Очікує на перевірку

Стефан Драгутин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стефан Драгутин
 
Народження: 1253
Смерть: 12 березня 1316
Поховання: Đurđevi stupovid
Країна: Сербія
Релігія: Сербська православна церква
Рід: Неманичі
Батько: Стефан Урош I[1]
Мати: Єлена Анжуйська
Шлюб: Каталіна Угорська
Діти: Elizabeth of Serbiad, Стефан Владислав II і Urošicad

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Стефан Драгутин

Стефан Драгутин (д/н-1316) — 5-й король Сербії з 1276 до 1282 року, 1-й король Срема з 1284 до 1316 року. Походив з династії Неманичів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Стефан Драгутин був сином короля Стефана Уроша та Олени Анжуйської. В Сербії він був очільником проугорської партії. До того ж він був пов'язаний родинними зв'язками з королями Угорщини. У 1276 році його батько замислив передати трон Сербії молодшому синові - Стефану Милутину. З огляду на це Стефан Драгутин повстав, розбив армію Стефана Уроша I та захопив владу, ставши новим королем Сербії.

У своїй політиці новий король став підтримувати Угорщину в її діях на Балканах, а також став супротивником відновленої Візантійської імперії. Водночас стикнувся з загрозою з боку темніка Ногая. 1280 року васал останнього — відінський деспот Шишман — вдерся до Сербії, де сплюндрував північні області.

Проте під час полювання Стефан Драгутин у 1282 році він зламав ногу, що суттєво позначилося на його здоров'ї. Тому під тиском знаті передав королівську владу своєму братові Стефану Милутину.

Королівство Срем за часів Стефана Драгутіна

Водночас у 1284 році Стефан Драгутин отримав від своїх угорських союзників землі довкола Срема, Белграда, територію Мачви та північно-східної Боснії. Пізніше до своїх земель він приєднав Браничево та Кучево. Таким чином, Драгутин став першим сербським володарем із столицею у Белграді.

В офіційному листуванні називається Папою Римським Миколою IV (1288 р.) королем слов'ян.

Він став палким римо-католиком і провадив у своєму королівстві дуже сильну антибогомільську політику. Стефан Драгутин закликав до Боснії францисканців. Відтоді вони відігравали дуже важливу роль у політичному та культурному житті цієї країни. Драгутин видав свою доньку заміж за Стефана Котроманича, який на правах бана управляв рештою Боснії під зверхністю Угорщини та королівства Срем.

У 10-х роках XIV ст. між Стефаном Драгутином, королем Срема, та Стефаном Милутином, королем Сербії, спалахнув збройний конфлікт, який вдалося погасити сербському духівництву. Незабаром після цього Драгутин помер у 1316 році ченцем у монастирі.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина - Катерина (1256-1314), донька Стефана V Арпада, короля Угорщини

Діти:

  • Стефан Владислав (1280-1325)
  • Єлизавета (д/н-1331), дружина Стефана I Котроманича, бана Боснії
  • Урошиць (д/н-1306), помер ченцем

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Miomir Filipović - Fića, Tri cara i trideset i jedan kralj srpskog naroda, Čikago, 1992.
  1. Lundy D. R. The Peerage