Гемера (історична область): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Посилання: + {{Ізольована стаття}} за допомогою AWB
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Slovakia_Gemer.jpg|right|thumb|300 px|Гемер]]
[[Файл:Slovakia_Gemer.jpg|right|thumb|300 px|Гемер]]
Гемера ({{lang-sk|Gemer}}, {{lang-hu|Gömör}}) — історична область у [[Словаччина|Словаччині]]. Центр — [[Гемерскі град]], пізніше — [[Рімавска Собота]]. Розташовується на території сучасних районів [[Рімавска Собота (округ)|Рімавска Собота]], [[Рожнява (округ)|Рожнява]], [[Ревуца (округ)|Ревуца]], [[Брезно (округ)|Брезно]]. Назва «Гемера» вживаєтсья і до нині як неофіційне позначається відповідної території.
'''Гемера''' ({{lang-sk|Gemer}}, {{lang-hu|Gömör}}) — історична область у [[Словаччина|Словаччині]]. Центр — [[Гемерскі град]], пізніше — [[Рімавска Собота]]. Розташовується на території сучасних районів [[Рімавска Собота (округ)|Рімавска Собота]], [[Рожнява (округ)|Рожнява]], [[Ревуца (округ)|Ревуца]], [[Брезно (округ)|Брезно]]. Назва «Гемера» вживаєтсья і до нині як неофіційне позначається відповідної території.


== Географія ==
== Географія ==

Версія за 14:09, 25 березня 2012

Гемер

Гемера (словац. Gemer, угор. Gömör) — історична область у Словаччині. Центр — Гемерскі град, пізніше — Рімавска Собота. Розташовується на території сучасних районів Рімавска Собота, Рожнява, Ревуца, Брезно. Назва «Гемера» вживаєтсья і до нині як неофіційне позначається відповідної території.

Географія

Гемера розташовується у Словацьких Рудних горах, приблизно між сучасним словацько-угорським кордоном, містами Полтар, Рожнява і Низькими Татрами.

Адміністративний центр

Гемерскій комітат є одним з найстаріших округів Угорського королівства, він відомий вже з XII столітті.[1] Першою столицею була фортеця Гемер, потім Плішивець і, нарешті, Рімавска Собота.

Виноски

  1. Гемерскій комітат / / Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона: В 86 томах (82 т. і 4 доп.). — СПб., 1890—1907.

Посилання