Фізична модель

Фізи́чна моде́ль  (рос. физическая модель , англ. physical model, нім. physikalisches Modell n) — фізичне представлення системи, об'єкта, явища або процесу з метою їхнього дослідження, тобто представлення за допомогою іншого фізичного («реального») об'єкта, що має в тому чи іншому аспекті «аналогічну» динаміку «поведінки», що водночас означає, що математичні моделі об'єкта дослідження та об'єкта-моделі є «аналогічними» (якщо не тотожними). Відповідно вимірювання параметрів об'єкта-моделі дозволяє отримати значення параметрів об'єкта дослідження.

До фізичних моделей відноситься надзвичайно широкий спектр засобів, класичними прикладами яких є:

• модель літака для «продувки» в аеродинамічній трубі з метою дослідження саме аеродинамічних (інколи — термодинамічних чи інших) характеристик літака (фізичні процеси у об'єкті-моделі та об'єкті дослідження мають однакову природу);
• аналогова обчислювальна машина (фізичні процеси у об'єкті-моделі та об'єкті дослідження мають різну природу за винятком, очевидним чином, випадків моделювання процесів в електронних приладах);

та багато інших.

---

Фізи́чна моде́ль  — установка (устава), пристрій або пристосування, що дозволяють здійснювати фізичне моделювання, тобто заміщення фізичного процесу, що вивчається, подібним до нього процесом тієї ж фізичної природи.

Установки, пристрої і пристосування, на яких проводиться дослідження — це фізичні моделі, якщо вони зберігають фізичну подібність процесів моделі тим процесам, які цікавлять дослідника в системі (об'єкті, натурі, оригіналі), що навчається, відтворюючи їх у тому ж вигляді або в інших масштабах.

При цьому під фізичною подібністю, що здійснюється у моделі, розуміється однозначна відповідність між параметрами об'єкта і його розмірних математичних описів процесів в об'єкті i його моделі, що вивчається. Подібні величини, що характеризують процеси, відрізняються тільки масштабами, і за заданими характеристиками одного процесу можна однозначно отримати характеристики іншого.

Фізичні моделі широко застосовуються в електро- теплоенергетиці, в гідро- і аеродинаміці, в будівельній справі (архітектурна модель), кораблебудуванні, геології, радіотехніці, в різного роду завданнях.

Див. також

• Аналогова модель

Література

• Енциклопедія кібернетики : у 2 т. / за ред. В. М. Глушкова. — Київ : Гол. ред. Української радянської енциклопедії, 1973.
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.