Missile System Stinger introduced in Gaiziunai Training Area. Ministry of National Defence. Republic of Lithuania. 5 листопада 2007. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 24 січня 2022. 
  13. а б Держдеп не знає чи дозволять передачу «Стінгерів» Україні. Ukrainian Military Pages. 9 січня 2022. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022. 
  14. Україна може отримати «Стінгери» через країни Балтії. Ukrainian Military Pages. 20 січня 2022. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
  15. Люксіков Михайло (21 січня 2022). Офіційно: Литва і Латвія нададуть Україні ПЗРК Stinger. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  16. Safronov Taras (16 лютого 2022). На Рівненщині військові опановують комплекси Stinger у версії DMS. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022. 
  17. Safronov Taras (10 лютого 2022). У Данії не бачать сенсу відправляти ПЗРК “Stinger” Україні. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022. 
  18. Україна отримала від Литви ракетні комплекси Stinger. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. 
  19. Козацький Саня (15 лютого 2022). Інструктори з Литви навчать ЗСУ користуватися ПЗРК Stinger. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022. 
  20. Нідерланди надсилають Україні ракети Stinger, щоби збивати літаки та гелікоптери РФ. Європейська Правда. 26.02.2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  21. Німеччина дає Україні протитанкову зброю та ракети Stinger. www.eurointegration.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  22. Пентагон оприлюднив повний перелік наданого Україні озброєння. Мілітарний. 18 червня 2022. 
  23. "Байрактари й джавеліни" - військова пісня | "Bayractars and Javelins" - song about Ukrainian army (uk-UA). Процитовано 14 червня 2022. 

Література[ред. | ред. код]

  • O'Halloran James C., and Christopher F. Foss (eds.). Jane's Land-Based Air Defence 2005—2006. Couldson, Surrey: Jane's Information Group, 2005. ISBN 0-7106-2697-5.
  • Ванин М. Боевое применение переносных ЗРК «Стингер» // Зарубежное военное обозрение. — М.: «Красная Звезда», 1985. — № 11. — С. 23-28. — ISSN 0134-921X.
  • Васильев В. Использование ЗУР «Стингер» в ЗРК «Роланд-2» // Зарубежное военное обозрение. — М.: «Красная Звезда», 1983. — № 4. — С. 77-78. — ISSN 0134-921X.

Посилання[ред. | ред. код]