Нанайський район: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
RarBot (обговорення | внесок) м Шаблон:Картка:Адміністративна одиниця -> Шаблон:Адміністративна одиниця |
|||
| Рядок 42: | Рядок 42: | ||
* [[Дерсу Узала]] (1849—1908) — мисливець, провідник російського вченого і мандрівника [[Володимир Клавдійович Арсеньєв|Володимира Арсеньєва]] в його експедиціях 1902—1907 рр. |
* [[Дерсу Узала]] (1849—1908) — мисливець, провідник російського вченого і мандрівника [[Володимир Клавдійович Арсеньєв|Володимира Арсеньєва]] в його експедиціях 1902—1907 рр. |
||
* [[Бельди Микола Іванович|Кола Бельди]] ([[1929]]–[[1993]]) — естрадний співак, [[заслужений артист РРФСР]]. |
* [[Бельди Микола Іванович|Кола Бельди]] ([[1929]]–[[1993]]) — естрадний співак, [[заслужений артист РРФСР]]. |
||
* [[Ходжер Григорій Гібівич]] (1929—2006) — нанайський письменник. |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 18:24, 7 серпня 2019
| Нанайський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
рос. Нанайский район | |||||
| |||||
.JPG)
| |||||
| Адміністративний центр |
село Троїцьке | ||||
| Країна | Хабаровський край,  Росія
| ||||
| Регіон | Хабаровський край[1] | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 16 506 осіб (2015) | ||||
| - густота | 0,6 | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 27644,34 км² | ||||
| Часовий пояс | UTC+10 | ||||
| Дата заснування | 1934 | ||||
| Вебсайт | nanrayon.ru | ||||
_locator_map_(blank).svg){kind=spacer}
| |||||
| |||||
| |||||
.png)
.png)
Нана́йський райо́н (нан. Нанайскай райони, Нани райони, Хэдзени боа) — адміністративно-територіальна одиниця і муніципальне утворення в Хабаровському краї Росії.
Нана́йці (нанайськ. нанай, нані; кит. трад. 赫哲族, пиньїнь: hèzhézú; застаріле гольди) - корінний малочисельний народ Далекого Сходу, який проживає по берегах Амура та його приток Уссурі та Сунгарі в Росії та Китаї.
Нанайський район в СРСР був утворений постановою Президії Далекосхідного Крайового Виконавчого Комітету Рад РК і КД від 21 червня 1934 року. Адміністративний центр - село Троїцьке.
Історія
Перша інформація про розселення корінних народів басейну Амура з'явилася в Росії в середині XVII ст., за часів походів Хабарова та інших землепроходців. На думку історика Б. П. Польового, дючери, що жили в пониззі Сунгарі та по Амуру в районі гирл Сунгарі і Уссурі, були нанайцями [2] [3]. Однак більш загальноприйнятою і донині залишається висловлювана ще в XIX ст. думка, що дючери були нащадками або близькими родичами чжурчженів, а нанайці ймовірно були відомі землепроходцям як «ачани» і «натки», і поширилися в райони, перш заселені хліборобами - дючерами, лише після евакуації дючерів китайською владою в глибину Маньчжурії в другій половині 1650-х років[4].
Нанайський район в СРСР був утворений постановою Президії Далекосхідного Крайового Виконавчого Комітету Рад РК і КД від 21 червня 1934 року.
Географія
Район межує з Хабаровським, Амурським, Комсомольським, Ванинським, Радянсько-Гаванським та імені Лазо районами Хабаровського краю, а також - з Приморським краєм. Віддаленість від крайового центру - 200 км.
Район розташований в центральній частині Хабаровського краю на Середньо-Амурської низовини, обмеженою Сіхоте-Алінем та хребтами лівобережжя річки Амур. Площа території району - 27800 км².
Відомі нанайці
- Дерсу Узала (1849—1908) — мисливець, провідник російського вченого і мандрівника Володимира Арсеньєва в його експедиціях 1902—1907 рр.
- Кола Бельди (1929–1993) — естрадний співак, заслужений артист РРФСР.
- Ходжер Григорій Гібівич (1929—2006) — нанайський письменник.
Примітки
- ↑ ОКТМО. 185/2016. Дальневосточный ФО
- ↑ Б. П. Польовий, Відома чолобитна С. В. Полякова 1653 і її значення для археологів Приамур'я // Російські першопрохідці на Далекому Сході в XVII-XIX ст. (Історико-археологічні дослідження) т. 2. Владивосток. Російська академія наук. 1995. (А також посилання з цієї статті на його більш ранні роботи)
- ↑ Б. П. Польовий, Про справжньому місцезнаходження Косогорский острогу 50-х рр. XVII століття.
- ↑ Бурикін А. А., Нотатки про етнонімі «чжурчжені» і найменуванні «чжурчженьского мова».
| ||||||||