Евенкійський автономний округ: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14) |
м Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15) |
||
Рядок 27: | Рядок 27: | ||
Округ було створено у 1930 році, адміністративний центр — селище міського типу [[Тура (Евенкійський район)|Тура]]. На 2006 мав площу 767 600 км², і був в Росії сьомим за площею суб'єктом федерації, але і найбезлюднішим — 17697 осіб (перепис 2002). |
Округ було створено у 1930 році, адміністративний центр — селище міського типу [[Тура (Евенкійський район)|Тура]]. На 2006 мав площу 767 600 км², і був в Росії сьомим за площею суб'єктом федерації, але і найбезлюднішим — 17697 осіб (перепис 2002). |
||
У 1991 році '''Евенкійський автономний округ''' став суб'єктом Російської Федерації, водночас підпорядковуючись Красноярському краю. У 1992 році, під час періоду підвищення статусу автономій РФ, у документах Верховної Ради РФ округ згадується як «Евенкійська автономна область»<ref>http://www.szrf.ru/doc.phtml?nb=edition10&issid=1992005000&docid=132</ref>. |
У 1991 році '''Евенкійський автономний округ''' став суб'єктом Російської Федерації, водночас підпорядковуючись Красноярському краю. У 1992 році, під час періоду підвищення статусу автономій РФ, у документах Верховної Ради РФ округ згадується як «Евенкійська автономна область»<ref>{{Cite web |url=http://www.szrf.ru/doc.phtml?nb=edition10&issid=1992005000&docid=132 |title=Архівована копія |accessdate=29 вересень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150929090950/http://www.szrf.ru/doc.phtml?nb=edition10&issid=1992005000&docid=132 |archivedate=29 вересень 2015 |deadurl=yes }}</ref>. |
||
У 1999 році губернатор Красноярського краю генерал [[Лебедь Олександр Іванович|Олександр Лебедь]], зажадав від федерального уряду скасування автономії округу<ref>National Geographic. ''The Book of Peoples''. Page 139</ref> |
У 1999 році губернатор Красноярського краю генерал [[Лебедь Олександр Іванович|Олександр Лебедь]], зажадав від федерального уряду скасування автономії округу<ref>National Geographic. ''The Book of Peoples''. Page 139</ref> |
Версія за 01:51, 31 травня 2019
Эведы Автомоды Округ Евенкійський національний округ | |||||
| |||||
| |||||
Евенкійський автономний округ на мапі РФ | |||||
Столиця | Тура | ||||
Державний устрій | Не вказано | ||||
Історія | |||||
- Засновано | 10 грудня 1937 | ||||
- Ліквідовано | 1 січня 2007 | ||||
|
Евенкійський автономний округ (рос. Эвенки́йский автоно́мный о́круг, евенкійська: Эведы Автомоды Округ), або Евенкія, історичний суб'єкт Російської федерації, національно-територіальна автономія евенків.
Історія
Округ було створено у 1930 році, адміністративний центр — селище міського типу Тура. На 2006 мав площу 767 600 км², і був в Росії сьомим за площею суб'єктом федерації, але і найбезлюднішим — 17697 осіб (перепис 2002).
У 1991 році Евенкійський автономний округ став суб'єктом Російської Федерації, водночас підпорядковуючись Красноярському краю. У 1992 році, під час періоду підвищення статусу автономій РФ, у документах Верховної Ради РФ округ згадується як «Евенкійська автономна область»[1].
У 1999 році губернатор Красноярського краю генерал Олександр Лебедь, зажадав від федерального уряду скасування автономії округу[2]
У 2005 році в рамках кампанії з ліквідації національних округів Евенкійський автономний округ був перетворений на Евенкійський район Красноярського краю, втративши статус суб'єкту федерації.
Після референдуму з даного питання, що відбувся 17 квітня 2005 року, Евенкійський і Таймирський автономні округи були передані у склад Красноярського краю з 1 січня 2007 року (проте евенки оскаржували результати референдуму). Борис Золотарев був останнім губернатором автономного округу. Адміністративно на середину 2010-х вважається районом з особливим статусом у складі Красноярського краю (див. Евенкійський район).
Після пониження статусу округу в Росії залишилися евенкійські національні автономії тільки районного рівня. Окрім Евенкійського району Красноярського краю, евенкійські райони є в Якутії (Анабарський улус, Жиганський улус, Оленьоцький улус) та Бурятії (Баунтовський евенкійський район).
У 2009 році «Союз евенкійців» звернувся з проханням про відновлення автономії[3]. Громадські організації та активісти засвідчують погіршення соціального становища в районі після пониження його статусу[4][5][6]. Евенки стикаються з екологічними та земельними проблемами через розробку корисних копалин[7][8].
Етнічні групи
Етнічні групи |
1939 перепис | 1959 перепис | 1970 перепис | 1979 перепис | 1989 перепис | 2002 перепис | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | |
Евенки | 3,721 | 39.3% | 3,474 | 33.7% | 3,207 | 25.3% | 3,239 | 20.3% | 3,480 | 14.0% | 3,802 | 21.5% |
Якути | 713 | 7.5% | 51 | 0.5% | 781 | 6.2% | 822 | 5.1% | 937 | 3.8% | 991 | 5.6% |
Кети | 14 | 0.1% | 142 | 1.1% | 154 | 1.0% | 150 | 0.6% | 211 | 1.2% | ||
Росіяни | 4,675 | 49.4% | 5,975 | 57.9% | 7,732 | 61.1% | 10,400 | 65.1% | 16,718 | 67.5% | 10,958 | 61.9% |
Українці | 117 | 1.2% | 196 | 1.9% | 254 | 2.0% | 472 | 3.0% | 1,303 | 5.3% | 550 | 3.1% |
Інші | 234 | 2.5% | 610 | 5.9% | 542 | 4.3% | 881 | 5.5% | 2,181 | 8.8% | 1,185 | 6.7% |
Див. також
- Евенкійський автономний хошун
- Вітімо-Олекмінський національний округ
- Охотсько-Евенський національний округ
- Тунгуська республіка
- Собінське нафтогазоконденсатне родовище
Ресурси Інтернету
Примітки
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 вересень 2015. Процитовано 29 вересень 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ National Geographic. The Book of Peoples. Page 139
- ↑ Дмитрий Мальков. Эвенкийцы собрались в округ
- ↑ Дмитрий Мальков. Требования особого статуса
- ↑ Всеми забытый север. Фоторепортаж из поселка Ванавара в Эвенкии
- ↑ Север остался крайним — как выживают коренные народы в Красноярье?
- ↑ Наталья Калинина. Преступная халатность или геноцид?
- ↑ Эвенки попросили Медведева защитить их от «Газпрома»