Тхеравада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Тгеравада (палі: थेरवाद — вчення старійшин) — найстаріша із буддійських шкіл, що збереглися до нашого часу. Вона будує вчення та практику на словах Будди, збережених в Палійському каноні — найстарішому з існуючих буддійських канонів. Його тексти сприймаються як автентичні в усіх гілках буддизму. Практика Тгеравади спирається на розвиток «ґрунтовної уваги», що призводить до розвитку вмілих якостей. Буддизм Нікая, і в тому числі Тгераваду, представники тибетського буддизму іноді називають Хінаяною («Малою колісницею»), хоча це взагалі вважається неввічливим.

Історія[ред.ред. код]

Вважається, що Тгеравада склалася під час Третього буддійського собору, прибл​​. 250 р. до н. е., в Індії, за правління імператора Ашоки. Завдяки його прозелітичній діяльності Тгеравада стала відома також на елліністичному Заході (Александрія, Антіохія, Атени та ін). Деякі з едиктів Ашоки були написані давньогрецькою та арамейською мовами.

Нині це основна школа буддизму Шрі-Ланки (бл. 70 % населення) і більшості континентальних країн Південно-Східної Азії (Камбоджа, Лаос, М'янма, Таїланд). Буддизм школи Тгеравада також традиційно практикують деякі національні меншини Південно-Західного Китаю, В'єтнаму, Бангладеш, Малайзії. Порівняно недавно Тгеравада також набула поширення в Сінгапурі та Австралії.

У 1891 році Анагаріка Дхармапала заснував «Maha Bodhi Society», започаткувавши буддійське відродження в Індії.

Сучасність[ред.ред. код]

Тгераваду сьогодні сповідують в Шрі Ланці, М'янмі, Лаосі, Таїланді, частково у В'єтнамі та Малайзії; загалом у світі близько 124 мільйонів людей. В Україні є окремі послідовники Тгеравади, проводяться семінари з Віпассани.

У Новітній час вона поширилася в США і Європі. В буддології прийнято вважати, що поняття Тгеравада та Хінаяна тотожні, оскільки це єдина із великої кількості шкіл, яка дійшла до нашого часу, на відміну від інших цього ж напряму.

Див. також[ред.ред. код]


Релігія Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Торчинов Е.А. Введение в буддологию. Курс лекций. — СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2000. — 304 с. — ISBN 5-93597-019-8
  • Конзе Э. Буддизм: сущность и развитие. — СПб.: Наука, 2003. – 288 с. – ISBN 5-02-026855-0