Калакура Ярослав Степанович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Рядок 41: Рядок 41:
== Джерела ==
== Джерела ==
* Академія наук вищої школи України. 1992–2010. Довідник. — К., 2010. — С. 118.
* Академія наук вищої школи України. 1992–2010. Довідник. — К., 2010. — С. 118.
* ''Клапчук С. М.'' Калакура Ярослав Степанович // Енциклопедія сучасної України. — ISBN 978−966-02-6472-4(Т.12). — К.,2012. — С. 7.
* ''П. С. Федорчак.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=10360 Калакура Ярослав Степанович] // Енциклопедія сучасної України. — ISBN 978−966-02-6472-4(Т.12). — К.,2012. — С. 7.
* ''Ковальчук О. О.'' Калакура Ярослав Степанович // Енциклопедія історії України. — К., 2007. — Т. 4. — С. 26-27. — ISBN 978-966-00-0692-8
* ''Ковальчук О. О.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kalakura_Ya Калакура Ярослав Степанович] // Енциклопедія історії України. — К., 2007. — Т. 4. — С. 26-27. — ISBN 978-966-00-0692-8
* ''Р. Матейко, М. Ханас.'' Калакура Ярослав Степанович // {{ТЕС|2|12}}.
* ''Р. Матейко, М. Ханас.'' Калакура Ярослав Степанович // {{ТЕС|2|12}}.
* Ярослав Степанович Калакура. Біобібліографічний довідник. — ISBN 978-966-439-555-4. — К., 2012. — 159 с.
* Ярослав Степанович Калакура. Біобібліографічний довідник. — ISBN 978-966-439-555-4. — К., 2012. — 159 с.

Версія за 07:44, 30 червня 2016

Калакура Ярослав Степанович

Калакура Ярослав Степанович (нар.24 вересня 1937, с. Рудники, нині Підгаєцького району Тернопільської області) — відомий український історик, українознавець, історіограф, джерелознавець та архівознавець, акад. АН ВШ України з 1997 р.

Біографія

Народився в с. Рудники Підгаєцького повіту Тернопільського воєводства (Польща) — нині Підгаєцький район на Тернопіллі. Закінчив Коломийське педучилище (1955), історичний факультет Чернівецького університету (1963), аспірантуру в КДУ ім. Т. Г. Шевченка (1968). У 1968 р. захистив кандидатську, а в 1980 р. — докторську дисертації; з 1970 р. — доцент, з 1981 р. — професор.

В 1955–1956 рр. учителював у сільській школі на Коломийщині; у 1956–1964 рр. був на комсомольській роботі; у 1964–1969 рр. — викладач, доцент Івано-Франківського педінституту; у 1969–1972 рр. — відповідальний працівник ЦК КП України; у 1972–1981 рр. — заступник директора з наукової роботи Інституту підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук при КДУ, доцент, професор Інституту; у 1981–1989 рр. — проректор з навчальної роботи КДУ ім. Т. Г. Шевченка, директор Інституту суспільних наук; 1989–2002 рр. — професор кафедри загальної історії, завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки, з 2003 р. — професор цієї кафедри. За сумісництвом — головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії, ст. науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

Науковий доробок

Тематика наукових досліджень охоплює ключові проблеми історії України, українознавства, методології, історіографії, джерелознавства та архівознавства.

Є автором понад 500 наукових, науково-популярних та навчально-методичних праць, у тому числі 85 індивідуальних і колективних монографій, 20 підручників та навчальних посібників; укладач ряду документальних збірників. Серед них:

  1. Общественные науки в высшей школе.(співавтор). — К.:Вища школа,1980.- 296 с.;
  2. Историография истории Украинской ССР. (співавтор).- К.:Наукова думка,1986.- 557 с.;
  3. Джерелознавство історії України. Довідник. (Заст.керівн.автор. кол.).- К.,1998.-212 с;
  4. Архівознавство. Підручник. (керівн. автор. колект.) — К.,1998.- 316 с.; друге, доп.- (за ред. Я.Калакури, І. Матяш).-К.,2002.-356 с.;
  5. Історія української культури. Зб. документів і матеріалів. — К.:Вища школа, 2000.- 607 с.;
  6. Історичне джерелознавство. Підручник. (керівн. автор. кол.).- К.:Либідь, 2002.- 436 с.;
  7. Історична наука: термінологічний і понятійний довідник.(співавтор). — К.:Вища школа, 2002.- 430 с.;
  8. Нариси історії архівної справи в Україні.(співавтор). — К.: «КМ академія», 2002.- 610 с.;
  9. Українська історіографія.: Курс лекцій.- К.:Генеза, 2004.- 496 с.; Вид. друге, доповн. — 2012.
  10. Історія української та зарубіжної культури. Навч. посібник. Вид. шосте, доп.(співавтор).-К.:Знання-Прес,2007.- 358 с.;
  11. Історичні засади українознавства. К.: НДІУ.- 2007.- 381 с. ;
  12. Історія українознавства (співавтор). — К.: Академвидав, 2011. −512 с.;
  13. Українознавче дослідження: теорія та методологія. — Тернопіль: «Джура», 2012. — 294 с.;
  14. Науковий інструментарій українознавця (співавтор).- К.: ННІУВІ, 2012. — 376 с.;
  15. Україна найдавнішого часу — ХУІІІ століття: цивілізаційний контекст пізнання (співавтор). — Кн. І. — К.- Чернівці-Тернопіль: Астон, 2012. — 700 с. та ін.

Підготував 15 докторів та 49 кандидатів наук. Був головою спеціалізованої вченої ради по захисту докторських і кандидатських дисертацій, членом експертної ради ВАК. Нині працює у двох спеціалізованих радах, є членом редколегії трьох міжвідомчих наукових збірників і одного журналу.

Звання і нагороди

Заслужений працівник вищої школи України (1984), Відмінник народної освіти України (1997), Заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2003).

Нагороджений:

  • Почесною грамотою Верховної Ради УРСР (1987).
  • Орденом «За заслуги» ІІІ ст. (2002).
  • Почесною грамотою Верховної Ради України (2009, 2012).
  • АН ВШ України преміями ім. Василя Веретенникова (2000), Григорія Сковороди (2007).

Джерела