Сілвіу Брукан
| Сілвіу Брукан | |
|---|---|
| рум. Silviu Brucan | |
 | |
| Ім'я при народженні | рум. Saul Bruckner |
| Народився | 18 січня 1916[2][3] Бухарест, Румунія |
| Помер | 14 вересня 2006[1][2][3] (90 років) Бухарест, Румунія ·інфаркт міокарда |
| Країна |  Румунія |
| Діяльність | мовознавець, дипломат, журналіст, перекладач, політик |
| Alma mater | Saint Sava Colleged |
| Знання мов | англійська[2] і румунська[2] |
| Заклад | Бухарестський університет |
| Посада | Romania's ambassador to the USAd, Постійні представники Румунії при Організації Об'єднаних Націй і директор |
| Партія | Румунська комуністична партія |
| Конфесія | юдаїзм |
| У шлюбі з | Alexandra Sidorovicid |
Сілвіу Брукан (рум. Silviu Brucan; 18 січня 1916, Бухарест — 14 вересня 2006, Бухарест) — румунський дипломат. Постійний представник Румунії при Організації Об'єднаних Націй (1959—1962)[4]..
Народився 18 січня 1916 року в Бухаресті. З 1944 року обіймав посаду головного редактора Communist Daily Scanteia. У 1955 році він був призначений послом Румунії у США, а з 1959 по 1962 рік він був Постійний представник Румунії при Організації Об'єднаних Націй. Пізніше він обіймав посаду глави громадських радіо і телестанцій Румунії та написав промови для комуністичного лідера Георге Георгіу-Дежа. З приходом до влади Чаушеску в 1965 році пан Брукан пішов у відставку. Згодом він став одним із небагатьох відвертих опонентів Ніколае Чаушеску, що призвело до його домашнього арешту в 1987 році та переслідувань з боку таємної поліції. На початку 1989 року пан Брукан був одним із шести дисидентів, які підписали лист із критикою Чаушеску. Пізніше того ж року Чаушеску було повалено в результаті кривавого повстання, яке очолював Фронт національного порятунку, а пан Брукан був одним із лідерів угруповання. Ніколае Чаушеску стратили 25 грудня 1989 року.
Після 1989 року він став одним із провідних аналітиків Румунії і донедавна вів телешоу «Пророцтва про минуле». Він також неформально консультував колишнього президента Йона Ілієску. Пан Брукан відверто висловлювався про таємну поліцію в той час, коли багато інших боялися говорити відкрито, навіть після смерті Чаушеску. У 1998 році пан Брукан сказав, що багато колишніх офіцерів і інформаторів займали ключові посади в ЗМІ, парламенті та уряді, і їхній вплив не припиниться, доки країна не виключить колишніх співробітників Securitate з посади[5].
- ↑ а б http://www.nytimes.com/2006/09/16/world/europe/16brucan.html
- ↑ а б в г д Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ MISIUNEA PERMANENTĂ A ROMÂNIEI pe lângă Organizaţia Naţiunilor Unite
- ↑ Romanian Communist Official And Diplomat Silviu Brucan, 90
|
