Стара Яксарка
Стара Яксарка — енеолітічне поселення волосівської культури початку 2-го тисячоріччя до Р. Х., за 1,5 км на північ від села Стара Яксарка, що розташоване в Шемишейському районі Пензенської області.
Поселення розташоване в лівобережній заплаві річки Сура.
Поселення Старої Яксарки є одним з найпівденніших у проникненні лісової волосівської культури на теренах лісостепового Надволжя.
Відкрито й досліджено у 1972 році М. П. Зіміною.
Розкопками зібрана кераміка, виготовлена з глини з рясною органічною домішкою, орнаментована відбитками зубчастого штампа, нарізками, ямчатими вдавленнями. Посудина мала горщикоподібну й банкоподібну форми.
Біля половини посуду неорнаментовано. Знаряддя робилися з кварциту й, рідше, — з кременю. Виявлено скребки, струганки, ножі, ножеподібні пластини, шліфувальні плитки, тягарець з мергелю з просвердленим отвором.
- Зимина М. П. Стоянка Старая Яксарка //Краткие сообщения Ин-та археологии. М., 1980. Вып. 161
- Ставицкий В. В. Старая Яксарка / «Пензенская энциклопедия». М.: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия», 2001
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |