Метеор: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
V.kvych (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 4: Рядок 4:
'''Метеор''' ({{lang-el|μετέωρος}}, "небесний"), "зорепад" - явище, що виникає при згорянні в атмосфері [[Земля|Землі]] дрібних метеорних тіл (наприклад, уламків [[комета|комет]] чи [[астероїд|астероїдів]]). Аналогічне явище більшої інтенсивності (яскравіше -4 [[зоряна величина|зоряної величини]]) називається [[болід|болідом]]. Давня назва - "літавець".
'''Метеор''' ({{lang-el|μετέωρος}}, "небесний"), "зорепад" - явище, що виникає при згорянні в атмосфері [[Земля|Землі]] дрібних метеорних тіл (наприклад, уламків [[комета|комет]] чи [[астероїд|астероїдів]]). Аналогічне явище більшої інтенсивності (яскравіше -4 [[зоряна величина|зоряної величини]]) називається [[болід|болідом]]. Давня назва - "літавець".


Перші документальні відомості про метеори виявлено у давньоєгипетському [[папірус]]і, який зберігається в [[Ермітаж]]і. Його датовано бл. 2000 до н.е. У давньоруських літописах перші записи про боліди стосуються 1091 року. Правильне пояснення природи метеорів, як явищ, пов'язаних із влітанням до [[Атмосфера Землі|атмосфери Землі]] позаземних тіл, вперше дав [[Хладні|Е.&nbsp;Хладні]] (1794)<ref name=meteor>{{А-Е-С|стаття=Метеор|сторінка=281—282|літера=m1}}</ref>.
Перші документальні відомості про метеори виявлено у давньоєгипетському [[папірус]]і, який зберігається в [[Ермітаж]]і. Його датовано бл. 2000 до н.е. У давньоруських літописах перші записи про боліди стосуються 1091 року. Правильне пояснення природи метеорів, як явищ, пов'язаних із влітанням до [[Атмосфера Землі|атмосфери Землі]] позаземних тіл, вперше дав [[Ернст Хладні|Е.&nbsp;Хладні]] (1794)<ref name=meteor>{{А-Е-С|стаття=Метеор|сторінка=281—282|літера=m1}}</ref>.


Розрізняють ''спорадичні'' метеори та ''потокові''&nbsp;— [[метеорний дощ|метеорні дощі]]. Зазвичай метеори спалахуюють на висотах нижче 120 км і згасають на висотах понад 60 км (більшість - на висотах 80—90 км)<ref name=meteor></ref>. Метеорне тіло невеликих розмірів здебільшого повністю випаровується в атмосфері [[Земля|Землі]]. Іноді його маса за час польоту дуже зменшується й до Землі долітають тільки рештки, які зазвичай встигають охолонути, коли космічну швидкість погасив опір повітря. Їх називають [[метеорит]]ами.
Розрізняють ''спорадичні'' метеори та ''потокові''&nbsp;— [[метеорний дощ|метеорні дощі]]. Зазвичай метеори спалахуюють на висотах нижче 120 км і згасають на висотах понад 60 км (більшість - на висотах 80—90 км)<ref name=meteor></ref>. Метеорне тіло невеликих розмірів здебільшого повністю випаровується в атмосфері [[Земля|Землі]]. Іноді його маса за час польоту дуже зменшується й до Землі долітають тільки рештки, які зазвичай встигають охолонути, коли космічну швидкість погасив опір повітря. Їх називають [[метеорит]]ами.

Версія за 20:51, 3 серпня 2013

Метеорний потік

Метеор (грец. μετέωρος, "небесний"), "зорепад" - явище, що виникає при згорянні в атмосфері Землі дрібних метеорних тіл (наприклад, уламків комет чи астероїдів). Аналогічне явище більшої інтенсивності (яскравіше -4 зоряної величини) називається болідом. Давня назва - "літавець".

Перші документальні відомості про метеори виявлено у давньоєгипетському папірусі, який зберігається в Ермітажі. Його датовано бл. 2000 до н.е. У давньоруських літописах перші записи про боліди стосуються 1091 року. Правильне пояснення природи метеорів, як явищ, пов'язаних із влітанням до атмосфери Землі позаземних тіл, вперше дав Е. Хладні (1794)[1].

Розрізняють спорадичні метеори та потокові — метеорні дощі. Зазвичай метеори спалахуюють на висотах нижче 120 км і згасають на висотах понад 60 км (більшість - на висотах 80—90 км)[1]. Метеорне тіло невеликих розмірів здебільшого повністю випаровується в атмосфері Землі. Іноді його маса за час польоту дуже зменшується й до Землі долітають тільки рештки, які зазвичай встигають охолонути, коли космічну швидкість погасив опір повітря. Їх називають метеоритами.


Джерела

  1. а б Метеор // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 281—282. — ISBN 966-613-263-X.

Зовнішнє посилання