Савмак: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
'''Савма́к''' ({{lang-el|Σαύμακος}}) (рр. н. і см. невід.) — керівник повстання [[Скіфи|скіфів]], що спалахнуло в [[Боспорська держава|Боспорській державі]] 112/111 — 111/110 рр. до н. е, ймовірно представник [[Скіфські царі|правлячої династії скіфів]]. |
'''Савма́к''' ({{lang-el|Σαύμακος}}) (рр. н. і см. невід.) — керівник повстання [[Скіфи|скіфів]], що спалахнуло в [[Боспорська держава|Боспорській державі]] 112/111 — 111/110 рр. до н. е, ймовірно представник [[Скіфські царі|правлячої династії скіфів]]. |
||
''Савмак'' і перебіг подій повстання скіфів на [[Боспор]]і відомі нам в першу чергу за відомим декретом [[Діофант (полководець)|Діофанту]], полководцю [[Мітрідат VI Євпатор|Мітрідата VI Євпатора]] (IosPE I<sup>2</sup>, |
''Савмак'' і перебіг подій повстання скіфів на [[Боспор]]і відомі нам в першу чергу за відомим декретом [[Діофант (полководець)|Діофанту]], полководцю [[Мітрідат VI Євпатор|Мітрідата VI Євпатора]] (IosPE I<sup>2</sup>, 352).<ref>{{ref-el}} [http://epigraphy.packhum.org/inscriptions//main?url=oi%3Fikey%3D184547%26bookid%3D235 IosPE I<sup>2</sup>, 352]</ref> |
||
Присвячений ''Савмаку'' та повязаним з заколотом на [[Боспор]]і подіям уривок повідомляє наступне:''«…коли ж скіфи з Савмаком на чолі підняли повстання і вбили вигодувавшого їх (тобто скіфів) боспорського царя Перісада, а проти Діофанта склали змову, він, уникнувши небезпеки, сів на відправлений за ним громадянами корабель і, прибувши [до нас] й вмовивши громадян, [а також] маючи всіляке сприяння [з боку] пославшого його царя Мітрідата Євпатора, на початку весни з'явився з суходільним та морським військом, а крім того взяв і добірних з громадян на трьох судах і, вирушивши з нашого міста, взяв Феодосію і Пантікапей, винуватців повстання покарав, а Савмака, вбивцю царя Перісада, захопивши в свої руки, вислав в царство Мітрідата і [таким чином] відновив владу царя Мітрідата Євпатора…».'' |
Присвячений ''Савмаку'' та повязаним з заколотом на [[Боспор]]і подіям уривок повідомляє наступне:''«…коли ж скіфи з Савмаком на чолі підняли повстання і вбили вигодувавшого їх (тобто скіфів) боспорського царя Перісада, а проти Діофанта склали змову, він, уникнувши небезпеки, сів на відправлений за ним громадянами корабель і, прибувши [до нас] й вмовивши громадян, [а також] маючи всіляке сприяння [з боку] пославшого його царя Мітрідата Євпатора, на початку весни з'явився з суходільним та морським військом, а крім того взяв і добірних з громадян на трьох судах і, вирушивши з нашого міста, взяв Феодосію і Пантікапей, винуватців повстання покарав, а Савмака, вбивцю царя Перісада, захопивши в свої руки, вислав в царство Мітрідата і [таким чином] відновив владу царя Мітрідата Євпатора…».'' |
||
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
У совєтській науці домінувала думка про те, що ''Савмак'' був рабом та очолював повстання рабів на [[Боспор]]i<ref>{{ref-ru}}'' С. А. Жебелев.'' Последний Перисад и скифское восстание на Боспоре. ВДИ № 3, 1938 г., стр. 43-71</ref>. Зараз превалює думка, що ''Савмак'' був представником династів [[Тавроскіфія|Тавроскіфії]], яка мала дружні (союзні) стосунки з [[Боспор]]ом, чи представником скіфської верхівки, присутність якої на теренах [[Боспорське царство|Боспорського царства]] археологічно підтверджено принаймі з кінця V ст. до н. е.,<ref>{{ref-ru}} ''Яковенко Э. В.'' Скифы на Боспоре (Греко-скифские отношения в VII—III вв. до н. э.): Автореф.дис. … д-ра. ист. наук. М., 1985.</ref> а для II ст. до н. е. й епіграфічно ([http://epigraphy.packhum.org/inscriptions//main?url=oi%3Fikey%3D182790%26bookid%3D235 CIRB 75 / КБН 75], [http://epigraphy.packhum.org/inscriptions//main?url=oi%3Fikey%3D339182%26bookid%3D235 SEG 37:674]), та сам заколот трактується як спроба ''«… збереження попереднього соціального стану участників заколоту у межах нової держави ''(Понту)'', до складу якої їх було інкорпоровано.»''<ref>{{ref-ru}} ''Е. А. Молев.'' Боспор в период эллинизма. Издательство Нижегородского университета, Нижний Новгород, 1994. ст.-ст. 114—133.</ref>. Окремої уваги заслуговує факт широкої підтримки ''Савмака'' у Боспорі, його певні права на наслідування влади, й висилка його до Понту, можливо, у якості заручника.<ref>{{ref-ru}} Молев Е. А. Установление власти Митридата Евпатора на Боспоре. «Античный мир и археология». Вып. 2. Саратов, 1974.</ref> |
У совєтській науці домінувала думка про те, що ''Савмак'' був рабом та очолював повстання рабів на [[Боспор]]i<ref>{{ref-ru}}'' С. А. Жебелев.'' Последний Перисад и скифское восстание на Боспоре. ВДИ № 3, 1938 г., стр. 43-71</ref>. Зараз превалює думка, що ''Савмак'' був представником династів [[Тавроскіфія|Тавроскіфії]], яка мала дружні (союзні) стосунки з [[Боспор]]ом, чи представником скіфської верхівки, присутність якої на теренах [[Боспорське царство|Боспорського царства]] археологічно підтверджено принаймі з кінця V ст. до н. е.,<ref>{{ref-ru}} ''Яковенко Э. В.'' Скифы на Боспоре (Греко-скифские отношения в VII—III вв. до н. э.): Автореф.дис. … д-ра. ист. наук. М., 1985.</ref> а для II ст. до н. е. й епіграфічно ([http://epigraphy.packhum.org/inscriptions//main?url=oi%3Fikey%3D182790%26bookid%3D235 CIRB 75 / КБН 75], [http://epigraphy.packhum.org/inscriptions//main?url=oi%3Fikey%3D339182%26bookid%3D235 SEG 37:674]), та сам заколот трактується як спроба ''«… збереження попереднього соціального стану участників заколоту у межах нової держави ''(Понту)'', до складу якої їх було інкорпоровано.»''<ref>{{ref-ru}} ''Е. А. Молев.'' Боспор в период эллинизма. Издательство Нижегородского университета, Нижний Новгород, 1994. ст.-ст. 114—133.</ref>. Окремої уваги заслуговує факт широкої підтримки ''Савмака'' у Боспорі, його певні права на наслідування влади, й висилка його до Понту, можливо, у якості заручника.<ref>{{ref-ru}} Молев Е. А. Установление власти Митридата Евпатора на Боспоре. «Античный мир и археология». Вып. 2. Саратов, 1974.</ref> |
||
Близька, але дещо інша думка: ''Савмак'' — представник боспорської верхівки, знатний скіф, ''«…не виключено навіть — брат [[Сенамотіс]]. Його поява при дворі останнього Спартокіда не обов'язково була пов'язана з усиновленням чи вихованням його Перісадом… він міг узяти шлюб з однією з дочок Перісада чи з будь-якою з представниць боспорської верхівки… Не виключено, що внаслідок невідомих нам причин йому було заповідано боспорський трон…»''.<ref>{{ref-ru}}Виноградов Ю. Г. Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во II в. до н. э. ВДИ, 1987. № 1.</ref> Та жодних підтверджень цьому немає. Врешті-решт, ''Савмак'' міг бути представником будь якої боспоро-скіфської родини, навіть сином [[Камасаре Філотекнос|Камасарії]] та [[Аргот Ідантід|Аргота Ідантіда]]. Але наразі все це залишається виключно на рівні цікавих, але нічим не підтверджених припущень. |
Близька, але дещо інша думка: ''Савмак'' — представник боспорської верхівки, знатний скіф, ''«…не виключено навіть — брат [[Сенамотіс]]. Його поява при дворі останнього Спартокіда не обов'язково була пов'язана з усиновленням чи вихованням його Перісадом… він міг узяти шлюб з однією з дочок Перісада чи з будь-якою з представниць боспорської верхівки… Не виключено, що внаслідок невідомих нам причин йому було заповідано боспорський трон…»''.<ref>{{ref-ru}} Виноградов Ю. Г. Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во II в. до н. э. ВДИ, 1987. № 1.</ref> Та жодних підтверджень цьому немає. Врешті-решт, ''Савмак'' міг бути представником будь якої боспоро-скіфської родини, навіть сином [[Камасаре Філотекнос|Камасарії]] та [[Аргот Ідантід|Аргота Ідантіда]]. Але наразі все це залишається виключно на рівні цікавих, але нічим не підтверджених припущень. |
||
Висловлено думку, що на Боспорі не було повстання, а скіфи, очолювані ''Савмаком'', захопили Боспор з теріторії [[Тавроскіфія|Скіфії]].<ref>{{ref-ru}} Гаврилов А. К. Скифы Савмака — восстание или вторжение? (IPE I2 352-Syll.3 709). Этюды по античной истории и культуре Северного Причерноморья. СПб., 1992 г.</ref> |
Висловлено думку, що на Боспорі не було повстання, а скіфи, очолювані ''Савмаком'', захопили Боспор з теріторії [[Тавроскіфія|Скіфії]].<ref>{{ref-ru}} Гаврилов А. К. Скифы Савмака — восстание или вторжение? (IPE I2 352-Syll.3 709). Этюды по античной истории и культуре Северного Причерноморья. СПб., 1992 г.</ref> |
||
Версія за 13:59, 21 січня 2016
| Савмак | |
|---|---|
|
| |
| Цар - узурпатор | |
| Початок правління: | 109 р. до н.е. |
| Кінець правління: | 107 р. до н.е. |
|
| |
| Попередник: | Перісад V |
| Наступник: | Мітрідат VI Євпатор |
|
| |
| Дата народження: | невідомо |
| Країна: | Боспорського царства |
| Дата смерті: | невідомо |
Савма́к (грец. Σαύμακος) (рр. н. і см. невід.) — керівник повстання скіфів, що спалахнуло в Боспорській державі 112/111 — 111/110 рр. до н. е, ймовірно представник правлячої династії скіфів.
Савмак і перебіг подій повстання скіфів на Боспорі відомі нам в першу чергу за відомим декретом Діофанту, полководцю Мітрідата VI Євпатора (IosPE I2, 352).[1]
Присвячений Савмаку та повязаним з заколотом на Боспорі подіям уривок повідомляє наступне:«…коли ж скіфи з Савмаком на чолі підняли повстання і вбили вигодувавшого їх (тобто скіфів) боспорського царя Перісада, а проти Діофанта склали змову, він, уникнувши небезпеки, сів на відправлений за ним громадянами корабель і, прибувши [до нас] й вмовивши громадян, [а також] маючи всіляке сприяння [з боку] пославшого його царя Мітрідата Євпатора, на початку весни з'явився з суходільним та морським військом, а крім того взяв і добірних з громадян на трьох судах і, вирушивши з нашого міста, взяв Феодосію і Пантікапей, винуватців повстання покарав, а Савмака, вбивцю царя Перісада, захопивши в свої руки, вислав в царство Мітрідата і [таким чином] відновив владу царя Мітрідата Євпатора…».
У совєтській науці домінувала думка про те, що Савмак був рабом та очолював повстання рабів на Боспорi[2]. Зараз превалює думка, що Савмак був представником династів Тавроскіфії, яка мала дружні (союзні) стосунки з Боспором, чи представником скіфської верхівки, присутність якої на теренах Боспорського царства археологічно підтверджено принаймі з кінця V ст. до н. е.,[3] а для II ст. до н. е. й епіграфічно (CIRB 75 / КБН 75, SEG 37:674), та сам заколот трактується як спроба «… збереження попереднього соціального стану участників заколоту у межах нової держави (Понту), до складу якої їх було інкорпоровано.»[4]. Окремої уваги заслуговує факт широкої підтримки Савмака у Боспорі, його певні права на наслідування влади, й висилка його до Понту, можливо, у якості заручника.[5]
Близька, але дещо інша думка: Савмак — представник боспорської верхівки, знатний скіф, «…не виключено навіть — брат Сенамотіс. Його поява при дворі останнього Спартокіда не обов'язково була пов'язана з усиновленням чи вихованням його Перісадом… він міг узяти шлюб з однією з дочок Перісада чи з будь-якою з представниць боспорської верхівки… Не виключено, що внаслідок невідомих нам причин йому було заповідано боспорський трон…».[6] Та жодних підтверджень цьому немає. Врешті-решт, Савмак міг бути представником будь якої боспоро-скіфської родини, навіть сином Камасарії та Аргота Ідантіда. Але наразі все це залишається виключно на рівні цікавих, але нічим не підтверджених припущень.
Висловлено думку, що на Боспорі не було повстання, а скіфи, очолювані Савмаком, захопили Боспор з теріторії Скіфії.[7]
Відомі срібні монети цього часу із зображенням голови Геліоса і початковою буквою імені С.
Примітки. Джерела. Посилання
- ↑ (гр.) IosPE I2, 352
- ↑ (рос.) С. А. Жебелев. Последний Перисад и скифское восстание на Боспоре. ВДИ № 3, 1938 г., стр. 43-71
- ↑ (рос.) Яковенко Э. В. Скифы на Боспоре (Греко-скифские отношения в VII—III вв. до н. э.): Автореф.дис. … д-ра. ист. наук. М., 1985.
- ↑ (рос.) Е. А. Молев. Боспор в период эллинизма. Издательство Нижегородского университета, Нижний Новгород, 1994. ст.-ст. 114—133.
- ↑ (рос.) Молев Е. А. Установление власти Митридата Евпатора на Боспоре. «Античный мир и археология». Вып. 2. Саратов, 1974.
- ↑ (рос.) Виноградов Ю. Г. Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во II в. до н. э. ВДИ, 1987. № 1.
- ↑ (рос.) Гаврилов А. К. Скифы Савмака — восстание или вторжение? (IPE I2 352-Syll.3 709). Этюды по античной истории и культуре Северного Причерноморья. СПб., 1992 г.
Див. також
Література
- Гайдукевич В. Ф., Боспорське царство. М.-Л., 1949