Каталіна Угорська
| Каталіна Угорська | |
|---|---|
| Magyarországi Katalin | |
 Катерина, королева Сербії | |
| 5-а королева Сербії | |
| Початок правління: | осінь 1276 |
| Кінець правління: | 1282 |
|
| |
| Попередник: | Єлена Анжуйська |
| Наступник: | Єлена Дука Ангеліна |
|
| |
| Дата народження: | близько 1256 |
| Місце народження: | Угорське королівство |
| Дата смерті: | після 1314 |
| Місце смерті: | Срем |
| Чоловік: | Стефан Драгутин |
| Діти: | Стефан Владислав II, Єлизавета, Урошиця, Урсула, Маргарита, Катерина |
| Династія: | Арпади, Неманичі |
| Батько: | Стефан V Арпад |
| Мати: | Єлизавета Куманська |
Каталіна Угорська (угор. Magyarországi Katalin), також Каталіна Арпад (серб. Каталина Арпадовић), (нар. близько 1256 — пом. після 1314) — угорська принцеса з династії Арпадів, донька короля Угорщини Стефана V та половецької княжни Єлизавети, дружина короля Сербії Стефана Драгутина.
Засновниця монастиря Троноша у Сербії.[1]
Біографія[ред. | ред. код]
Каталіна народилася близько 1256 року. Вона була другою дитиною та другою донькою в родині «молодшого» короля Угорщини Стефана V та його дружини Єлизавети Половецької. Стефан V був нащадком Великих князів Київський Володимира Мономаха та Ярослава Мудрого, праправнуком української княжни Єфросинії, доньки Великого князя Київського Мстислава Великого. Її мати - Єлізавета, була донькою половецького хана Котяна, вождя наддніпрянських племен, що мешкали на теренах сучасної України та були союзниками князів Київської Русі.
Весь час її дитинства Стефан провів у військових суперечках зі своїм батьком, «старшим» королем Белою IV, а згодом — із зятем герцогом Оттокаром II. Офіційно Стефан правив територіями Хорватії, Славонії та Далмації, однак фактично ними керував бан. У 1258 році Стефан став правителем Трансільванії, проте продовжив захоплювати батьківські землі. У 1264 році матір Каталіни та молодшого брата Ласло було захоплено Белою і вони утримувалися у замку Шарошпатак. Загалом дівчинка мала старшу сестру Єлизавету і молодших Марію й Анну та братів Ласло й Андрія.
Близько 1268 року Каталіна була видана заміж за сербського принца Стефана Драгутина, старшого сина короля Стефана Уроша I. Цей шлюб мав слугувати гарантією миру між королівствами Сербії та Угорщини. За версією К.Коулі, цей союз був однією з умов звільнення короля Стефана Уроша I з угорського полону, в який він потрапив після невдалого військового походу.[2]
У подружжя народилося кілька дітей, з яких відоміː
- Єлизавета (1270—близько 1331) — дружина бана Боснії Стефана I Котромана, мала шестеро дітей;
- Стефан Владислав II (близько 1270—1325) — господар Срема у 1316—1325 роках, був одруженим із венеційкою Констанцією Морозіні, дітей не мав;
- Урошиця (до 1285—до 1316) — чернець.
- Урсула — дружина бана Боснії та Хорватії Павла I Шубича, мала п'ятеро дітей;
- Маргарита;
- Катерина.
Сини Каталіни мали права на угорський престол, тому інші претенденти намагалися заручитися підтримкою Драгутина та його сім'ї.[3]
У 1276 році її чоловік підняв повстання проти батька та став королем, заточивши Стефана Уроша в монастир. Правління Драгутина тривало шість років, до 1282, коли, впавши з коня в Єлечі, він зламав ногу. Після скликання ради у Дежеві, він зрікся трону на корись брата Милутина. Решту життя провів господарем Срема.
У 1284 році брат Каталіни Ласло IV Кун, який став королем Угорщини, подарував зятеві Мачву та місто Белград, який Драгутин зробив столицею Срема. Двір також розташувався в Белграді.[4]
За два роки до смерті Драгутин відійшов від справ та подався у ченці. Його не стало у 1316 році. Каталіна померла за деякий час після нього.
Остання згадка про королеву датується 1315 роком, коли її в замку Белграда навідала невістка Симоніда. Каталіна нанесла візит у відповідь, і разом із Симонідою вони відвідали поховання свекрухи, королеви Єлени у монастирі Градац.
Зображення Каталіни збереглися на фресках церкви Святого Ахілла у Ариле та каплиці монастиря Джурджеві-Ступові.
Генеалогія[ред. | ред. код]
| Андрій II | Гертруда Меранська | Феодор I Ласкаріс | Анна Ангеліна | Сутой | ? | ? | ? | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Бела IV | Марія Ласкарина | Котян | ? | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Стефан V Арпад | Єлизавета Половецька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Каталіна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Монастир Троноша [1] [Архівовано 21 лютого 2009 у Wayback Machine.] (серб.)
- ↑ C. Cawley: Medieval Lands. Foundation for Medieval Genealogy, 2006–2007. [2] [Архівовано 2012-02-23 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ G. Pauler, A magyar nemzet története, II, 437, 440, 468; Константин Јиречек, Историја Срба, прва књига, до 1537. године (друго, исправљено и допуњено издање, превео Ј. Радонић), Београд 1978, 192−193; У приказу Драгутиновог односа према Угарској путоказ нам је била студија Михаила Динића, Однос краља Милутина и Драгутина, Зборник радова, Српска академија наука, Византолошки институт, 3, 1955, 49−82; Такође: С. Ћирковић, Унутрашње борбе, 449−461.
- ↑ Середньовічний Белград [3] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Српски биографски речник, том 4, Матица српска, 2009. године, одредница „Каталина/Кателина“, стр.890
- John Fine: The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. Ann Arbor: University of Michigan Press, 1994. ISBN 0-472-10079-3.
- T. Wasilewski: Historia Jugosławii do XVIII wieku. W: W. Felczak, T. Wasilewski: Historia Jugosławii. Wrocław: Ossolineum, 1985. ISBN 83-04-01638-9.
- S. Runciman: Nieszpory sycylijskie. Katowice: Wydawnictwo Książnica, 1997. ISBN 83-7132-116-3.
- Средњовековна насеља на тлу Војводине, историјски процеси и догађаји, Уредник Ђура Харди, 2011–2015 [4] (серб.)
- Wertner Mór: Katalin királyné, magyar herczegnő, In: W. M.: A középkori délszláv uralkodók genealogiai története, Temesvár, nyomtatott a Csanád-Egyházmegyei Könyvsajtón, 61–63, 1891.
- Wertner Mór: Katalin. V. István legöregebb leánya, In: W. M.: Az Árpádok családi története, Nagy-Becskerek, Pleitz Ferencz Pál Könyvnyomdája, 505–508, 1892.
Посилання[ред. | ред. код]
- Генеалогія Каталіни Арпад [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Стефана Драгутина [Архівовано 20 червня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Історія Сербії в датах [Архівовано 23 квітня 2017 у Wayback Machine.] (босн.)
- Матір-християнка Каталіна Неманич (серб.)
- Відомі жінки в історії Угорщини [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.] (угор.)
|
