Готторпське питання: відмінності між версіями
[очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
[[Категорія:Історія Росії]] |
[[Категорія:Історія Росії]] |
||
[[Категорія:Історія Шлезвіг-Гольштейну]] |
[[Категорія:Історія Шлезвіг-Гольштейну]] |
||
[[Категорія:1773 у Європі]] |
|||
[[Категорія:1773 у політиці]] |
Версія за 00:27, 22 жовтня 2020
Готторпське питання — питання щодо приналежності Данії частини Шлезвіг-Гольштейну.
Історія
Питання виникло 1544 року, коли Шлезвіг-Гольштейн було розділено на 3 частини:
- Седерборзьку, що відійшла до Данії;
- Готторпську, якою керували герцоги з династії Гольштейн-Готторпів;
- Хадерслевську.
Конфлікт між Данією та Готторпами через так звану «готторпську спадщину» почався після розподілу між ними 1581 року Хадерслевської частини. Боротьба особливо загострювалась у 2-й половині XVII століття й під час Північної війни 1700—1721 років. У боротьбі з Данією готторпські герцоги опирались на підтримку Священної Римської імперії, підданими якої були.
Після того, як гольштейн-готторпський герцог Карл Петер Ульріх став 1761 року російським імператором Петром III, ситуація для Данії стала загрозливою.
Однак імператриця Катерина II 1767 уклала з Данією угоду про союз,
Ця угода була підтверджена Царськосільським трактатом 1773 року, який цілковито врегулював «готторпське питання».
Відповідно до укладеного трактату спадкоємець російського престолу Павло, який був одночасно гольштейн-готторпським герцогом, відмовлявся на користь Данії від готторпської спадщини в обмін на графства Ольденбург та Дельменгорст у Північній Німеччині, правителем яких став Фрідріх Август I Ольденбурзький. В результаті такого рішення весь Шлезвіг-Гольштейн увійшов до складу Данії.
Примітки
Бібліографія
- Чечулин, Н.Д. Сальдерн, Каспар // Русский биографический словарь А. А. Половцова. Санкт-Петербург, 1904, Т. 18, С. 121—124.
- [1] (нім.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Готторпське питання