Молекулярні кристали: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Характерними електронними збудженнями в молекулярних кристалах є [[екситон Френкеля|екситони Френкеля]]. |
Характерними електронними збудженнями в молекулярних кристалах є [[екситон Френкеля|екситони Френкеля]]. |
||
== Література == |
|||
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0 |
|||
{{Chem-stub}} |
|||
[[Категорія:Хімічна термінологія]] |
|||
{{Physics-stub}} |
{{Physics-stub}} |
||
Версія за 21:09, 21 грудня 2015
Молекуля́рні криста́ли — кристалічні твердотільні речовини, молекули яких зберігають цілісність в твердій фазі.
Зв'язки між молекулами молекулярного кристалу виникають завдяки ван дер Ваальсовим силам, водневим зв'язкам або диполь-дипольній взаємодії у випадку, коли індивідуальні молекули мають власний дипольний момент.
Характерним представником молекулярних кристалів є кристал нафталіну. До молекулярних кристалів належать також кристали льоду й сухого льоду (СО2).
Завдяки слабкій взаємодії між молекулами молекулярні кристали мають низькі температури плавлення.
Характерними електронними збудженнями в молекулярних кристалах є екситони Френкеля.
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
|
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (Червень 2008) |