Шхуна: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м r2.7.3) (робот додав: el:Ημιολία |
Addbot (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
[[Категорія:Вітрильні кораблі]] |
[[Категорія:Вітрильні кораблі]] |
||
[[af:Skoener]] |
|||
[[bg:Шхуна]] |
|||
[[bs:Škuna]] |
|||
[[ca:Goleta]] |
|||
[[cs:Škuner]] |
|||
[[cy:Sgwner]] |
|||
[[da:Skonnert]] |
|||
[[de:Schoner]] |
|||
[[el:Ημιολία]] |
|||
[[en:Schooner]] |
|||
[[es:Goleta]] |
|||
[[et:Kuunar]] |
|||
[[fi:Kuunari]] |
|||
[[fr:Goélette]] |
|||
[[he:סקונר חופים]] |
[[he:סקונר חופים]] |
||
[[hr:Škuna]] |
|||
[[hu:Szkúner]] |
|||
[[io:Skunero]] |
|||
[[is:Skonnorta]] |
|||
[[it:Scuna]] |
|||
[[ja:スクーナー]] |
|||
[[lt:Škuna]] |
|||
[[ms:Skuner]] |
|||
[[nl:Schoener]] |
|||
[[nn:Skonnert]] |
|||
[[no:Skonnert]] |
|||
[[pl:Szkuner]] |
|||
[[pt:Escuna]] |
|||
[[ro:Goeletă]] |
|||
[[ru:Шхуна]] |
|||
[[sh:Škuna]] |
|||
[[sk:Škuner]] |
|||
[[sv:Skonert]] |
|||
[[tr:Uskuna]] |
|||
[[zh:双桅纵帆船]] |
|||
Версія за 10:57, 27 березня 2013
Шхуна (нід. Schoener) — тип вітрильного судна, що має не менше двох щогл з косими вітрилами. За типом вітрильного озброєння шхуни діляться на гафельні, бермудські, стаксельні, марсельні і брамсельні. Брамсельна шхуна відрізняється від марсельної наявністю брам-стеньги і ще одним додатковим прямим вітрилом — брамселем. При цьому в ряді випадків марсельну і брамсельну двощоглові шхуни (особливо з бріфоком) можна сплутати з бригантиною. Незалежно від типу косих вітрил (гафельних або бермудських) шхуна може бути імарсельною(брамсельною). Шхуни мали невелику осадку, що дозволяло ходити навіть на мілководді.
Перші судна з шхунним такелажем з'явилися ще в XVII столітті в Голландії і Англії, але широке застосування шхуни отримали в Америці. Вони мали дві щогли з гафельними вітрилами і використовувалися для каботажних перевезень. У XVII — XVIII століттях були основними кораблями піратів в Карибському морі.
У кінці XIX століття конкуренція пароплавів призвела до необхідності скорочення команд суден. Завдяки простоті вітрильного озброєння і легкості управління саме шхуни змогли вистояти у цій боротьбі. В основному будувалися двох-і трищоглові шхуни, рідше чотирьох-, п'яти-і шестищоглові. А в 1902 році в місті Квінсі, Массачусетс (США) на воду спустили єдину у світі семищоглову шхуну «Томас У. Лоусон». «Томас У. Лоусон» призначався для перевезення вугілля. Кожна із семи сталевих щогл висотою по 35 м важила 20 т. Їх продовженням служили дерев'яні 17-метрові стеньги. Роботу моряків полегшували різні механізми. Шхуна, що не мала двигуна, була оснащена паровою рульовою машиною, паровими лебідками, електричною системою і навіть телефонною мережею! Після Першої світової війни, коли не вистачало торгових суден, американці, володіючи чудовими лісами, побудували багато дерев'яних шхун найрізноманітніших розмірів, що мають від трьох до п'яти щогл.
Історичні факти
У період розквіту лише на Великих озерах між США і Канадою курсувало до 2000 шхун.
Посилання
|
Це незавершена стаття про судна. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |