Евенкійський автономний округ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Эведы Автомоды Округ
Евенкійський національний округ
1937 – 2007
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Евенкійського національного округу
Евенкійський автономний округ на мапі РФ
Столиця Тура
Державний устрій Не вказано
Історія
 - Засновано 10 грудня 1937
 - Ліквідовано 1 січня 2007
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Евенкійський автономний округ
Зміни статусу російських автономних округів

Евенкійський автономний округ (рос. Эвенки́йский автоно́мный о́круг, евенкійська: Эведы Автомоды Округ), або Евенкія, історичний суб'єкт Російської федерації, національно-територіальна автономія евенків.

Історія[ред. | ред. код]

Округ було створено у 1930 році, адміністративний центр — селище міського типу Тура. На 2006 мав площу 767 600 км², і був в Росії сьомим за площею суб'єктом федерації, але і найбезлюднішим — 17697 осіб (перепис 2002).

У 1991 році Евенкійський автономний округ став суб'єктом Російської Федерації, водночас підпорядковуючись Красноярському краю. У 1992 році, під час періоду підвищення статусу автономій РФ, у документах Верховної Ради РФ округ згадується як «Евенкійська автономна область»[1].

У 1999 році губернатор Красноярського краю генерал Олександр Лебедь, зажадав від федерального уряду скасування автономії округу[2]

У 2005 році в рамках кампанії з ліквідації національних округів Евенкійський автономний округ був перетворений на Евенкійський район Красноярського краю, втративши статус суб'єкту федерації.

Після референдуму з даного питання, що відбувся 17 квітня 2005 року, Евенкійський і Таймирський автономні округи були передані у склад Красноярського краю з 1 січня 2007 року (проте евенки оскаржували результати референдуму). Борис Золотарев був останнім губернатором автономного округу. Адміністративно на середину 2010-х вважається районом з особливим статусом у складі Красноярського краю (див. Евенкійський район).

Після пониження статусу округу в Росії залишилися евенкійські національні автономії тільки районного рівня. Окрім Евенкійського району Красноярського краю, евенкійські райони є в Якутії (Анабарський улус, Жиганський улус, Оленьоцький улус) та Бурятії (Баунтовський евенкійський район).

У 2009 році «Союз евенкійців» звернувся з проханням про відновлення автономії[3]. Громадські організації та активісти засвідчують погіршення соціального становища в районі після пониження його статусу[4][5][6]. Евенки стикаються з екологічними та земельними проблемами через розробку корисних копалин[7][8].

Етнічні групи[ред. | ред. код]

Розселення евенків в Росії
Етнічні
групи
1939 перепис 1959 перепис 1970 перепис 1979 перепис 1989 перепис 2002 перепис
Осіб % Осіб % Осіб % Осіб % Осіб % Осіб %
Евенки 3,721 39.3% 3,474 33.7% 3,207 25.3% 3,239 20.3% 3,480 14.0% 3,802 21.5%
Якути 713 7.5% 51 0.5% 781 6.2% 822 5.1% 937 3.8% 991 5.6%
Кети 14 0.1% 142 1.1% 154 1.0% 150 0.6% 211 1.2%
Росіяни 4,675 49.4% 5,975 57.9% 7,732 61.1% 10,400 65.1% 16,718 67.5% 10,958 61.9%
Українці 117 1.2% 196 1.9% 254 2.0% 472 3.0% 1,303 5.3% 550 3.1%
Інші 234 2.5% 610 5.9% 542 4.3% 881 5.5% 2,181 8.8% 1,185 6.7%

Див. також[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]