Танто: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Addbot (обговорення | внесок) |
м Перенесено 1 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q654077) |
||
Рядок 55: | Рядок 55: | ||
[[Категорія:Японські бойові мистецтва]] |
[[Категорія:Японські бойові мистецтва]] |
||
[[Категорія:Бойові мистецтва]] |
[[Категорія:Бойові мистецтва]] |
||
[[pt:Tanto]] |
Версія за 04:07, 14 квітня 2013
Танто́ (яп. 短刀 «короткий меч») — японський короткий меч або ніж з односторонньою заточкою і довжиною леза до 1 сяку (до 30,1 см). Використовувався здебільшого як колюча зброя.
Історія
Перші танто з'явилися в період Хей'ан як утилітарна зброя. За час війни Гемпей в танто стали бачити не тільки зброю, але й витвір мистецтва. Культура самураїв до цього часу, досягла свого розквіту. Коли епоха Хейан, підходила до кінця, до комплекту воїна входили лук, нагината, довгий меч і танто.
На початку періоду Камакура виготовленню і художньому оформленню танто почали приділяти значну увагу. В цей час працював один з найвідоміших майстрів-зброярів — Йосіміцу.[1]
У період Муроматі, добу постійних міжусобиць, попит на танто зріс, але у період Едо, у зв'язку з припиненням внутрішніх воєн і вилученням зброї у цивільного населення, значно згас. Революція Мейдзі повалила правителів сьогунів Токугава, і створила свою імператорську лінію правління. Імператорські придворні, знову повернулися до старих традицій, які існували до правління Токугава, а також повернули моду на носіння танто.
Танто носили як другий малий меч (小刀, сьото) в парі мечей — великого і малого (大小, даісьо). До початку 16 століття самураї, зазвичай, використовували замість малого меча вакідзасі короткий меч танто. Він був легким і багатофункціональним. Їх часто застосовували ніндзя та якудза.
У 19 столітті попит на ці мечі знову зріс.
Сьогодні носіння танто в Японії заборонено.
Різновиди
Танто виковуються в стилі хірадзукурі (平作り), майже пласкими, без ребра жорсткості, на противагу стилю сіноґідзукурі (鎬作り), з ребром жорскості, що зазвичай притаманний виготовленню катани.
Є різновид танто, що має товсті перекресні секції для покращення пробивання обладунків. Такі ножі мають назву йороідосі (鎧通し) .
Існував також різновид «кишенькового» танто, що звався кайкен (懐剣) і використовувався жінками для самозахисту. Зазвичай його ховали за поясом чи у рукаві.
Існують різновиди танто, що виготовляються з дерева, або пластмасси і застосовуються для тренувань у японських бойових мистецтвах кендо, айкідо, дзюдзюцу та інших. Майстри единоборств вищого рівня використовують танто при тренуваннях, та для демонстрацій металеві варіанти з затупленим лезом.
Дивіться також
Примітки
- ↑ Ім'я цього майстра часто зустрічається як на нових так і старовинних танто, що свідчить про високу якість виробу. Втім бувають і підробки.
Джерела та література
- 井出 正信 『江戸の短刀拵コレクション』里文出版、1999 ISBN 489806101X
- Лайбле Т. Меч. Велика ілюстрована енциклопедія. /Переклад з нім./ - М.: Омега, 2008. - 232 с
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Танто |