Цементит: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація
зображення
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Kristallstruktur Zementit.png|thumb|Структура кристалу цементиту]]
[[Файл:Kristallstruktur Zementit.png|thumb|Структура кристалу цементиту]]


'''Цементи́т'''&nbsp;— [[карбіди|карбід]] [[Залізо|заліза]], [[Хімія|хімічна]] сполука з формулою Fe<sub>3</sub>C. Гранична концентрація [[Вуглець|вуглецю]] для залізовуглецевих сплавів становить 6,67% за масою. Цементит є метастабільною фазою; утворення стабільної фази&nbsp;— графіту в багатьох випадках утруднено. Цементит має орторомбічну кристалічну решітку, дуже твердий і крихкий та слабо магнітний до 210&nbsp;°C.
'''Цементи́т'''&nbsp;— [[карбіди|карбід]] [[Залізо|заліза]], [[Хімія|хімічна]] сполука з формулою Fe<sub>3</sub>C. Гранична концентрація [[Вуглець|вуглецю]] для залізовуглецевих сплавів становить 6,67&nbsp;% за масою. Цементит є метастабільною фазою; утворення стабільної фази&nbsp;— графіту в багатьох випадках утруднено. Цементит має орторомбічну кристалічну решітку, дуже твердий і крихкий та слабо магнітний до 210&nbsp;°C.


== Цементит у залізовуглецевих сплавах ==
== Цементит у залізовуглецевих сплавах ==
[[Файл:Britannica Alloys Plate Figure 08.jpg|thumb|Структура збройової сталі після кування та відпалу. Чорний&nbsp;— цементит, білий&nbsp;— [[Ферит (залізо)|ферит]]]]
Залежно від механізмів утворення цементиту його мікроструктура може дуже сильно відрізнятися для сплавів&nbsp;— з різним вмістом вуглецю після різних термічних обробок розміри кристалів можуть змінюватися від сотих часток до декількох міліметрів. Залежно від умов кристалізації і подальшої обробки цементит може мати різну форму&nbsp;— зерен із сумірними розмірами, сітки на межі зерен, пластин, а також, відманштеттову структуру.
Залежно від механізмів утворення цементиту його мікроструктура може дуже сильно відрізнятися для сплавів&nbsp;— з різним вмістом вуглецю після різних термічних обробок розміри кристалів можуть змінюватися від сотих часток до декількох міліметрів. Залежно від умов кристалізації і подальшої обробки цементит може мати різну форму&nbsp;— зерен із сумірними розмірами, сітки на межі зерен, пластин, а також, відманштеттову структуру.
Залежно від вмісту вуглецю і умов кристалізації розрізняють:
Залежно від вмісту вуглецю і умов кристалізації розрізняють:
* ''первинний цементит'', що виділяється при твердненні сплавів з вмістом 4,3-6,67% вуглецю з рідкого розчину у голкоподібному вигляді;
* ''первинний цементит'', що виділяється при твердненні сплавів з вмістом 4,3-6,67% вуглецю з рідкого розчину у голкоподібному вигляді;
* ''вторинний цементит'', що виділяється з аустеніту внаслідок зниження розчинності в ньому вуглецю. Вторинний цементит може формуватись у вигляді голок, сітки по межах зерен перліту і є його складовою.
* ''вторинний цементит'', що виділяється з аустеніту внаслідок зниження розчинності в ньому вуглецю. Вторинний цементит може формуватись у вигляді голок, сітки по межах зерен перліту і є його складовою.
* ''третинний цементит'', що виділяється з фериту у зв'язку зі зниженням розчинності вуглецю у ньому при зниженні температури.
* ''третинний цементит'', що виділяється з [[Ферит (залізо)|фериту]] у зв'язку зі зниженням розчинності вуглецю у ньому при зниженні температури.


Цементит в різних кількостях, залежно від концентрації, присутній у залізовуглецевих сплавах вже при малих вмістах вуглецю і його кількість зростає в міру збільшення вмісту вуглецю. Формується в процесі кристалізації з розплаву [[чавун]]у. У [[сталь|сталях]] виділяється при охолодженні [[аустеніт]]у або при нагріванні [[мартенсит]]у. При цьому цементит входить в структурну складову [[Перліт (металургія)|перліту]] (суміш фериту і цементиту), що існує в сталі, поряд з [[ферит (залізо)|феритом]]. У міру збільшення вмісту вуглецю частка перліту в структурі зростає і, відповідно, зростає кількість цементиту. При вмісті вуглецю 0,8% (евтектоїдних сталь) структура цілком складається з перліту. При подальшому збільшенні вмісту вуглецю в сталі, крім перліту з'являється надлишковий цементит. Аж до вмісту вуглецю 1,7% залізовуглецеві сплави називаються сталями, при вищих концентраціях аж до максимальної 6,67%&nbsp;— чавунами. Цементит є фазовою та структурною складовою інших залізовуглецевих сплавів: [[ледебурит]]у, [[сорбіт (металургія)|сорбіту]] та [[троостит]]у.
Цементит в різних кількостях, залежно від концентрації, присутній у залізовуглецевих сплавах вже при малих вмістах вуглецю і його кількість зростає в міру збільшення вмісту вуглецю. Формується в процесі кристалізації з розплаву [[чавун]]у. У [[сталь|сталях]] виділяється при охолодженні [[аустеніт]]у або при нагріванні [[мартенсит]]у. При цьому цементит входить в структурну складову [[Перліт (металургія)|перліту]] (суміш фериту і цементиту), що існує в сталі, поряд з [[ферит (залізо)|феритом]]. У міру збільшення вмісту вуглецю частка перліту в структурі зростає і, відповідно, зростає кількість цементиту. При вмісті вуглецю 0,8&nbsp;% (евтектоїдних сталь) структура цілком складається з перліту. При подальшому збільшенні вмісту вуглецю в сталі, крім перліту з'являється надлишковий цементит. Аж до вмісту вуглецю 1,7&nbsp;% залізовуглецеві сплави називаються сталями, при вищих концентраціях аж до максимальної 6,67&nbsp;%&nbsp;— чавунами. Цементит є фазовою та структурною складовою інших залізовуглецевих сплавів: [[ледебурит]]у, [[сорбіт (металургія)|сорбіту]] та [[троостит]]у.


== Властивості ==
== Властивості ==
Рядок 21: Рядок 22:
Цементит не реагує з водою, лугами, гідратом аміаку.
Цементит не реагує з водою, лугами, гідратом аміаку.
* Розкладається при температурі вищій від 1650 °C:
* Розкладається при температурі вищій від 1650 °C:
::<math>\mathsf{Fe_3C \ \xrightarrow{>1650^oC} 3Fe + C}</math>
:: <math>\mathsf{Fe_3C \ \xrightarrow{>1650^oC} 3Fe + C}</math>
* Розкладається кислотами (конц.):
* Розкладається кислотами (конц.):
::<math>\mathsf{Fe_3C + 6HCl \ \xrightarrow{} 3FeCl_2 + C{\downarrow} + 3H_2{\uparrow}}</math>
:: <math>\mathsf{Fe_3C + 6HCl \ \xrightarrow{} 3FeCl_2 + C{\downarrow} + 3H_2{\uparrow}}</math>
::<math>\mathsf{Fe_3C + 22HNO_3 \ \xrightarrow{} 3Fe(NO_3)_3 + CO_2{\uparrow} + +13NO_2{\uparrow} +11H_2O}</math>
:: <math>\mathsf{Fe_3C + 22HNO_3 \ \xrightarrow{} 3Fe(NO_3)_3 + CO_2{\uparrow} + +13NO_2{\uparrow} +11H_2O}</math>
* Реагує з киснем:
* Реагує з киснем:
::<math>\mathsf{Fe_3C + 3O_2 \ \xrightarrow{600-700^oC} Fe_3O_4 + CO_2}</math>
:: <math>\mathsf{Fe_3C + 3O_2 \ \xrightarrow{600-700^oC} Fe_3O_4 + CO_2}</math>
::<math>\mathsf{4Fe_3C + Fe_3O_4 \ \xrightarrow{1000-1100^oC} 15Fe + 4CO}</math>
:: <math>\mathsf{4Fe_3C + Fe_3O_4 \ \xrightarrow{1000-1100^oC} 15Fe + 4CO}</math>


== Див. також ==
== Див. також ==

Версія за 15:35, 1 листопада 2018

Структура кристалу цементиту

Цементи́т — карбід заліза, хімічна сполука з формулою Fe3C. Гранична концентрація вуглецю для залізовуглецевих сплавів становить 6,67 % за масою. Цементит є метастабільною фазою; утворення стабільної фази — графіту в багатьох випадках утруднено. Цементит має орторомбічну кристалічну решітку, дуже твердий і крихкий та слабо магнітний до 210 °C.

Цементит у залізовуглецевих сплавах

Структура збройової сталі після кування та відпалу. Чорний — цементит, білий — ферит

Залежно від механізмів утворення цементиту його мікроструктура може дуже сильно відрізнятися для сплавів — з різним вмістом вуглецю після різних термічних обробок розміри кристалів можуть змінюватися від сотих часток до декількох міліметрів. Залежно від умов кристалізації і подальшої обробки цементит може мати різну форму — зерен із сумірними розмірами, сітки на межі зерен, пластин, а також, відманштеттову структуру. Залежно від вмісту вуглецю і умов кристалізації розрізняють:

  • первинний цементит, що виділяється при твердненні сплавів з вмістом 4,3-6,67% вуглецю з рідкого розчину у голкоподібному вигляді;
  • вторинний цементит, що виділяється з аустеніту внаслідок зниження розчинності в ньому вуглецю. Вторинний цементит може формуватись у вигляді голок, сітки по межах зерен перліту і є його складовою.
  • третинний цементит, що виділяється з фериту у зв'язку зі зниженням розчинності вуглецю у ньому при зниженні температури.

Цементит в різних кількостях, залежно від концентрації, присутній у залізовуглецевих сплавах вже при малих вмістах вуглецю і його кількість зростає в міру збільшення вмісту вуглецю. Формується в процесі кристалізації з розплаву чавуну. У сталях виділяється при охолодженні аустеніту або при нагріванні мартенситу. При цьому цементит входить в структурну складову перліту (суміш фериту і цементиту), що існує в сталі, поряд з феритом. У міру збільшення вмісту вуглецю частка перліту в структурі зростає і, відповідно, зростає кількість цементиту. При вмісті вуглецю 0,8 % (евтектоїдних сталь) структура цілком складається з перліту. При подальшому збільшенні вмісту вуглецю в сталі, крім перліту з'являється надлишковий цементит. Аж до вмісту вуглецю 1,7 % залізовуглецеві сплави називаються сталями, при вищих концентраціях аж до максимальної 6,67 % — чавунами. Цементит є фазовою та структурною складовою інших залізовуглецевих сплавів: ледебуриту, сорбіту та трооститу.

Властивості

Цементит — представник так званих фаз впровадження, сполук перехідних металів з ​​легкими металоїдами. У фазах впровадження велика частка як ковалентного, так і металевого зв'язку.

Механічні характеристики

Міцність цементиту сягає 8500 МПа, твердість  близько 65 HRC (800 HB).

Хімічні властивості

Цементит не реагує з водою, лугами, гідратом аміаку.

  • Розкладається при температурі вищій від 1650 °C:
  • Розкладається кислотами (конц.):
  • Реагує з киснем:

Див. також

Джерела

  • Хільчевський В. В. Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів: Навчальний посібник.  К.: Либідь, 2002. — 328с. ISBN 966-06-0247-2
  • Лахтин Ю. М. Основы металловедения. — М.: Металлургия, 1988. — 320с.
  • Линчевский Б. В., Соболевский А. Л., Кальменев А. А. Металургия черных металлов — М.:Металлургия, 1986. — 360с.