Цькування

Цькування, булінг (англ. bully — залякувати, цькувати, задирати) — прояв агресії з подальшим залякуванням особистості і появою можливості її повного підпорядкування собі і своїм інтересам. Така поведінка дає можливість людині самоствердитися за рахунок когось, заслужити собі загальний авторитет. Насправді задирака приховує свою неспроможність і слабкість.

В системі цькування (булінгу) вирізняють три сторони: жертви, нападники та свідки. Вплив цькування відбувається на всі три категорії. Зокрема, український дослідник булінгу Богдан Петренко зауважував, що цькування є зменшеною копією терористичного акту - у ньому є прямі та непрямі жертви, насилля та інформаційний ефект, а його мета - не лише вплив на безпосередню жертву, а й формування відповідних моделей поведінки з боку всієї групи, у тому числі й свідків.

До причин, які призводять до формування булінгу належать: людська нерівність, нетолерантність суспільства (у тому числі й суспільні стереотипи), сімейне виховання (насилля в родині, авторитарний стиль виховання, гіперопіка над дитиною, відсутність комунікації "батьки-діти"), формування ієрархії в дитячому колективі, ставлення до насилля у самому суспільстві.

До основних видів булінгу відносять:

• Шкільне цькування
• Булінг на роботі

Посилання

• Цькування // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
• Стоп шкільний терор. Як зупинити дитяче насилля. Дослідження - Український інститут дослідження екстремізму