Бодгісаттва

Статуя бодгісаттви Акасагарбха у храмі Тодайдзі (Нара, Японія).

Бодгіса́ттва (санс. बोधिसत्त्व, кит. 菩薩) — "той, чия сутність — просвітління"), Бодхиса́тва, Бодиса́тва — у буддизмі людина або інша істота, що прагне досягти стану Будди заради порятунку всіх живих істот.

Ранній будлдизм

Образ Бодхісаттви з'явився вже у ранньому буддизмі. Шлях бодгісаттви пройшли Будди минулого й Шак'ямуні — Будда сучасного періоду. Крім того, вшановується бодгісаттва Майтрейя (палі Меттейя), який у майбутньому народиться серед людей і стане Буддою, і його прихід стане золотим століттям. Навчання тхеравади не розглядає спеціального шляху бодгісаттв як практики, однак використовує подібні практики метти розвитку любові й жалю до всіх живих істот. Метта є важливою практикою для досягнення нірвани — повного звільнення від афектів і припинення перероджень, виходу з сансари, але не в сенсі здобуття повного всезнання.

Махаяна

Махаяна надає великого значення практиці бодгісаттв. З позиції Махаяни бодгісаттва — це той, хто свідомо відмовляється від нірвани з метою порятунку всіх живих істот. Шлях Бодхісаттви починається із прийняття обітниць, цей шлях уважається доступним кожному.

З цього погляду ті теоретичні або практичні школи, які проповідують тільки цілі особистого порятунку (шравакі та пратьєкабудди) називаються "хінаяною", або "малою колісницею". Сама ж "махаяна" називається "великою колісницею". (Ще одна назва — "бодгісаттваяна", "колісниця бодгісаттв".) Будь який буддист, навіть мирянин, може породити в собі бодхічитту — спрямованість до Пробудження: "Нехай стану я Буддою на благо всіх істот!". Основа бодхічитти і взагалі махаяни — жаль до живих істот, що мучаться в колесі перероджень, прагнення всіх їх привести до нірвани. Ті, хто здатний не тільки породити й зберегти в собі цю спрямованість, але й розвивати її, дають обітницю бодхісаттви перед своїм гуру й приступають до практики шести параміт — якостей бодхісаттви:

1. дана-параміта — досконалість дару;
2. шіла-параміта — досконалість дотримання обітниць;
3. кшанті-параіта — досконалість терпіння;
4. вир'я-параміта — досконалість ретельності, мужності;
5. дх'яна-параміта — досконалість споглядання;
6. праджня-параміта — досконалість мудрості.

У цьому сенсі бодхісаттвою може бути названий кожний махаянист, що практикує бодхичитту. Але в більше вузькому сенсі бодхісаттвами називають бодхісаттв-махасаттв (великих істот) — міфологізованих, а частіше чисто міфологічних персонажів махаянского пантеону. Такі Авалокітешвара — бодхісаттва жалю , Манджушрі — бодхісаттва мудрості, Тара — жінка-бодхісаттва, що перетворила свою жіночність у засіб порятунку живих істот, і багато інших. У народному буддизмі ці великі бодхісаттви-махасаттви сприймаються як подавці мирських благ, але для серйозно практикуючих людей зберігають своє значення керівників і помічників на шляху Пробудження.

Література

• Е. А. Торчинов Введение в буддологию ISBN 5-93597-019-8