Ліпарит: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м суміш розкладок, Replaced: сiрого → сірого з допомогою AWB |
м суміш розкладок, Replaced: МnО → MnO з допомогою AWB |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ліпарит''' ({{lang-ru|липарит}}, {{lang-en|liparite, rhyolith}}; {{lang-de|Liparit m, Rhyolith m}}) – |
'''Ліпарит''' ({{lang-ru|липарит}}, {{lang-en|liparite, rhyolith}}; {{lang-de|Liparit m, Rhyolith m}}) – |
||
* 1) Кайнотипна магматична [[гірська порода]], ефузивний аналог [[граніт]]у, що складається переважно з [[санідин]]у, [[плагіоклаз]]у, [[кварц]]у та кремнієвої кислоти. Структура склоподібна чи прихованокристалічна. Осн. маса склувата або мікрофельзитова (результат [[девітрифікація|девітрифікації]] скла), рідше [[сфероліт]]ова. [[Вулканічне скло]] від 50 до 100%. Л. – щільні, рідше пористi, кислі породи, зi склоподібною основною масою рожевого, білого, сірого, iнодi зеленуватого, блакитнуватого або майже чорного кольору та порфіровими вкрапленнями [[кварц]]у, кислого [[плагіоклаз]]у, калієвого [[польовий шпат|польового шпату]] зрідка [[біотит]]у, [[піроксен]]iв або рогової обманки. Сер. хім. склад за Делі (% мас.): |
* 1) Кайнотипна магматична [[гірська порода]], ефузивний аналог [[граніт]]у, що складається переважно з [[санідин]]у, [[плагіоклаз]]у, [[кварц]]у та кремнієвої кислоти. Структура склоподібна чи прихованокристалічна. Осн. маса склувата або мікрофельзитова (результат [[девітрифікація|девітрифікації]] скла), рідше [[сфероліт]]ова. [[Вулканічне скло]] від 50 до 100%. Л. – щільні, рідше пористi, кислі породи, зi склоподібною основною масою рожевого, білого, сірого, iнодi зеленуватого, блакитнуватого або майже чорного кольору та порфіровими вкрапленнями [[кварц]]у, кислого [[плагіоклаз]]у, калієвого [[польовий шпат|польового шпату]] зрідка [[біотит]]у, [[піроксен]]iв або рогової обманки. Сер. хім. склад за Делі (% мас.): SiO<sub>2</sub> – 72, 80; ТіО<sub>2</sub> – 0,33; Аl<sub>2</sub>O<sub>3</sub> – 13,49; Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub> – 1,45; FeO – 0,88; MnO – 0,08; MgO – 0,38; CaO – 1,2; Na<sub>2</sub>О – 3,38; К<sub>2</sub>О – 4,46; Н<sub>2</sub>О – 1,47; Р<sub>2</sub>O<sub>5</sub> – 0,08. До Л. відносять також [[вулканіти]] з вмістом SiO<sub>2</sub> понад 73% мас. Л. складають вулканічні покриви, пласти, куполи, дайки тощо. Розповсюджені у всіх вулканічних районах світу. Використовуються для виробництва щебеню, як [[облицювальний камінь]]. |
||
* 2) Зайва назва [[хризокола|хризоколи]]. Від назви Ліпарських островів (F.Lasoria, 1846). |
* 2) Зайва назва [[хризокола|хризоколи]]. Від назви Ліпарських островів (F.Lasoria, 1846). |
||
Версія за 15:07, 24 березня 2008
Ліпарит (рос. липарит, англ. liparite, rhyolith; нім. Liparit m, Rhyolith m) –
- 1) Кайнотипна магматична гірська порода, ефузивний аналог граніту, що складається переважно з санідину, плагіоклазу, кварцу та кремнієвої кислоти. Структура склоподібна чи прихованокристалічна. Осн. маса склувата або мікрофельзитова (результат девітрифікації скла), рідше сферолітова. Вулканічне скло від 50 до 100%. Л. – щільні, рідше пористi, кислі породи, зi склоподібною основною масою рожевого, білого, сірого, iнодi зеленуватого, блакитнуватого або майже чорного кольору та порфіровими вкрапленнями кварцу, кислого плагіоклазу, калієвого польового шпату зрідка біотиту, піроксенiв або рогової обманки. Сер. хім. склад за Делі (% мас.): SiO2 – 72, 80; ТіО2 – 0,33; Аl2O3 – 13,49; Fe2O3 – 1,45; FeO – 0,88; MnO – 0,08; MgO – 0,38; CaO – 1,2; Na2О – 3,38; К2О – 4,46; Н2О – 1,47; Р2O5 – 0,08. До Л. відносять також вулканіти з вмістом SiO2 понад 73% мас. Л. складають вулканічні покриви, пласти, куполи, дайки тощо. Розповсюджені у всіх вулканічних районах світу. Використовуються для виробництва щебеню, як облицювальний камінь.
- 2) Зайва назва хризоколи. Від назви Ліпарських островів (F.Lasoria, 1846).
- 3) Зайва назва флюориту. Від грецьк. «ліпарос» – блискучий (E.F.Glocker, 1847).
- 4) Назва тальку залізного (A.E.Arppe, 1858).
- 5) Зайва назва алюногену залізистого (J.Roth, 1861).
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.