Суходольський Богдан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Суходольський Богдан
пол. Bogdan Suchodolski
Псевдо R. Jadźwing[1]
Народився 27 грудня 1903(1903-12-27)[2][3][4]
Сосновець
Помер 2 жовтня 1992(1992-10-02)[2][3][4] (88 років)
Констанцин-Єзьорна, Пясечинський повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща
Поховання Повонзківський цвинтар
Країна  Республіка Польща
Діяльність педагог, філософ, історик, викладач університету
Галузь філософія[1], історія культури[1] і заклад вищої освіти[1]
Alma mater Варшавський університет
Знання мов польська[5][1][6]
Заклад Варшавський університет
Членство Польська академія знань, Польська академія наук[7] і Міжнародна академія історії науки
Посада Member of the Sejm of the Polish People's Republicd[4]
Нагороди
орден Прапор Праці 1 ступеня орден «Будівельників Народної Польщі» Командорський хрест ордена Відродження Польщі Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі Odznaka tytułu honorowego „Zasłużony Nauczyciel PRL” медаль «10-річчя Народної Польщі» Медаль Комісії народної освіти Польщі Silver Laurel of the Polish Academy of Literature‎
Поховання Богдана Суходольського на Повонзківському цвинтарі
Поховання Богдана Суходольського на Повонзківському цвинтарі

Богдан Суходольський (пол. Bogdan Suchodolski, 27 грудня 1903, Сосновець — 2 жовтня 1992, Констанцин-Єзьорна) — польський філософ, історик науки та культури, педагог, від 1938 року професор Львівського університету Яна-Казимира, від 1946 року професор Варшавського університету, протягом 1958–1974 років директор Інституту історії науки імені Людвіка та Александра Біркенмаєрів Польської академії наук; посол сейму Польської Народної Республіки IX каденції, член загальнопольського комітету «Фронт єдності народу»[8] та Національної ради «Патріотичного руху національного відродження»[9].

Біографія[ред. | ред. код]

Від 24 липня 1938 року був професором педагогіки на Гуманітарному факультеті Львівського університету Яна-Казимира[10][11], У 1946-1970 рр. професором Варшавського університету, у 1958-1968 рр. – директором Інституту педагогічних наук цього ж університету.

У 1946 Богдан Суходольський став членом Польської академії знань, а у 1952 - Польської академії наук. У 1965–1970 роках працював заступником наукового секретаря Польської академії наук. У 1958-1974 роках був головою Комітету педагогічних наук Польської академії наук. У червні 1968 року він став членом Почесного комітету святкування 500-річчя від дня народження Миколая Коперника.

Від 20 грудня 1982 року голова Національної ради з питань культури, з 12 червня 1986 року заступив на другий термін[12]. З 1985 по 1989 рік був депутатом Сейму. У 1988–1990 роках був членом Ради охорони місць боротьби і мучеництва[13].

Почесний доктор Берлінського університету імені Гумбольдтів, Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, Падуанського університету, Академії педагогічних наук у Берліні, [[Опольський університет|Опольського університету], Сілезького університету у Катовицях[14] та Варшавського університету.

22 липня 1964 року з нагоди 20-річчя Народної Польщі отримав державну нагороду II ступеня[15].

Автор наукових праць у галузі педагогіки, історії польської науки та філософії.

Богдан Суходольський похований на na Повонзківському цвинтарі (сектор T-1-6)[16].

Публікації[ред. | ред. код]

  • Wychowanie moralno-społeczne (1936)
  • Uspołecznienie kultury (1937)
  • Skąd i dokąd idziemy? Przewodnik po zagadnieniach kultury współczesnej (1943/1999), перше видання під псевдонімом R. Jadźwing.
  • Dusza niemiecka w świetle filozofii (1947)
  • Wychowanie dla przyszłości (1947/1968)
  • O pedagogikę na miarę naszych czasów (1958)
  • Narodziny nowożytnej filozofii człowieka (1963)
  • Rozwój nowożytnej filozofii człowieka (1967)
  • Trzy pedagogiki (1970)
  • Komisja Edukacji Narodowej (1972)
  • Problemy wychowania w cywilizacji współczesnej (1974)
  • Komeński (1979)
  • Kim jest człowiek?(1985) 1985
  • Wychowanie mimo wszystko (1990)

Ордени та нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Czech National Authority Database
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
  4. ↑ а б в г https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000014187&find_code=SYS&local_base=ARS10
  5. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  6. ↑ CONOR.Sl
  7. ↑ http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=SUCHODOLSKI,%20Bogdan%20
  8. ↑ „Trybuna Robotnicza”, nr 133 (7571), 5 czerwca 1968, s. 2.
  9. ↑ „Trybuna Robotnicza”, nr 109 (12 961), 10 maja 1983, s. 6.
  10. ↑ Ruch służbowy, т. Nr 9 (вид. Dziennik Urzędowy Ministerstwa Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego Rzeczypospolitej Polskiej), 10 września 1938, с. 360
  11. ↑ Leopolis Scientifica. Наука у Львові до середини XX століття: Частина I
  12. ↑ Inauguracja II kadencji Narodowej Rady Kultury (вид. Nowiny (dziennik rzeszowski)), Nr 137 від 13 червня 1986, с. 1
  13. ↑ Skład Rady Ochrony Pamięci Walk i Męczeństwa 1988–2011 (PDF), radaopwim.gov.pl [dostęp 2015-04-20].
  14. ↑ Doktorzy honoris causa Uniwersytetu Śląskiego|opublikowany=us.edu.pl
  15. ↑ „Dziennik Polski”, rok XX, nr 171 (6363), s. 1.
  16. ↑ https://cmentarze.um.warszawa.pl/pomnik.aspx?pom_id=16183[недоступне посилання]
  17. ↑ Kto jest kim w Polsce 1989, Видавництво Interpress, Warszawa 1989, стор. 1270-1271
  18. ↑ M.P. z 1954 r. nr 112, poz. 1566 „за видатний внесок у науку”.
  19. ↑ M.P. z 1955 r. nr 112, poz. 1450 - на прохання президента Польської Академії Наук, с. 1789.
  20. ↑ M.P. z 1935 r. nr 257, poz. 306 „за поширення зацікавлення польською літературою”.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Суходольський_Богдан&oldid=40506257