Детермінатив: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення, джерела
оформлення, вікіфікація
Рядок 11: Рядок 11:
'''Детермінатив''' — елемент неясного походження і неясного значення, що приєднується до нерозкладаної частини слова (зазвичай до кореня). Термін «детермінатив» у цьому значенні впроводжений [[Георг Курціус|Г. Курціусом]], поширений переважно в [[індоєвропеїстика|індоєвропеїстиці]].
'''Детермінатив''' — елемент неясного походження і неясного значення, що приєднується до нерозкладаної частини слова (зазвичай до кореня). Термін «детермінатив» у цьому значенні впроводжений [[Георг Курціус|Г. Курціусом]], поширений переважно в [[індоєвропеїстика|індоєвропеїстиці]].


Прикладами одного індоєвропейського кореня (''*trems‑'') з різними детермінативами є {{lang-la|trepidus}} («боязливий»), ''tremo'' («дрижу») і {{lang-uk|трепет, труситися}}. Більшість детермінативів — одноелементні [[приголосні|консонантні]] поширювачі ([[форматив]]и), але якщо прийняти [[ларингальна теорія|ларингальну теорію]], до них можна віднести і тематичні голосні (наприклад, ''*-ā, *-ŏ, *-ŭ, *-ĭ'').
Прикладами одного [[праіндоєвропейська мова|індоєвропейського]] кореня (''*trems‑'') з різними детермінативами є {{lang-la|trepidus}} («боязливий»), ''tremo'' («дрижу») і {{lang-uk|трепет, труситися}}. Більшість детермінативів — одноелементні [[приголосні|консонантні]] поширювачі ([[форматив]]и), але якщо прийняти [[ларингальна теорія|ларингальну теорію]], до них можна віднести і тематичні голосні (наприклад, ''*-ā, *-ŏ, *-ŭ, *-ĭ'').


Детермінатив виконує в слові як словотворчу, так і словозмінну функцію. На відміну від [[суфікс]]ів, детермінативи не беруть участь в [[аблаут]]них чергуваннях.
Детермінатив виконує в слові як словотворчу, так і словозмінну функцію. На відміну від [[суфікс]]ів, детермінативи не беруть участь в [[аблаут]]них чергуваннях.


== Граматика ==
== Граматика ==
'''Детермінатив''' — у деяких граматичних описах клас (або кілька класів) службових слів, рідше морфем, що сполучуються з ім'ям для вираження кількістних відносин на зразок референції, класифікаційних відносин. До них відносять артиклі, вказіні займенники, класифікатори.
'''Детермінатив''' — у деяких граматичних описах клас (або кілька класів) службових слів, рідше [[морфема|морфем]], що сполучуються з [[ім'я]]м для вираження кількістних відносин на зразок [[референція|референції]], класифікаційних відносин. До них відносять [[артикль|артиклі]], вказіні займенники, [[класифікатор (мовознавство)|класифікатори]].


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 23: Рядок 23:


== Джерела ==
== Джерела ==
* ''Мейе А.'', Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков, пер. с франц., М.—Л., 1938
* ''[[Антуан Мейє|Мейе А.]]'', Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков, пер. с франц., М.—Л., 1938
* ''Бенвенист Э.'', Индоевропейское именное словообразование, пер. с франц., {{М.}}, 1955
* ''[[Еміль Бенвеніст|Бенвенист Э.]]'', Индоевропейское именное словообразование, пер. с франц., {{М.}}, 1955
* ''Гельб И. Е.'', Опыт изучения письма, пер. с англ., {{М.}}, 1982 (лит.).
* ''Гельб И. Е.'', Опыт изучения письма, пер. с англ., {{М.}}, 1982 (лит.).
* М. С. Полинская. [http://tapemark.narod.ru/les/131b.html Детерминатив] // Лингвистический энциклопедический словарь
* {{книга|автор=М. С. Полинская|заголовок=Детерминатив // Лингвистический энциклопедический словарь|посилання= http://tapemark.narod.ru/les/131b.html |відповідальний=Главный редактор
В. Н. Ярцева |місце={{М.}} |видавництво=Советская энциклопедия |рік=1990 |том= |сторінок= |сторінки= |isbn=|ref =}}

{{stub}}
{{stub}}



Версія за 16:55, 26 червня 2017

Детермінати́в (лат. determinativus, від determino — «визначаю») — лінгвістичний термін, що вживається в граматології і порівняльно-історичному мовознавстві.

Писемність

Детермінатив, також таксограма або семаграма — ідеограма, що служить для означення граматичних категорій слів у логографічнім письмі. Не має фонетичного відповідника в слові, для запису якого слугує і в мові взагалі. Протиставляється фонетику — знаку, що має матеріальний відповідник у мові (тобто ієрогліфу у вузькому сенсі). Термін «детер­міна­тив» уперше запропанував Ж. Ф. Шампольйон.

Первісно детермінативи були допоміжними знаками для розрізнення омонімів (або омографів), згодом перетворився на знак-класифікатор, що вказує на понятійну групу, приналежність до певної семантичної категорії слів.

Позиція детермінатива до фонетика може бути різною. У клинопису від стоїть перед фонетиком, у єгипетському письмі — після нього, у китайській ієрогліфіці може входити до складу одного ієрогліфа.

Морфологія

Детермінатив — елемент неясного походження і неясного значення, що приєднується до нерозкладаної частини слова (зазвичай до кореня). Термін «детермінатив» у цьому значенні впроводжений Г. Курціусом, поширений переважно в індоєвропеїстиці.

Прикладами одного індоєвропейського кореня (*trems‑) з різними детермінативами є лат. trepidus («боязливий»), tremo («дрижу») і укр. трепет, труситися. Більшість детермінативів — одноелементні консонантні поширювачі (формативи), але якщо прийняти ларингальну теорію, до них можна віднести і тематичні голосні (наприклад, *-ā, *-ŏ, *-ŭ, *-ĭ).

Детермінатив виконує в слові як словотворчу, так і словозмінну функцію. На відміну від суфіксів, детермінативи не беруть участь в аблаутних чергуваннях.

Граматика

Детермінатив — у деяких граматичних описах клас (або кілька класів) службових слів, рідше морфем, що сполучуються з ім'ям для вираження кількістних відносин на зразок референції, класифікаційних відносин. До них відносять артиклі, вказіні займенники, класифікатори.

Див. також

Джерела

В. Н. Ярцева. — М. : Советская энциклопедия, 1990.