Нанайський район: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
RarBot (обговорення | внесок)
м Шаблон:Картка:Адміністративна одиниця -> Шаблон:Адміністративна одиниця
Рядок 42: Рядок 42:
* [[Дерсу Узала]] (1849—1908) — мисливець, провідник російського вченого і мандрівника [[Володимир Клавдійович Арсеньєв|Володимира Арсеньєва]] в його експедиціях 1902—1907 рр.
* [[Дерсу Узала]] (1849—1908) — мисливець, провідник російського вченого і мандрівника [[Володимир Клавдійович Арсеньєв|Володимира Арсеньєва]] в його експедиціях 1902—1907 рр.
* [[Бельди Микола Іванович|Кола Бельди]] ([[1929]]–[[1993]]) — естрадний співак, [[заслужений артист РРФСР]].
* [[Бельди Микола Іванович|Кола Бельди]] ([[1929]]–[[1993]]) — естрадний співак, [[заслужений артист РРФСР]].
* [[Ходжер Григорій Гібівич]] (1929—2006) — нанайський письменник.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 18:24, 7 серпня 2019

Нанайський район

рос. Нанайский район
нан. Нанайскай райони, Нани райони, Хэдзени боа

Герб Прапор
Адміністративний
центр
село Троїцьке
Країна Хабаровський край, Росія Росія
Регіон Хабаровський край[1]
Населення
 - повне 16 506 осіб (2015)
 - густота 0,6
Площа
 - повна 27644,34 км²
Часовий пояс UTC+10
Дата заснування 1934
Вебсайт nanrayon.ru

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Нанайський район

Нана́йський райо́н (нан. Нанайскай райони, Нани райони, Хэдзени боа) — адміністративно-територіальна одиниця і муніципальне утворення в Хабаровському краї Росії.

Нана́йці (нанайськ. нанай, нані; кит. трад. 赫哲族, пиньїнь: hèzhézú; застаріле гольди) - корінний малочисельний народ Далекого Сходу, який проживає по берегах Амура та його приток Уссурі та Сунгарі в Росії та Китаї.

Нанайський район в СРСР був утворений постановою Президії Далекосхідного Крайового Виконавчого Комітету Рад РК і КД від 21 червня 1934 року. Адміністративний центр - село Троїцьке.

Історія

Перша інформація про розселення корінних народів басейну Амура з'явилася в Росії в середині XVII ст., за часів походів Хабарова та інших землепроходців. На думку історика Б. П. Польового, дючери, що жили в пониззі Сунгарі та по Амуру в районі гирл Сунгарі і Уссурі, були нанайцями [2] [3]. Однак більш загальноприйнятою і донині залишається висловлювана ще в XIX ст. думка, що дючери були нащадками або близькими родичами чжурчженів, а нанайці ймовірно були відомі землепроходцям як «ачани» і «натки», і поширилися в райони, перш заселені хліборобами - дючерами, лише після евакуації дючерів китайською владою в глибину Маньчжурії в другій половині 1650-х років[4].

Нанайський район в СРСР був утворений постановою Президії Далекосхідного Крайового Виконавчого Комітету Рад РК і КД від 21 червня 1934 року.

Географія

Район межує з Хабаровським, Амурським, Комсомольським, Ванинським, Радянсько-Гаванським та імені Лазо районами Хабаровського краю, а також - з Приморським краєм. Віддаленість від крайового центру - 200 км.

Район розташований в центральній частині Хабаровського краю на Середньо-Амурської низовини, обмеженою Сіхоте-Алінем та хребтами лівобережжя річки Амур. Площа території району - 27800 км².

Відомі нанайці

Примітки

  1. ОКТМО. 185/2016. Дальневосточный ФО
  2. Б. П. Польовий, Відома чолобитна С. В. Полякова 1653 і її значення для археологів Приамур'я // Російські першопрохідці на Далекому Сході в XVII-XIX ст. (Історико-археологічні дослідження) т. 2. Владивосток. Російська академія наук. 1995. (А також посилання з цієї статті на його більш ранні роботи)
  3. Б. П. Польовий, Про справжньому місцезнаходження Косогорский острогу 50-х рр. XVII століття.
  4. Бурикін А. А., Нотатки про етнонімі «чжурчжені» і найменуванні «чжурчженьского мова».