Перейти до вмісту

Санідин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Санідин
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураSa[2]
Хімічна формулаKAlSi₃O₈
Nickel-Strunz 109.FA.30[3]
Dana 876.1.1.2
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія[4]
Просторова групапросторова група C2/m[d][4]
Твердість6
Колір рисибілий
Інші характеристики
Названо на честьтарілка (давньогрецька мова)[5],
Зовнішній вигляд (давньогрецька мова)[3]
Типова місцевістьDrachenfelsd[6]
CMNS: Санідин у Вікісховищі

Санідин — породотвірний мінерал, лужний польовий шпат каркасної будови.

Назва — від грецьк. «саніс» — табличка (C.W.Nose, 1808). Синоніми: льодяний шпат, тіаколіт.

Етимологія та історія

[ред. | ред. код]

Назва мінералу — від грецького sanis — «табличка» і idos — «вигляд». Має таблитчастий габітус.

Санідин вперше був описаний у 1789 році німецьким мінералогом Карлом Вільгельмом Носе (1753—1835) в його статті «Про Сланцеві гори тощо та про Вестфалію» («Ueber das Schiefergebirge etc. und über Westphalen»), яка була використана в 1808 році Йоганном Якобом Неггератом у його «Мінерологічних дослідженнях гір на Нижньому Рейні» («Mineralogischen Studien über die Gebirge am Niederrhein»).

Драхенфельс у Рейнському Зібенгебірге вважається типовим місцем.[7]

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула:

Містить ізоморфні домішки СаО (до 1,5 %), Fe3+, Ва, Rb, Mg, Li, Ti та інш. (<1 %). Санідин — високотемпературна моноклінна модифікація калінатрового польового шпату. Склад у % (з Карлових Вар, Чехія): K2O — 14,71; Al2O3 — 18,55; SiO2 — 64,35. Сингонія моноклінна. Кристалічна структура каркасна. Форма кристалів таблитчаста до пластинчатої або видовжена. Характерні двійники проростання, особливо карлсбадські. Спайність довершена у двох напрямах, під кутом 90°. Густина 2,5-2,6. Твердість 6,0-6,5. Безбарвний, водяно-прозорий. Блиск скляний. Крихкий. Зустрічається як магматичний мінерал у деяких вулканічних лужних і середніх породах. Найчастіше зустрічається в кислих вулканічних і гіпабіссальних породах, таких як ріоліти, фоноліти, трахіти; як сфероліти у вулканічному склі. Рідкісний.

Асоціація: кварц, натрієвий плагіоклаз, мусковіт, біотит, рогова обманка, магнетит.

Різновиди

[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • санідин-анортоклаз (таблитчастий анортоклаз),
  • санідин баріїстий (різновид санідину, який містить до 5 % BaO. Знайдений у фонолітах в шт. Монтана, США),
  • санідин натріїстий (різновид санідину з ліпаритової лави Нової Зеландії, який містить 4,92 Na),
  • санідин склоподібний (прозорі кристали санідину).

Використання

[ред. | ред. код]

Використовується в керамічній промисловості. Також санідин використовують для визначення абсолютного віку молодих кайнозойських утворень калій-аргоновим методом і древніх — рубідій-стронцієвим.

Поширення

[ред. | ред. код]

Знахідки і родовища: Зібенгебірге (скеля Драхенфельс), Озеро Лаах, Ейфель, Рейнланд-Пфальц (ФРН), гірське пасмо Вольсіні, Чимоне (гора), Лаціо (Італія), штати Юта, Аризона, Колорадо, Нью-Мексико, Техас (США), муніципалітет Мон-Дор, Овернь-Рона-Альпи, департамент Пюї-де-Дом (Франція), префектура Вакаяма (Японія), північно-східна Корея, гірський хребет Сьєрра-де-Сан-Франциско, Мексика.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]