Детермінатив: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
доповнення, джерела |
оформлення, вікіфікація |
||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
'''Детермінатив''' — елемент неясного походження і неясного значення, що приєднується до нерозкладаної частини слова (зазвичай до кореня). Термін «детермінатив» у цьому значенні впроводжений [[Георг Курціус|Г. Курціусом]], поширений переважно в [[індоєвропеїстика|індоєвропеїстиці]]. |
'''Детермінатив''' — елемент неясного походження і неясного значення, що приєднується до нерозкладаної частини слова (зазвичай до кореня). Термін «детермінатив» у цьому значенні впроводжений [[Георг Курціус|Г. Курціусом]], поширений переважно в [[індоєвропеїстика|індоєвропеїстиці]]. |
||
Прикладами одного індоєвропейського кореня (''*trems‑'') з різними детермінативами є {{lang-la|trepidus}} («боязливий»), ''tremo'' («дрижу») і {{lang-uk|трепет, труситися}}. Більшість детермінативів — одноелементні [[приголосні|консонантні]] поширювачі ([[форматив]]и), але якщо прийняти [[ларингальна теорія|ларингальну теорію]], до них можна віднести і тематичні голосні (наприклад, ''*-ā, *-ŏ, *-ŭ, *-ĭ''). |
Прикладами одного [[праіндоєвропейська мова|індоєвропейського]] кореня (''*trems‑'') з різними детермінативами є {{lang-la|trepidus}} («боязливий»), ''tremo'' («дрижу») і {{lang-uk|трепет, труситися}}. Більшість детермінативів — одноелементні [[приголосні|консонантні]] поширювачі ([[форматив]]и), але якщо прийняти [[ларингальна теорія|ларингальну теорію]], до них можна віднести і тематичні голосні (наприклад, ''*-ā, *-ŏ, *-ŭ, *-ĭ''). |
||
Детермінатив виконує в слові як словотворчу, так і словозмінну функцію. На відміну від [[суфікс]]ів, детермінативи не беруть участь в [[аблаут]]них чергуваннях. |
Детермінатив виконує в слові як словотворчу, так і словозмінну функцію. На відміну від [[суфікс]]ів, детермінативи не беруть участь в [[аблаут]]них чергуваннях. |
||
== Граматика == |
== Граматика == |
||
'''Детермінатив''' — у деяких граматичних описах клас (або кілька класів) службових слів, рідше морфем, що сполучуються з ім' |
'''Детермінатив''' — у деяких граматичних описах клас (або кілька класів) службових слів, рідше [[морфема|морфем]], що сполучуються з [[ім'я]]м для вираження кількістних відносин на зразок [[референція|референції]], класифікаційних відносин. До них відносять [[артикль|артиклі]], вказіні займенники, [[класифікатор (мовознавство)|класифікатори]]. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* ''Мейе А.'', Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков, пер. с франц., М.—Л., 1938 |
* ''[[Антуан Мейє|Мейе А.]]'', Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков, пер. с франц., М.—Л., 1938 |
||
* ''Бенвенист Э.'', Индоевропейское именное словообразование, пер. с франц., {{М.}}, 1955 |
* ''[[Еміль Бенвеніст|Бенвенист Э.]]'', Индоевропейское именное словообразование, пер. с франц., {{М.}}, 1955 |
||
* ''Гельб И. Е.'', Опыт изучения письма, пер. с англ., {{М.}}, 1982 (лит.). |
* ''Гельб И. Е.'', Опыт изучения письма, пер. с англ., {{М.}}, 1982 (лит.). |
||
* М. С. Полинская |
* {{книга|автор=М. С. Полинская|заголовок=Детерминатив // Лингвистический энциклопедический словарь|посилання= http://tapemark.narod.ru/les/131b.html |відповідальний=Главный редактор |
||
В. Н. Ярцева |місце={{М.}} |видавництво=Советская энциклопедия |рік=1990 |том= |сторінок= |сторінки= |isbn=|ref =}} |
|||
{{stub}} |
{{stub}} |
||
Версія за 16:55, 26 червня 2017
Детермінати́в (лат. determinativus, від determino — «визначаю») — лінгвістичний термін, що вживається в граматології і порівняльно-історичному мовознавстві.
Писемність
Детермінатив, також таксограма або семаграма — ідеограма, що служить для означення граматичних категорій слів у логографічнім письмі. Не має фонетичного відповідника в слові, для запису якого слугує і в мові взагалі. Протиставляється фонетику — знаку, що має матеріальний відповідник у мові (тобто ієрогліфу у вузькому сенсі). Термін «детермінатив» уперше запропанував Ж. Ф. Шампольйон.
Первісно детермінативи були допоміжними знаками для розрізнення омонімів (або омографів), згодом перетворився на знак-класифікатор, що вказує на понятійну групу, приналежність до певної семантичної категорії слів.
Позиція детермінатива до фонетика може бути різною. У клинопису від стоїть перед фонетиком, у єгипетському письмі — після нього, у китайській ієрогліфіці може входити до складу одного ієрогліфа.
Морфологія
Детермінатив — елемент неясного походження і неясного значення, що приєднується до нерозкладаної частини слова (зазвичай до кореня). Термін «детермінатив» у цьому значенні впроводжений Г. Курціусом, поширений переважно в індоєвропеїстиці.
Прикладами одного індоєвропейського кореня (*trems‑) з різними детермінативами є лат. trepidus («боязливий»), tremo («дрижу») і укр. трепет, труситися. Більшість детермінативів — одноелементні консонантні поширювачі (формативи), але якщо прийняти ларингальну теорію, до них можна віднести і тематичні голосні (наприклад, *-ā, *-ŏ, *-ŭ, *-ĭ).
Детермінатив виконує в слові як словотворчу, так і словозмінну функцію. На відміну від суфіксів, детермінативи не беруть участь в аблаутних чергуваннях.
Граматика
Детермінатив — у деяких граматичних описах клас (або кілька класів) службових слів, рідше морфем, що сполучуються з ім'ям для вираження кількістних відносин на зразок референції, класифікаційних відносин. До них відносять артиклі, вказіні займенники, класифікатори.
Див. також
Джерела
- Мейе А., Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков, пер. с франц., М.—Л., 1938
- Бенвенист Э., Индоевропейское именное словообразование, пер. с франц., М., 1955
- Гельб И. Е., Опыт изучения письма, пер. с англ., М., 1982 (лит.).
- М. С. Полинская. Детерминатив // Лингвистический энциклопедический словарь / Главный редактор
В. Н. Ярцева. — М. : Советская энциклопедия, 1990.