Гвельфи і гібеліни: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 19: Рядок 19:


== В літературі ==
== В літературі ==
Про боротьбу ґвелфів та ґібелінів писали в своїх літературних творах такі автори:
Про боротьбу ґвельфів та ґібелінів писали в своїх літературних творах такі автори:
* [[Данте Аліг'єрі|Данте]], [[Божественна комедія]].
* [[Данте Аліг'єрі|Данте]], [[Божественна комедія]].
* [[Мері Шеллі]], ''[[Вальперга (роман)|Вальперга, або Життя Каструччіо, володаря Лукки]]'' ({{lang-it|Valperga, Vita e avventure di Castruccio, principe di Lucca}}), 1823. В історичному романі [[Мері Шеллі]] «[[Вальперга (роман)|Вальперга, або Життя Каструччіо, володаря Лукки]]» основою сюжетної лінії є вигаданий військовий похід ґібеліна [[Каструччіо Кастракані]] на чолі своєї армії для підкорення його коханої жінки, яка належала до партії ґвельфів.
* [[Мері Шеллі]], ''[[Вальперга (роман)|Вальперга, або Життя Каструччіо, володаря Лукки]]'' ({{lang-it|Valperga, Vita e avventure di Castruccio, principe di Lucca}}), 1823. В історичному романі [[Мері Шеллі]] «[[Вальперга (роман)|Вальперга, або Життя Каструччіо, володаря Лукки]]» основою сюжетної лінії є вигаданий військовий похід ґібеліна [[Каструччіо Кастракані]] на чолі своєї армії для підкорення його коханої жінки, яка належала до партії ґвельфів.

Версія за 07:55, 18 травня 2020

Гвельфи або (ґвельфи) (італ. guelfi, нім. Guelfen / Welfen) — політичне угруповання в Італії XII — XV столітті, яке боролося проти намагань імператорів Священної Римської Імперії утвердитися на Апеннінському півострові. Підтримували Папу Римського і прагнули республіканського ладу. Ворогували з ґібелінами.

Гібеліни (італ. ghibellini, нім. Ghibellinen / Waiblinger) — політичне угруповання, прихильне до німецьких імператорів і аристократичної форми правління. З середини XII століття ґібеліни боролися з ґвельфами.

Боротьба за владу між Папою Римським та імператорами Священної Римської Імперії, відома під назвою боротьба за інвеституру, що почалася в 1075 році, закінчилася підписанням Вормського конкордату в 1122 році. Проте, попри формальне врегулювання конфлікту, поділ на ґвельфів та ґібелінів в політиці Італії зберігався аж до XV століття.

В архітектурі

Належність аристократичної родини до партії ґвельфів або ґібелінів часто позначалася на архітектурі їх палаців, оборонних веж, мурів та інших фортифікаційних споруд. А саме, на формі мерлонів — зубців (виступів), які завершували ці споруди. Мерлони на будівлях ґібелінів мали форму ластівчиного хвоста (зубці з роздвоєним завершенням і вузькими щілинами бійниць), в той час як ґвельфи надавали їм прямокутної форми.

Згодом в Італії ґібелінами почали називати й самі мерлони. Зубці саме такого типу мають зведені італійськими зодчими кремлівські споруди Московії.

В літературі

Про боротьбу ґвельфів та ґібелінів писали в своїх літературних творах такі автори:

Посилання