Статуя фараона Аменемхета III
 | |
| Творець: | невідомий скульптор Стародавнього Єгипту |
|---|---|
| Час створення: | 19 століття до н. е. |
| Розміри: | 86 см |
| Матеріал: | граніт чорного кольору |
| Зберігається: | Санкт-Петербург, Росія |
| Музей: | Ермітаж |
Статуя фараона Аменемхета III — давньоєгипетська гранітна скульптура ХІХ століття до н. е.
Майже 90 років Імператорський Ермітаж, заснований 1764 року як приватна царська колекція, не мав значущої колекції старожитностей Єгипту. Зацікавленість прийшла лише після галасливою кампанії Наполеона в арабський Єгипет та вивезення звідти старожитностей, скульптур, творів стародавнього мистецтва з каменю, бронзи, дерева, зразків епіграфіки тощо.
Але старожитності далекої країни в Санкт-Петербург привозили. 1826 року Петербурзька Академія Наук придбала єгипетську колекцію Карло Оттавіо Кастільйоне в місті Мілан і перевезла в російську столицю. Олексій Норов привіз добре збережену скульптуру левоноголової богині Сехмет з некрополю міста Фіви в Петербург. Але скульптура нікого з можновладців не зацікавила і її байдуже поставили під сходи в Академії мистецтв. Зате два єгипетські сфінкси фараона Аменхотепа III велетенського розміру прикрасили набережну біля Академії мистецтв ще у 1932 році. Свою збірку старожитностей Єгипту мала петербурзька Кунсткамера, але вона була невеликою. Приватні збірки старожитностей Єгипту в столиці імперії мали також графиня Олександра Лаваль та герцог Максиміліан Лейхтенберзький.
Гранітну скульптуру фараона Аменемхета III Імператорський Ермітаж отримав лише 1862 року.
Скульптура висічена з єдиної брили граніту чорного кольору, а статична і урочиста поза фараона зберегла первісну форму тої брили. Фараон сидить прямо, поклавши долоні на стегна. Його голову прикрашають строката хустка й зображення змії. Фараон сидить на узвишші, що уособлює трон. Фасадну сторону трону прикрашають написи ієрогліфами з переліком титулів фараона, що надало можливість ідентифікувати особу. Образ мало ідеалізований, а обличчя відтворене з портретністю, з майстерністю, яка була притаманна тогочасному скульпторові. Готову скульптуру довго і ретельно шліфували, що додало виразності офіційному зображенню верховного володаря. Скульптура дійшла до нашого часу пошкодженою — відколоті задня частина трон, ступні і частка правої руки фараона, голівка змії на голові єгипетського царя. Практично не пошкоджене обличчя Аменемхета III.
- Альбом «Сокровища Эрмитажа», Л, «Советский художник», 1969
- «Ермитаж за 200 лет», Л.-М., 1966
- Лапис И. А., Матье М. Э. «Древнеегипетская скульптура в собрании Государственного Эрмитажа.» Москва: Наука, 1969.