Плішивець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Плішивець
Plishyvec gerb.png
Герб
Церква святої Покрови
Церква святої Покрови
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Гадяцький район
Рада/громада Плішивецька сільська рада
Код КОАТУУ 5320485301
Облікова картка Плішивець 
Основні дані
Населення 808
Поштовий індекс 37323
Телефонний код +380 5354
Географічні дані
Географічні координати 50°26′37″ пн. ш. 34°12′21″ сх. д. / 50.44361° пн. ш. 34.20583° сх. д. / 50.44361; 34.20583Координати: 50°26′37″ пн. ш. 34°12′21″ сх. д. / 50.44361° пн. ш. 34.20583° сх. д. / 50.44361; 34.20583
Середня висота
над рівнем моря
171 м
Місцева влада
Адреса ради 37300, с.Плішивець, вул.Леніна, 55; тел. 54-4-42
Карта
Плішивець. Карта розташування: Україна
Плішивець
Плішивець
Плішивець. Карта розташування: Полтавська область
Плішивець
Плішивець

Плішивець у Вікісховищі?

Пліши́вець — село в Україні, в Гадяцькому районі Полтавської області. Населення становить 808 осіб. Орган місцевого самоврядування — Плішивецька сільська рада.

Географічне положення[ред. | ред. код]

Село Плішивець знаходиться на правому березі річки Псел, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Кам'яне (Лебединський район), нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Дучинці, на протилежному березі — село Бобрик. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

  • За даними на 1859 рік у власницькому та козачому селі Гадяцького повіту Полтавської губернії, мешкало 1838 особи (893 чоловічої статі та 945 — жіночої), налічувалось 179 дворових господарств, існувала православна церква[1].
  • Село постраждало внаслідок голодоморів у 1932–1933 і 1946–1947 роках.

Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

Покровська церква була збудована протягом 1902-1906 архітектором-художником І. С. Кузнецовим. Безпосереднім прототипом церкви був дерев'яний Троїцький собор у м. Новомосковську, зведений майстром Я. Погребняком 1778 року.

Заслуга побудови Покровської церкви належить, у першу чергу, архієпископу Парфенію (в миру — Памфілу Андрійовичу Левицькому). Саме йому належить ідея будівництва храму в його рідному селі Плішивець, та саме він займався збиранням коштів. Крім самого храму, було також збудовано дзвіницю та господарчі приміщення, територію обнесено парканом. Поява храму в «українському» стилі є наслідком того, що Парфеній, перебуваючи більшу частину свого архієрейського служіння на кафедрах в Росії (1899—1904 — єпископ Можайський, вікарій Московської єпархії, 1908—1917 — єпископ Тульський), намагався підтримувати контакти з земляками. Одним із них був історик Дмитро Яворницький, котрий на той час працював у Московському університеті. Саме у його колекції владика побачив фотографію церкви у Новомосковську, загорівшись ідеєю побудувати подібну у своєму селі.[2]

У радянський період було розібрано на цеглу дзвіницю та паркан, з самої церкви скинуто куполи та перетворено на зерносховище. З 1989 р. розпочато роботу по відродженню святині: встановлено куполи, перекрито дах при священику Стефану Кавчаку. Закладено пробоїни в стінах, відремонтовано 2/3 підлоги при священику Василю Лило. З 2007 року, при протоієрею Роману Височанському, завершено ремонт підлоги, встановлено іконостас, огороджено та облаштовано територію, облаштовано колодязь, нужник, альтанку, завершується будівництво дзвіниці.

Покровська церква. с. Плішивець.jpg

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 461)
  2. Церква у стилі козацького бароко, на яку надихнув Яворницький